Справа 381/3710/19
Провадження 3/362/2150/19
09.12.2019 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Л.М.Кравченко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області матеріали адміністративної справи, що надійшли з органів Васильківського ВП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
09.09.2019 о 05 год. 27 хв. в м. Васильків на вул. Декабристів, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, хода хитка, мова не розбірлива. Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив 2.5. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративні матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 було направлено для розгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області на підставі заяви, написаної ОСОБА_1 про направлення справи до Фастівського міськрайонного суду, оскільки він проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки ОСОБА_1 , жодного разу в судові засідання не з'являвся, будучи викликаний до суду у спосіб направлення судової повістки на адресу, яка зазначена у його заяві, згідно рапорту інспектора СРПП № 4 Фастівського ВП Шпитко І., складеного ним за результатами виконання приводу ОСОБА_1 до суду, встановлено, що останній за адресою, зазначеною в його заяві - АДРЕСА_2 - не проживає і ніколи не проживав.
У відповідності до постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2019 р. та постанови про виправлення описки, вказаний адміністративний матеріал направлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
ОСОБА_1 в судове засідання до Васильківського міськрайонного суду Київської області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення та за допомогою смс-повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначений в протоколі.
Зазначені дії ОСОБА_1 , а саме введення в оману щодо місця свого проживання в м.Фастові, внаслідок чого справа була направлена до Фастівського міськрайонного суду, суд розцінює, як умисне затягування розгляду справи з метою минування строків притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення та ухилення від відповідальності.
З урахуванням наведених обставин, суд розцінює неявку в судове засідання ОСОБА_1 як таку, що спрямована на затягування розгляду справи з метою уникнення накладення адміністративного стягнення зі спливом передбаченого ст. 38 КУпАП трьохмісячного строку з дня вчинення правопорушення, протягом якого таке стягнення може бути накладено судом. Таким чином, суд вважає можливим розгляду справу у відсутності ОСОБА_1 .
Так, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №508178 від 09.09.2019 року, актом огляду на стан сп'яніння направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та показами свідків щодо відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
За встановлених фактичних обставин справи, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що всебічно досліджені під час судового засідання.
Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ступінь його вини, обставини які обтяжують його відповідальність те, що ОСОБА_1 вчинив грубе адміністративне правопорушення, обставин які пом'якшують відповідальність правопорушника суд не вбачає і приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 40-1, 221, 283-284, ч.1 ст.130 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 384 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.
Строк звернення до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.
Суддя Л.М.Кравченко