Справа № 157/1739/19
Провадження №2-а/157/105/19
09 грудня 2019 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Вавдіюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Олісейчика Петра Максимовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до інспектора СРПП № 3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Олісейчика П.М., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 373072 від 20 листопада 2019 року, а провадження у справі закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КпАП України. Постанова мотивована тим, що він 20 листопада 2019 року перевозив вантаж згідно з товарно-транспортною накладною масою 2516 кг, що перевищує вантажопідйомність його транспортного засобу та є порушення п. 22.1. Правил дорожнього руху. Вважає постанову незаконною. Під час руху транспортним засобом автомобільною дорогою його було зупинено відповідачем, підставою для зупинки послужила перевірка документів, а не порушення Правил дорожнього руху чи інші підстави, що визначені ст. 35 Законом України «Про Національну поліцію». Він інспектору повідомив, що везе вантаж. Звіривши вантажопідйомність його автомобіля та вказану в товарно-транспортній накладній вагу, поліцейський повідомив, що ним порушено ст. 132-1 КпАП України. Він заперечив поліцейському та повідомив, що маса вантажу, який ним перевозиться, складає всього лише 490 кг, і якщо поліцейський бажає, він зможе поїхати за ним на зважування, однак інспектор порахував, що для притягнення його до відповідальності достатньо товарно-транспортної накладної та вантажопідйомності автомобіля. Після винесення постанови (яку поліцейський виніс у власному автомобілі без його участі та присутності) інспектор дозволив та не перешкоджав йому рухатися далі. Хоча документальна перевірка і показала порушення ним Правил дорожнього руху, однак це ґрунтується на припущенні працівника поліції і всі сумніви щодо доведеності правопорушення повинні тлумачитись на його (позивача) користь відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України. Він інспектору зазначав, що вага в товарно-транспортній накладній не відповідає вазі вантажу, який знаходиться в автомобілі, оскільки вантаж зазначений в товарно-транспортній накладній він перевозить частинами (через те, що весь вантаж в автомобіль не поміщається), тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності. Постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, не відповідає вимогам, зазначеним в ст. 283 КпАП України. При винесенні постанови не зазначено доказів, передбачених ст. 251 КпАП України, не дано оцінку цим доказам в порядку ст. 252 КпАП України. В матеріалах справи відсутній будь-який доказ, відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення ним пункту п. 22.1. Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, із змісту якої вбачається, що він просить справу розглянути у його відсутності і позовні вимоги задовольнити.
Відповідач - інспектор СРПП № 3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Олісейчик П.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України в разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 20 листопада 2019 року інспектором СРПП № 3 Ковельського ВП ГУНП у Волинській області Олісейчиком П.М. було винесено постанову серії БАА № 373072 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КпАП України.
Як вбачається з цієї постанови до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що він 20 листопада 2019 року о 13 год. 23 хв., керуючи транспортним засобом марки «Мерседес», моделі «Спрінтер», н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Т-03-11 перевозив вантаж згідно з товарно-транспортною накладною № КОВ-00001385 від 20 листопада 2019 року, масою 2516 кг, що перевищує вантажопідйомність цього транспортного засобу згідно з даними зазначеними в реєстраційних документах, чим порушив вимоги пункту 22.1. Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КпАП України.
Згідно з пунктом 22.1. Правил дорожнього руху, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Частиною 1 ст. 132-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність для водіїв транспортних засобів у разі порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність для водіїв транспортних засобів у разі порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
В оскарженій постанові не вказано частину статті 132-1 КпАП України, якою передбачено відповідальність за вчинення дій, які ставляться у вину позивачу.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності і в матеріалах справи такі докази відсутні.
Доказів на підтвердження маси вантажу, який перевозив позивач, відповідачами не надано.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Оскільки відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КпАП України, тому оскаржувану постанову належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 77, 246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БАА № 373072 від 20 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КпАП України у виді штрафу в розмірі 510 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:О. В. Антонюк