Ухвала від 04.07.2019 по справі 761/21557/19

Справа № 761/21557/19

Провадження № 1-кс/761/15159/2019

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора,

УСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 420 190 000 000 003 10 від 11.02.2019, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 21.02.2019 у межах досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2019 проведений обшук, за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого прокурором вилучено майно, яке належить ОСОБА_5 .

Арешт на вилучені речі не накладався, законних підстав утримувати зазначене майно у слідчого немає, заявник вважає, що така бездіяльність прокурора є неправомірною і порушує інтереси ОСОБА_5 .

У судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вилучене майно направлено для проведення експертизи у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, заслухавши думки учасників провадження, дослідивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.

Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Викладена засада закріплена у статті 41 Конституції України та зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що вилучення у будь-якої особи належного їй на законних підставах майна у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржено бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 2 статті 168 КПК встановлено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст.7 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка відповідно до ст.9 КПК полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального Кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Як зазначено у ч. 2 ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Водночас, вказані вимоги слідчим виконані не у повному обсязі з огляду на таке.

Як встановлено під час розгляду скарги, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420 190 000 000 003 10 від 11.02.2019 за ч. 1 ст. 255 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2019, прокурором відділу Генеральної прокуратури України проведений обшук у приміщенні, де зареєстрований та фактично проживає гр. ОСОБА_5 з метою відшукання та вилучення об'єктів, які можуть містити інформацію щодо фінансування передвиборної агітації не з коштів Державного бюджету України.

За наслідками проведення вищезазначеного обшуку, прокурором вилучено мобільний телефон з сім картою, ноутбук, флеш носій та планшет, які належать гр. ОСОБА_5 .

Центральний апарат Державного бюро розслідувань України розташований за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, тобто у межах Шевченківського районну м. Києва.

З наведеного витікає, що клопотання прокурора відділу ГПУ про надання дозволу на проведення обшуку подано до Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності, а тому законних підстав для проведення обшуку та подальшого вилучення майна у прокурора не було.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 233 КПК прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Враховуючи те, що прокурором у судовому засіданні не було надано доказів звернення до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням, у розумінні ч. 3 ст. 233 КПК, встановлені внаслідок обшуку докази є недопустимими, а вилучене майно має бути повернуто володільцю.

Сукупність вищезазначеного свідчить про обґрунтованість скарги, що є підставою для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 22, 171, 233, 234, 303, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.

Зобов'язати слідчого Державного бюро розслідувань України, який здійснює досудове розслідування та/або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 420 190 000 000 003 03 від 08.02.2019, повернути ОСОБА_5 вилучене 21.02.2019 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

?мобільний телефон «Samsung SM-N 960F», IMEI (гніздо 1): НОМЕР_1 , IMEI (гніздо 2): НОМЕР_2 , з сім-карткою « НОМЕР_3 », в чохлі чорного кольору;

?флеш-носій «TakeMS», в корпусі фіолетового кольору;

?планшет «Sony» чорного кольору в чохлі чорного кольору;

?ноутбук «Lenovo Think Pad X1 Carbon» s/n: PF-195ARY, IMEI: НОМЕР_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
86242297
Наступний документ
86242299
Інформація про рішення:
№ рішення: 86242298
№ справи: 761/21557/19
Дата рішення: 04.07.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора