2 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12199/18
Провадження № 12-202гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 910/12199/18
за касаційною скаргою Фонду державного майна України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2019 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський»
до Фонду державного майна України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області,
про зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» (далі - ТОВ "Рибгосп Бурштинський") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов'язання Фонда державного майна України внести зміни до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі, що передані в оренду, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року № 447, шляхом виключення з такого переліку єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Рибне господарство «Галицький» (далі - ДП «Рибне господарство «Галицький»).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення єдиного майнового комплексу ДП «Рибне господарство «Галицький» до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, що підлягають приватизації у 2018 році, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року № 447, порушує права ТОВ «Рибгосп Бурштинський», як учасника вже розпочатого у 2016 році приватизаційного процесу нерухомого майна вказаного комплексу, щодо якого вже був затверджений план приватизації. При цьому зазначені обставини обумовлені невиконанням відповідачем частини 4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (набрав чинності 7 березня 2018 року), за якими приватизація єдиного майнового комплексу ДП «Рибне господарство «Галицький» має відбуватись за попередньою процедурою приватизації, визначеною Законом України від 10 липня 1996 року № 290/96-ВР «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (втратив чинність), шляхом продажу акцій акціонерного товариства, а не на аукціоні з умовами, що передбачено новою процедурою. Внаслідок цього підприємство, як співзасновник створюваного акціонерного товариства, було позбавлене права на отримання частки у статутному капіталі такого товариства.
Господарський суд міста Києва рішенням від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року, позов задовольнив, зазначивши про те, що внесення єдиного майнового комплексу ДП «Рибне господарство «Галицький» до нового переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2018 році, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 березня 2018 року № 447, є неправомірним та порушує права позивача, як учасника розпочатого у 2016 році приватизаційного процесу єдиного майнового комплексу, що полягає у позбавленні позивача частки у статутному капіталі новоствореного акціонерного товариства, згідно із затвердженим у 2017 році планом приватизації цього єдиного майнового комплексу.
Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішенням Господарського суду міста Києва від 18 березня 2019 року, Фонд державного майна України звернувся з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 вересня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2019 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 листопада 2019 року справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначив про те, що виключною правовою проблемою, яка має важливе значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, є те, чи є ефективним обраний позивачем відповідно до вимог чинного законодавства способ захисту його права, з урахуванням визначених Конституцією та законами України повноважень відповідача, для відновлення порушеного ним права.
Однак, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п'ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п'ятої статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Разом з цим, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду не виклав в ухвалі правову проблему, яку містить ця справа саме у правозастосуванні відповідних норм права, відсутні також і посилання суду касаційної інстанції на конкретні справи, або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами було сформовано різну правову позицію при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Питання щодо обрання позивачем належного (ефективного) способу захисту його права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.
Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передане питання, яке може бути вирішено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.
Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, справу № 910/12199/18 разом з касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2019 року слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
Справу № 910/12199/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» до Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2019 року повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. В. Бакуліна
Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв
Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич
О. Р. Кібенко О. Г. Яновська