Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 р.
м. Київ
справа № 470/152/18
провадження № 51-4030км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу судді Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2019 року про повернення її апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2018 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.
Визначено, що відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнано винуватим вироком Чертановського районного суду міста Москви Російської Федерації від 20 березня 2017 року, передбачена ч. 2 ст. 307 КК України. Визначено строк, що підлягає відбуванню засудженим, 10 років позбавлення волі.
Ухвалою судді Миколаївського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2018 року залишено без руху та встановлено триденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 повернуто, у зв'язку з неусуненим недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху, в установлений строк.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що апеляційну скаргу суддя апеляційного суду повернув безпідставно, чим порушив його право на справедливий суд.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не заперечував щодо задоволення поданої касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження було належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Частина 3 статті 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є не усунення особою недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Як убачається з матеріалів судового провадження, до Миколаївського апеляційного суду захисником ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 06 квітня 2018 року, якою вирок Чертановського районного суду м. Москви від 20.03.2017 р. відносно ОСОБА_7 приведено у відповідність із законодавством України. Постановлено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до 10 років позбавлення волі. У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 зазначала про необхідність перекваліфікації дій її підзахисного з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 3 ст. 307 КК України та просила ухвалу скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Окрім того зазначала про порушення права ОСОБА_7 на захист.
Ухвалою судді Миколаївського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 було залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК України, та надано триденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Зокрема в ухвалі апеляційного суду було зазначено, що в скарзі захисника висувались вимоги про скасування ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з необхідністю кваліфікації дій засудженого за ч. 3 ст. 307 КК України, що суперечить інтересам засудженого.
У межах визначеного строку захисник ОСОБА_6 повторно подала до суду апеляційну скаргу на усунення недоліків. В своїй скарзі захисник ОСОБА_6 зазначила, що вона діє в інтересах ОСОБА_7 на підставі договору від 02.06.2019 року про надання правової допомоги, та її дії як захисника повністю узгодженні з її підзахисним. Також зазначила про неправильне застосування Березнегуватським районним судом Миколаївської області закону про кримінальну відповідальність, а саме про невідповідність ч. 2 ст. 307 КК України діям її підзахисного, що вказує на невідповідність вироку Чертановського районного суду м. Москви від 20.03.2017 р. Окрім того, у Березнегуватському районному суді Миколаївської області при розгляді клопотання Міністерства юстиції України було порушено право ОСОБА_7 на захист, оскільки ні він, ні його захисник, не були присутні в судовому засіданні.
Однак, в подальшій ухвалі судді апеляційного суду, вказано, що зі змісту доповнень до апеляційної скарги, вбачається, що захисник ОСОБА_6 не усунула недоліків, які були викладені в ухвалі про залишення її скарги без руху, й ухвалою від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком судді апеляційної інстанції.
Зі змісту положень ст. 399 КПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху та ухвалюючи рішення про її повернення на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, повинен конкретно вказати, яких саме вимог ст. 396 КПК України не дотримано при поданні апеляційної скарги.
Однак, повертаючи захиснику ОСОБА_6 вказану апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції належним чином не мотивував свої висновки, вдавшись до аналізу тих аспектів, які не передбачені у якості підстави для повернення апеляційної скарги з мотивів її невідповідності вимогам положень ст. 396 КПК України, зокрема щодо невідповідності дій захисника інтересам підзахисного.
Таким чином, колегія суддів убачає, що суддя апеляційного суду без достатніх підстав повернув апеляційну скаргу захиснику, а тому подана касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу судді Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасовувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3