Ухвала
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 369/14561/18
провадження № 61-21322ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Компанії «МОРГАН КІН Лімітед» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в справі за позовом Компанії «МОРГАН КІН Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних,
У листопаді 2018 року Компанія «МОРГАН КІН Лімітед» звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача 3 % річних за весь період прострочення зобов'язання щодо оплати 35 000 фунтів стерлінгів, що станом на 14 листопада 2018 року становить 1 590,82 фунтів стерлінгів із вказівкою еквіваленту суми боргу в гривні на день проголошення рішення суду.
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 27 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Компанії «МОРГАН КІН Лімітед» 3 % річних за період з 17 жовтня 2018 року по 14 листопада 2018 року у розмірі 83,42 фунтів стерлінгів, що в еквіваленті станом на 27 травня 2019 року становить 2 797,07 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
28 листопада 2019 року Компанія «МОРГАН КІН Лімітед» подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 3 % річних у розмірі 1 590,82 фунтів стерлінгів, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).
Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.
Касаційна скарга містить посилання на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес, оскільки хибна правова позиція, якої досяг апеляційний суд може бути у подальшому застосована до будь-яких інших правовідносин. Апеляційним судом не враховано правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року у справі № 914/1487/17.
Наведені заявником обставини, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання в касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки доводи заявника полягають у його незгоді з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та результатом вирішення справи, що стосується інтересів заявника.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року).
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Компанії «МОРГАН КІН Лімітед» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в справі за позовом Компанії «МОРГАН КІН Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев