Справа № 760/34009/18
2-2089/19
03 грудня 2019 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01 листопада 2011 року по 01 травня 2018 року в сумі 27433 гривні 16 копійок.
Посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві приватної власності. Між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» і відповідачем існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, відповідно до яких підприємство надає житлово-комунальні послуги, а відповідач, як споживач, зобов'язаний вносити плату за надані послуги. Відповідач плату своєчасно не вносить, у зв'язку з чим утворився борг.
Починаючи з 01 листопада 2011 року по 01 травня 2018 року сума заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги складає 15547 гривень 13 копійок, інфляційні нарахування - 10040 гривень 69 копійок, три проценти річних - 1845 гривень 33 копійки. Зазначена заборгованість відповідачем не сплачена.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року вирішено питання про витребування доказів у справі.
ОСОБА_1 позовну заяву з додатками отримав (а.с. 20), відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Відповідач зареєстрований у цій квартирі, що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (а.с. 3).
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, що станом на 01 травня 2018 року становить 27433 гривні 16 копійок, що складається з:
-основного боргу в розмірі 15547 гривень 13 копійок;
-інфляційних нарахувань в сумі 10040 гривень 69 копійок;
-три проценти річних в розмірі 1845 гривень 33 копійки.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Позивач посилається на те, що між сторонами існують фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, проте ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.
Позивачем було вчинено дії на користь відповідача - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачем таких послуг.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується щомісячно, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або формами, затвердженими в установленому порядку.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду розрахунок заборгованості (а.с. 4).
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 10040 гривень 69 копійок та три проценти річних у розмірі 1845 гривень 33 копійки.
З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27433 гривні 16 копійок.
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1762 гривні.
Керуючись статтями 256-258, 260, 261, 364, 267, 322, 526, 610, 625 ЦК України, статтями 66, 67, 156, 162, 179 ЖК України, статтями 12, 13, 14, 18, 19, 20, 24, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, якою затвердженні Правила користування приміщеннями житлових будинків зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (м. Київ, вул. М. Донця, 15-А, ЄДРПОУ 35756919) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (м. Київ, вул. М. Донця, 15-А, ЄДРПОУ 35756919) суму основного боргу в розмірі 15547 гривень 13 копійок, інфляційні нарахування в розмірі 10040 гривень 69 копійок, три проценти річних у розмірі 1845 гривень 33 копійки та судовий збір у розмірі 1762 гривні.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: