Дата документу 04.12.2019
Справа № 320/4958/19
Провадження №2/320/2716/19
"04" грудня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Колеснікової Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34 760,00 грн., з яких: 24 000,00 грн. - сума основного боргу, 5 760,00 грн. - неустойка, моральна шкода у розмірі 5 000,00 грн., а також судові витрати у розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 600,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що в січні 2019 року до позивачу звернувся відповідач з проханням позичити йому 24 000,00 грн., яку останній зобов'язався повернути до 01.06.2019 року про що склав власноручно розписку. Однак відповідач в обумовлений строк борг не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає.
В разі несвоєчасного виконання зобов'язань відповідач прийняв на себе обов'язок по сплаті пені (неустойки) в розмірі одного відсотка від суми невиконаного зобов'язання, що за 24 дні прострочення становить - 5 760,00 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., яка була завдана йому неправомірними діями останнього, а саме несвоєчасне повернення грошових коштів завдало незручностей позивачу, він переніс сильне психологічне потрясіння.
В судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, та за відсутності позивача, наполягає на задоволенні позовних вимог, в разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, викликався до суду належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст.128 ч. 7. ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.128 ч. 8 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2019 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов и підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
28 січня 2019 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 був укладений договір позики відповідно до якого відповідачу було передано у позику гроші в сумі 24 000 гривень 00 копійок готівкою, що також підтверджується доданою до матеріалів справи розпискою від 28.01.2019 року /а.с.34/, які зобов'язався повернути у строк зазначений розписці, а саме до 01 червня 2019 року.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Однак на час звернення позивача до суду сума боргу у розмірі 24000 гривень відповідачем не повернута.
Відповідно до умов розписки, позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцю пеню з розрахунку 01 % від вчасно не повернутої суми позики за кожен день прострочення.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.06.2019 року до 24.06.2019 року сума пені складає 5 760 гривень 00 копійок (24 дні прострочення х 1% від суми несвоєчасно повернутої позики).
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає цілком законними та обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення боргу за розпискою та пені.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.
При вирішенні позовної вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги такі обставини.
За змістом ст.ст.15,16,23,611 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, шляхом відшкодування моральної шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно дост.1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 із змінами від 25.05.2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні з'ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх з тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Проте, позивачем не надано конкретних фактів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань та не надано належних доказів.
Твердження позивача про те, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики викликали у нього переживання та страждання, перебування позивача в постійній нервовій та психологічній напрузі, життєвому дискомфорті та психічному навантаженні належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не підтверджено, як і не обґрунтовано наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими погіршеннями та безпосередньо діями або бездіяльністю відповідача.
Суд також враховує нетривалість періоду порушення прав позивача, оскільки строком виконання зобов'язання було визначено 01 червня 2019, а до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся 24 червня 2019 року.
Крім того, за загальним правилом особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або у випадках, передбачених нормами ЦК, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст.1050 ЦК України, якою не передбачено такого виду відповідальності, як відшкодування моральної шкоди.
Умовами складеної розписки між сторонами від 28.01.2019 року відшкодування моральної шкоди не передбачене.
За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відсутні.
З огляду на викладене, суд приходять до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.3 вказаної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.2,3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оплата за надані позивачу юридичні послуги в розмірі 600,00 грн. підтверджена квитанцією до прибуткового касового ордеру про оплату юридичних послуг від 24 червня 2019 /а.с.7.
Оскільки позивачем до позовної заяви додано документальне підтвердження витрат на правову допомогу, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 600,00 грн.
За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог, таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які пропорційні до задоволених позовних вимог становлять у сумі 65 грн. 78 кп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу згідно розписки від 28.01.2019 року у розмірі 29 760 /двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят/ гривень 00 копійок, з яких: 24 000,00 грн. - сума основного боргу; 5 760,00 грн. - сума пені від вчасно не повернутої суми позики за кожен день прострочення, також судові витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 65 /шістдесят п'ять/ гривень 78 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі 600 /шістсот/ гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - відсутній (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 03.03.2011 року), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О.В. Редько