Номер провадження 2/754/7029/19
Справа №754/210/17
Іменем України
28 листопада 2019 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Івченко В.А.
за участю представника позивача - адвоката Лелеки Г.О.
за участю відповідача ОСОБА_1
за участю третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 28 грудня 1991 року Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів ОСОБА_5 із сім'єю з 6 чоловік ( ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) було видано Ордер на житлове приміщення №9804, а саме на право заняття в порядку обміну жилого приміщення житлової площі 40,7 кв.м., що складається з 3 кімнат в ізольованій квартирі АДРЕСА_1 . Власник особового рахунку з 11.02.1992 є ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Відповідно до довідки №4624 від 21.12.2016 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Відповідачі з літа 2007 року в квартирі не проживають. Позивач змушений самостійно сплачувати за відповідачів витрати пов'язані з наданням комунальних послуг, нести витрати по обслуговуванню та збереженню квартири. У зв'язку з викладеним позивач просить суд визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Лелека Г.О. в судових засідання позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити. Також, позивач зазначив, що, а ні йому, а ні його родині невідомо місце знаходження відповідача ОСОБА_4 28.11.2019 від позивача. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримає, посилаючись на докази, які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_6 надав суду заяву про визнання позовних вимог та просив суд розглядати справу за його відсутності. Крім того зазначив, що йому не відоме місцезнаходження ОСОБА_4
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча відповідно до ст.128 ЦПК України повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, однак судова повістка від відповідача повернулася до суду з відміткою - «за закінченням терміну зберігання, тому судом було повідомлено відповідача через сайт "Судова влада України". Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_2 в судових засідання не заперечувала проти позовних вимог та просила суд задовольнити в повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлена про день та час судового засідання належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки.
Третя особа Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація представника в судові засідання не направила, 11.10.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Ордеру на жиле приміщення серії В № 9804 від 28.12.1991, який виданий ОСОБА_5 на сім'єю із шести осіб зайняття жилого приміщення, жилою площею 40,7кв.м., яке складається з трьох кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Ордер виданий на склад сім'ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Власник особового рахунку з 11.02.1992 є ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки №4624 від 21.12.2016 виданої Комунальним концерном «Центр комунального сервісу» Деснянського району м. Києва в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Згідно актів обстеження від 26.08.2016, 26.10.2016, 23.12.2016 в квартирі АДРЕСА_1 зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не проживають, акти підписані мешканцями будинку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та затвердженим начальником ЖЕД-304 Топор М.Д.
Відповідно ст. 71 ЖК України передбачає, що у разі відсутності наймача або членів його сім'ї у житловому приміщенні понад шість місяців, він втрачає право користування ним.
Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Відповідачі не зверталися до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі, не надавали доказів поважних причин відсутності за зареєстрованим місцем проживання.
Враховуючи, що ОСОБА_1 визнав позовні вимоги та не має наміру там проживати, а ОСОБА_4 не проживає у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин, а отже є підстави для визнання їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 . Факт реєстрації в квартирі відповідачів завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальної шкоди.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 1102,42грн, але з кожного по 551,21грн.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, 71, 72, 107 ЖК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1102,42грн, а саме, з кожного по 551,21грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання через Деснянський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .
Відповідач 1: ОСОБА_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, місцезнаходження:м.Київ,пр-т.Маяковського,29
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019.
Суддя В.В. Бабко