Справа №766/9161/19
Пров. №2-а/766/688/19
10 грудня 2019 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Миколаївській області області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
08.05.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати постанову серія ДП18 №042561 від 25.04.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладеного на нього штрафу в розмірі 1020,00 грн, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП, оскільки він перебуваючи на посаді заступника Херсонської дистанційної колії порушив вимоги норм та стандартів ДСТУ 3587-87 п.п. 3.11, 3.12, 3.6.5 п. 6.2, що виразилось у наявності ямковості, оголеної арматури, та не відповідність верха плити настилу рівню верха головки рейки при переїздах 220+870,232+071, 433+728, 441+257, 484+957, 490+670, 496+824. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки жодних доказів порушення ним ДСТУ 3587-87 старшим інспектором не надано, окрім того розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився без його участі. Відповідач позбавив його права користуватися правовою допомогою, надавати докази та пояснення, долучати до матеріалів провадження копії службових документів, зокрема тих, що свідчать про те, що він не може нести адміністративну відповідальність за інкриміновані правопорушення, які зазначені в оскаржуваній постанові, оскільки вжиття заходів які інкриміновані йому у постанові не входять до його повноважень.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2019 року поновлено позивачу строк звернення з позовом до суду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
19.07.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що вимоги позивача є безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке. 23.04.2019 року співробіниками відділу безпеки дорожнього руху Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області було здійснено обстеження залізничних переїздів Херсонської дистанції колії, км. 232+071, перегін "Котлярева-Кульбакіне". км. 220+870 "Чеховичі-Копані", км. 433-729 перегін "Лепетиха-Березнегувате", км. 441+257 перегін "Лепетиха-Березнегувате", км. 497+824 перегін Гологанівка-Строковий. За результатами обстеження було складено відповідні акти обстеження ділянок залізничних колій від 23.04.2019 року. В ході вказаних обстежень було виявлено численні недоліки на ділянках залізничних переїздів: наявність ямковості, оголення арматури та невідповідності верху настилу рівню верху головки рейки. Про ці небезпечні ділянки доріг учасники дорожнього руху інформовані не були, також не були встановлені тимчасові дорожні знаки чи інші засоби регулювання дорожнього руху. Виявлені недоліки в утриманні ділянок залізничних переїздів є прямим порушенням норм та стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та безпосередньо створюють загрозу його безпеці. Крім того, представником відповідача до відзиву долучено диск з відеозаписом на якому зафіксовано, як в присутності позивача, т.в.о. старшого інспектора відділу БДР УПП в Миколаївській області ст. лейтенант поліції Харламов О.В. виніс постанову за порушення ч. 1 ст. 140 КУпАП. Після чого позивача було ознайомлено зі змістом винесеної постанови, але позивач відмовився отримувати копію постанови.
22.07.2019 року від позивача надійшло клопотання про відхилення відзиву Управління патрульної поліції в Миколаївській області.
Позивачем 10.12.2019 р. подано заяву про розгляд справи у його відсутність. Вказав, що роботи, вказані в постанові ДП №18 №042561 не відносяться до виконання його посадових обов'язків, посадової інструкції, на вказані факти інспектор уваги не звернув.
В судове засідання сторони не прибули - про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
За приписами ч.4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, 25 квітня 2019 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 140 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення - штрафу в дохід держави в розмірі 1020,00 грн. Т.в.о. старшим інспектором ВБДР Управління патрульної поліції в Миколаївській області ст. лейтенантом поліції Харламовим О.В. встановлено, що 25.04.2019 року о 12-00 год. в Миколаївській області Вітовський р-н, ОСОБА_1 являючись відповідальною посадовою особою за утримання залізничних переїздів Херсонської дистанції колії, перебуваючи на посаді заступника начальника Херсонської дистанції колії, порушив вимоги норм і стандартів ДСТУ 3587-87, п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.6.5, 3.6.2, що виразилось у наявності ямковості, оголеної арматури та невідповідністю верху настилу рівню верху головки рейки на переїздах км. 232+071, перегін "Котлярева-Кульбакіне", км. 220+870 "Чеховичі-Копані", км. 433-729 перегін "Лепетиха-Березнегувате", км. 441+257 перегін "Лепетиха-Березнегувате", км. 497+824 перегін Гологанівка-Строковий, чим порушив п. 1.5 ПДР України, про що зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №042561 від 25.04.2019 р. та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 140 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 1020 грн. Постанова про адміністративне правопорушення не містить переліку доказів, на підставі яких інспектор прийшов до висновку про наявність у діях особи адміністративного правопорушення (арк. справи 5).
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Адміністративним правопорушенням за правилами частини 1 статті 140 КУпАП визнається: Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Державний стандарт України 3587-97 з безпеки дорожнього руху, визначає собою вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів.
Відповідно до п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1.
Категорія та група вулиць і дорігПошкодження (наявність ям) на 100 000 м2 покриття, м2, не більше ніжТермін ліквідації пошкоджень, діб, не більше ніж
категоріягрупа
ІА0,3 (1,5)1 (5)
IIБ0,5 (3,0)1 (5)
IIIВ1,0 (5,0)3 (7)
IV-VПроїзди3,0 (7,0)5 (10)
Примітка 1. У дужках наведено значення пошкоджень і терміни їх ліквідації для весняного та осіннього періодів. Примітка 2. Вимоги до експлуатаційного стану проїзної частини вулиць і доріг поширюються на з'їзди з них в межах радіусу заокруглення.
Примітка. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.
Згідно пункту 3.1.2 Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І - III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп.
Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І - III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп.
У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.
Відповідно до п. 3.6.5 не допускається оголення арматури залізничних настилів залізничних переїздів.
Пунктом 3.6.7. передбачено, що електричне освітлення повинні мати переїзди усіх категорій.
Освітленість у межах переїздів повинна бути не менше ніж: І категорії - 5 лк, II категорії - 3 лк, III - 2 лк, IV - 1 лк. На перехрещеннях з дорогами І і II категорій та магістральними вулицями загальноміського значення повинні бути установлені світильники на підходах до переїзду - на відстані 100 м від крайньої рейки.
ОСОБА_1 працює у Філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства Українська залізниця на посаді заступника начальника, що підтверджено посвідченням №026909 виданого 14.11.2016 року (арк. справи 10).
Згідно посадової інструкції заступника начальника Херсонської дистанції колії (з штучних споруд) ОСОБА_1 затвердженої начальником виробничого підрозділу регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» Херсонської дистанції колії 03.02.2017 року до завдань і обов'язків ОСОБА_1 входить проведення перевірок поточного утримання колії на штучних спорудах, підходах до них шляхом натурного огляду ділянок колії з перевіркою ведення підлеглими книжок ПУ-28, 29, 30 із виданням протоколу - 1 раз на місяць; прийняття участі у проведенні весняних та осінніх оглядах інженерних споруд, земляного полотна та колійних пристроїв особисто перевіряти які усунення виявлених несправностей - двічі на рік; розробка порядку нагляду та утримання штучних споруд з урахуванням їх конструктивних особливостей і стану здійснювати контроль за їх виконанням щорічно та ін. (арк. справи 11-12).
Відповідно до довідки виданої 08.05.2019 року Виробничим підрозділом служби колії «Херсонська дистанція колії» Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» за №04/232 вбачається, що залізничні переїзди 220+870, 232+071, 433+728, 441+257, 484+957, 490+670, 496+824 знаходяться на балансі Херсонської дистанції колії і є власністю регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» (арк. справи 13).
З довідки №02/233 виданої 08.05.2019 року Виробничим підрозділом служби колії «Херсонська дистанція колії» Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», вбачається, що чинними документами дистанції колії на ОСОБА_1 не покладались обов'язки з поточного утримання залізничних переїздів та їх ремонту (арк. справи 14).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту постанови не вбачається за наявності яких доказів поліцейський прийшов до висновку про те, що саме ОСОБА_1 відповідальний за дотримання норм і стандартів ДСТУ 3587-97 та має нести відповідальність за наявність ямковості, оголеної арматури та не відповідність верха плити настилу рівна верха головки рейки на переїздах 220+870, 232+071, 433+728, 441+257, 484+957, 490+670, 496+824.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав, та не довів порушення ОСОБА_1 вимог норм та стандартів ДСТУ та відповідно склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.140 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом не може бути прийнято до уваги як належні та допустимі докази, на підставі якого прийнято рішення суб'єктом владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відеозаписи з нагрудної відеокамери полійцейського, оскільки в порушення підпункту третього частини третьої статті 283 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу, об'єктивної сторони вчиненого правопорушення та вини особи у його вчиненні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
З огляду на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами склад адміністративного правопорушення, що є суттєвим для притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає недоцільним надання відповіді на інші аргументи позивача.
Суд зазначає, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Оскільки належних та допустимих доказів правомірності дій суб'єктом владних повноважень не надано, суд приходить до висновку щодо протиправності постанови серії ДП18 № 042561 від 25 квітня 2019 р., що винесена т.в.о. старшим інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області ст. лейтенантом поліції Харламовим О.В.
За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд встановивши обставини справи та, перевіривши їх належними та допустимими доказами, приходить до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 10 грудня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Миколаївській області області (місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 1Б/1) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серія ДП18 №042561 від 25.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 1020,00 грн. за ст. 140 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус