Ухвала
10 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 569/16782/17
провадження № 61-39497св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (далі - ПАТ «Рівнегаз») про визнання права на здійснення розрахунків за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року у складі судді Харечка С. П. позов задоволено. Визнано право ОСОБА_1 на здійснення розрахунків з ПАТ «Рівнегаз» за спожитий природний газ по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 17 червня 2016 року по 06 листопада 2016 року за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу - 30 416 куб. м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2018 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 лютого 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
У відповідності до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» про визнання права на здійснення розрахунків за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. О. Кузнєцов
В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко