20 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 234/17657/17
Провадження № 11-266апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 234/17657/17за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради Донецької області (далі - Міськрада), треті особи - міський голова міста Краматорська Панков Андрій Вікторович, Комунальне підприємство «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління» (далі - КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління»), про визнання недійсною додаткової угоди від 11 липня 2017 року № 1 до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 30 вересня 2016 року № 15/09-30,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міськради, виконавчого комітету Міськради, треті особи - міський голова міста Краматорська Панков А. В., заступник міського голови Ніконенко Світлана Євгенівна, КП «Краматорське трамвайно-тролейбусне управління», про визнання недійсними з моменту підписання сторонами:
- додаткової угоди від 11 липня 2017 року № 1 до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 30 вересня 2016 року № 15/09-30;
- договору від 4 серпня 2017 року № 9-2017 на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.
Краматорський міський суд Донецької області ухвалою від 7 грудня 2017 року роз'єднав провадження у справі та виділив у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Міськради, третя особа - заступник міського голови Ніконенко С. Є., про визнання недійсним з моменту підписання сторонами договору від 4 серпня 2017 року № 9-2017 на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування (провадження № 234/19093/17) та вимоги про визнання недійсною з моменту її підписання додаткової угоди від 11 липня 2017 року № 1 (провадження № 234/17657/17).
Краматорський міський суд Донецької області рішенням від 17 серпня 2018 року позовні вимоги щодо визнання недійсною додаткової угоди від 11 липня 2017 року № 1 до договору про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 30 вересня 2016 року № 15/09-30 залишив без задоволення.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 10 грудня 2018 року скасував рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року та закрив провадження у справі № 234/17657/17.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій просив скасувати його рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Велика ПалатаВерховного Суду постановою від 5 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнила: постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасувала, а справу направила до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
20 серпня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року.
У своїй заяві ОСОБА_1 просить роз'яснити йому, яким чином узгоджується пункт 2 резолютивної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року із пунктом 1 цієї частини та чи залишається в силі рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року, скасоване постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, яка, у свою чергу, скасована постановою Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року.
На обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що у касаційній скарзі просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції лише у частині закриття провадження у справі та направити справу до цього суду на новий розгляд.
Дослідивши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Як убачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, ОСОБА_1 вважає, що Велика Палата Верховного Суду вийшла за межі вимог його касаційної скарги та скасувала постанову суду апеляційної інстанції не у частині закриття провадження у справі, а повністю.
Однак постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року відповідає вимогам статті 356 КАС щодо її змісту та статті 341 КАС - щодо меж перегляду судом касаційної інстанції.
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що немає підстав для більш повного чи зрозумілого викладення змісту постанови, яку ОСОБА_1 просить роз'яснити.
Крім того, на виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року Перший апеляційний адміністративний суд під час нового розгляду справи за апеляцією позивача постановою від 13 серпня 2019 року залишив її без задоволення, а рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 серпня 2018 року - без змін, а роз'яснено може бути лише рішення, яке підлягає виконанню.
За таких обставин підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду у цій справі немає.
З огляду на викладене та керуючись статтями 248, 254, 256 КАС, Велика Палата Верховного Суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко
Судді:Н. О. АнтонюкО. Р. Кібенко
Т. О. АнцуповаВ. С. Князєв
С. В. БакулінаЛ. М. Лобойко
В. В. БританчукН. П. Лященко
Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк
М. І. ГрицівЛ. І. Рогач
Д. А. ГудимаО. М. Ситнік
Ж. М. ЄленінаО. С. Ткачук
О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська