Справа № 761/41235/19
Провадження № 1-кс/761/28242/2019
19 жовтня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 099 22 від 17.10.2019, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, громадянин України, українець, з середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:
-19.10.2012 Зарічним районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі,
-10.12.2018 Зарічним районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6місяіців позбавлення волі, 24.12.2018 звільнений у зв'язку з відбуттям покарання згідно з ч. 5 ст.72 КК України
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 099 22 від 17.10.2019.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 17.10.2019 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Novus», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до раніше незнайомої йому гр. ОСОБА_7 та витягнув з кишені її куртки мобільний телефон «iPhone 8 Plus», вартістю 25 164 грн., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від нього, оскільки був затриманий працівниками вказаного магазину.
Слідчий вважав, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків у даному кримінальному провадженню.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, заслухавши сторін кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на даній стадії, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.
Оцінюючи вірогідність існування ризиків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також вважає, що на користь існування наведених слідчим ризиків, свідчать характер вчиненого кримінального правопорушення, який вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила злочин проти власності. Отже, зазначені обставини є підставою для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного та обґрунтовують ймовірність поза процесуальної поведінки підозрюваного.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Також, не виключено, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, а також має незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за злочини проти власності. Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку по те, що продовження обвинуваченим злочинної діяльності є єдиним джерелом його доходу та засобу для існування, а тому є висока ймовірність ризику вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч. 2 ст. 185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави, достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі його внесення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 15 грудня 2019 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1