Ухвала
Іменем України
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 657/391/17
провадження № 51-3605 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 на вирок Херсонського апеляційного суду від 19 червня 2019 року,
встановив:
Вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 квітня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України шляхом частково складання невідбутого покарання за вироком Калачанцького районного суду від 06 жовтня 2016 року, призначено остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 .
Вироком Херсонського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасовано вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 01 квітня 2019 року відносно ОСОБА_4 в частині кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України як «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням до іншого приміщення» та щодо ОСОБА_5 в частині призначення йому покарання. Ухвалено новий вирок, яким кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України як - «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення» та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2016 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про перевірку вироку апеляційного суду та клопотанням про поновлення строку його оскарження.
Розглянувши наведені у клопотанні засудженого ОСОБА_4 причини пропуску ним строку на касаційне оскарження вироку суду апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду визнає такі причини поважними, а тому вважає за необхідне поновити цей строк.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу засудженого, що у відповідності до положень глави 32 КПК України, Верховний Суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій, після надходження на них касаційних скарг, які мають відповідати вимогам ст. 427 КПК України. Всупереч наведеному, ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із заявою, а не з касаційною скаргою.
Як убачається зі змісту заяви, засуджений в обґрунтування своєї невинуватості, вказує на однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку ніж її дали суди першої та апеляційної інстанції, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
Крім того, згідно ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте, засуджений ОСОБА_4 у заяві просить скасувати вирок апеляційного суду та надати можливість оскаржити вирок суду першої інстанції.
Таким чином, у порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК заява не містить конкретного прохання до суду касаційної інстанції з огляду на вимоги ст. 436 КПК України, оскількипрохальна частина заяви засудженого викладена без урахування вимог ст. 436 КПК України, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Водночас, враховуючи невідповідність заяви засудженого вимогам ст. 427 КПК України, суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз'яснити засудженому його право на кваліфіковану правову допомогу.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У ч. 2 ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, - на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону (в тому числі захист і складення документів процесуального характеру).
Захист, складання документів процесуального характеру та здійснення представництва інтересів особи, засудженої до покарання у вигляді позбавлення волі, за зверненням такої особи або за ухвалою суду забезпечують Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (підпункт 2 пункту 8 Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 липня 2012 року № 967/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2016 року № 1487/5).
Таким чином, для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом ст.ст. 110 і 113 КВК України вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно звимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Поновити засудженому ОСОБА_4 строк касаційного оскарження вироку Херсонського апеляційного суду від 19 червня 2019 року.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 вирок Херсонського апеляційного суду від 19 червня 2019 року залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3