Справа № 761/24293/19
Провадження № 3/761/5395/2019
07 жовтня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Тітлової І.О., прокурорів Біловара Р.Й., Панафеди Н.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу щодо
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженким. Кагарлик Київської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інженер виробничо-технічного відділу Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс», яка зареєстрована та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 ,
про адміністративне правопорушення за ч.1ст.172-6КУпАП,
Гр. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста фінансово - економічного відділу Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України, тобто будучи державним службовцем категорії «в», являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у порушення абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.
На обґрунтування висунутого обвинувачення у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, зазначено, що наказом Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України від 26.07.2012 № 125-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста фінансово - економічного відділу та 14.03.2012 попереджено про встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження та обов'язки.
У подальшому наказом директора Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України від 26.09.2017 № 258-к ОСОБА_1 звільнена з займаної посади та 28.09.2017 отримала належним чином оформлену трудову книжку, з ОСОБА_1 проведено остаточний розрахунок.
У силу абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», а також пп. 2 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (затв. Рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3)зобов'язана у разі припинення виконання діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, подати декларацію про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше дня припинення виконання функцій держави.
З наведеного витікає, що ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, у разі звільнення з відповідно посади зобов'язана була не пізніше 28.09.2017 подати деклараціюпро майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 01.01.2017 по 28.09.2017.
Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 подала декларацію про майно, доходи та витрати за вказаний вище період лише 06.10.2017, тобто з порушення встановленого Законом строку, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Крім того, у силу абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону та Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» на ОСОБА_1 покладений обов'язок у разі припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави, до 1 квітня наступного року після припинення діяльності, подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 26.09.2017 виконання обов'язків, пов'язаних з виконанням функцій держави, у зв'язку із звільненням, була зобов'язана подати щорічну декларацію за 2017 рік до 01.04.2018.
Однак, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 виконане вказаний вище обов'язок лише 04.04.2018, тобто з порушенням встановленого строку.
Вказані дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 1726 КУпАП
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад вказаних адміністративних правопорушень, тому просила накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Гр. ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованих правопорушення визнала, однак зазначила, що про зазначені обов'язки їй було невідомо, оскільки вона тривалий час не працювала, перебувала у відпустці по догляду за дитиною.
Суддя, заслухавши доводи прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне корупційне правопорушення від 14.06.2019 № 412 та 413, накази Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України, інші долучені до протоколів документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави,є адміністративним правопорушенням.
Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) суб'єктами вказаного адміністративного проступку є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем категорії «в» посад державних службовців, мала у день припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тобто не пізніше 28.09.2017 подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Водночас, декларація ОСОБА_1 подана 06.10.2017, тобто поза межами вказаного строку без наявності поважних причин пропуску.
Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону ОСОБА_1 у разі припинення виконання обов'язків, пов'язаних з виконанням функцій держави, зобов'язана до 1 квітня наступного року після припинення діяльності, подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік.
Таким чином, ОСОБА_1 , подавши щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2018 рік лише 04.04.2019, допустила порушення покладеного на неї обов'язку.
Інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 1726 КУпАП не є триваючими, тобто подія адміністративного правопорушення у цьому випадку є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено ч.3 ст.38 КУпАП.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладене упродовж 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до листа начальника Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України від 05.04.2018 № 197, який 06.06.2018 отриманий Національним агентством з питань запобігання корупції порушення покладених на ОСОБА_1 обов'язків виявлене не пізніше 06.06.2018.
Водночас, матеріали до суду надійшли 18.07.2019, тобто після спливу строку накладення на особу адміністративного стягнення, встановленого ст. 38 КУпАП
Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП.
Так, згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.
Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.
Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.
Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов'язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.
Отже, на момент розгляду справи тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з моменту виявлення проступку, закінчився.
У силу ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушенняпідлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 1726 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративног о стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного судуособою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представникомупродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч