Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 711/6059/16-ц
провадження № 61-11168ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Гаражно-будівельний кооператив «Сирена»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року у складі судді Скляренко В. М. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року в складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Сіренко Ю. В., а також касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Сирена» (далі - ГБК «Сирена») про зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що 05 липня 2014 року ним було подано заяву про прийняття до членів ГБК «Сирена» в порядку спадкування після смерті
ОСОБА_4 та сплачено вступний внесок. Рішенням правління ГБК «Сирена», оформлени протоколом від 28 листопада 2016 року № 6, йому було безпідставно відмолено у прийнятті до членів кооперативу в зв'язку із неподанням ним необхідних для вступу документів, оскільки ним були подані всі документи, визначені статутом кооперативу, у редакції 2014 року. Крім того, в контексті розгляду його заяви про вступ до членів кооперативу, зборами обговорювалося питання заборгованості за гаражем НОМЕР_1.
Вказував на те, що за результатами внутрішнього аудиту та звірки сплати членських внесків за минулі періоди, проведених у зв'язку зі зміною в 2013 році складу правління ГБК «Сирена», за гаражем НОМЕР_1 виявлено заборгованість. З метою уникнення в майбутньому заборгованості з оплати членських внесків готівковими коштами через відсутність належного системного контролю за обліком членських та цільових внесків, а також для погашення виявленої заборгованості, він звернувся до голови правління ОСОБА_7 з проханням надати банківські реквізити
ГБК «Сирена».
Звертав увагу на те, що йому стало відомо, що кооператив не має банківського рахунку і всі грошові кошти обліковувалися виключно у готівковій формі. На загальних зборах кооперативу у 2014 році голова правління ОСОБА_7 зобов'язувався відкрити рахунок до кінця 2014 року, проте на час звернення до суду з цим позовом ГБК «Сирена» не має банківського рахунку.
Також позивач зазначав, що в лютому 2017 року на прохідній ГБК «Сирена» було розміщене оголошення про проведення 25 лютого 2017 року загальних зборів кооперативу з наступним порядком денним: звіт голови кооперативу; вибори правління в кількості 9 чоловік; вибори ревізійної комісії в кількості 5 чоловік та інші питання.
Відповідно до стенографічного витягу технічної фіксації загальних зборів членів кооперативу головою зборів було оголошено ОСОБА_6 з наступним порядком денним: вибори голови та секретаря зборів; звіт голови правління про податки і фінансову діяльність в 2015-2016 роках; вибори або перевибори правління кооперативу; вибори ревізійної комісії; електроенергія; боржники; незаконне будівництво; різне.
На загальних зборах кооперативу в зазначений день були присутні 42 особи, що складало не більше 5 відсотків від загальної кількості членів кооперативу (870 осіб), при тому, що мінімальний кворум для ГБК «Сирена» складає 436 чоловік.
Питання внесення змін до статуту кооперативу до порядку денного включене не було, проте 30 червня 2017 року державним реєстратором було внесено до державного реєстру відомості про зміни до статуту.
Звертав увагу на те, що відповідно до змісту статуту кооперативу в останній редакції,
25 лютого 2017 року проведено загальні збори членів (збори уповноважених)
ГБК «Сирена», проте кооператив не має такого органу управління, як зазначено на титульній сторінці статуту останньої редакції. Єдиним органом управління
ГБК «Сирена» є загальні збори. Об'єднаний орган - загальні збори членів (збори уповноважених) Статутом не передбачений. Статут ГБК «Сирена» не містить порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про кооперацію». Склад уповноважених, порядок їх обрання, термін повноважень, а також індивідуальний перелік осіб, яких конкретно представляє окремо взятий уповноважений, до відома членів кооперативу не доведений.
При цьому, за положеннями статуту ГБК «Сирена», в редакції 2014 року, гаражі членів кооперативу не відносяться до активів ГБК «Сирена», а відповідно до статуту
ГБК «Сирена», в редакції 2017 року, кооператив став власником індивідуальних гаражів його членів.
На думку позивача, останніми реєстраційними діями відповідач намагається змінити матеріально-правові відносини між сторонами у справі, а саме: змінити порядок вступу до кооперативу, змінити перелік членів ГБК «Сирена», легітимізувати закінчені повноваження голови правління, легітимізувати склад неіснуючих уповноважених, внести до статуту зміни в частині майнового статусу активів членів кооперативу.
Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати незаконним рішення правління ГБК «Сирена», оформлене протоколом № 6 від 28 листопада 2016 року про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени
ГБК «Сирена» та зобов'язати голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» оформити та видати ОСОБА_1 посвідчення про членство в кооперативі; визнати незаконним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК «Сирена» оформлене протоколом від 25 лютого 2017 року в частині внесення змін до статуту кооперативу та обрання членів і голови правління ГБК «Сирена»; зобов'язати голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» у відповідності до вимог законодавства України відкрити банківський рахунок та надати членам кооперативу для публічного доступу інформацію про його реквізити.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 також звернулась до суду з позовом до
ГБК «Сирена» про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову вказувала на те, що в липні 2017 року їй стало відомо, що
28 листопада 2016 року на засідання правління ГБК «Сирена» в контексті розгляду заяви її брата - ОСОБА_1 про вступ до кооперативу, обговорювалося питання заборгованості за її гаражем. Однак ніяких повідомлень про прийняте рішення на її адресу не надходило.
Звертала увагу на те, що заборгованість створюється головою кооперативу штучно, оскільки відмовою від відкриття рахунку останній спонукає членів кооперативу розраховуватися виключно готівковими коштами.
Посилаючись на те, що здійснення ГБК «Сирена» своєї діяльності без відкриття рахунку в банку суперечить Закону України «Про кооперацію» та статуту кооперативу, просила зобов'язати голову правління (виконуючого обов'язки голови правління)
ГБК «Сирена» відкрити банківський рахунок та надати членам кооперативу для публічного доступу інформацію про його реквізити.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 прийнято до провадження та об'єднано в одне провадження із позовом ОСОБА_1 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним рішення правління
ГБК «Сирена», оформлене протоколом від 28 листопада 2016 року № 6 в частині відмови ОСОБА_1 у прийнятті в члени ГБК «Сирена». В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що рішення правління ГБК «Сирена», оформлене протоколом від 28 листопада 2016 року № 6 про відмову у прийнятті ОСОБА_1 до членів кооперативу у зв'язку із неподанням останнім всіх необхідних документів є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки доказів того, що ОСОБА_1 повідомлявся про відсутність всіх необхідних документів та запрошувався на засідання правління, де він міг надати необхідні документи, що відповідно могло вплинути на прийняте правлінням рішення, суду не надано.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог про зобов'язання голови правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» оформити та видати йому посвідчення про членство в кооперативі, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття остаточного рішення щодо членства в кооперативі належить до компетенції загальних зборів членів кооперативу. Оскільки рішень про прийняття ОСОБА_1 до членів ГБК «Сирена» загальними зборами не приймалося (не затверджувалося) підстав для зобов'язання голови правління ГБК «Сирена» оформити та видати ОСОБА_1 посвідчення про членство в кооперативі немає.
Вказане право позивача ОСОБА_1 може бути реалізоване лише після повторного розгляду правлінням ГБК «Сирена» його заяви від 05 липня 2014 року про прийняття його (позивача) до членів кооперативу (після скасування рішення про відмову в прийнятті в члени кооперативу) та після затвердження рішення правління загальними зборами членів кооперативу.
Суд першої інстанцій також зробив висновок про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК «Сирена», оформленого протоколом від 25 лютого 2017 року
№1-17/1, в частині внесення змін до Статуту кооперативу та обрання членів і голови правління ГБК «Сирена» та зобов'язання голови правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» відповідно до вимог законодавства відкрити банківський рахунок та надати членам кооперативу для публічного доступу інформацію про його реквізити, оскільки права та обов'язки члена кооперативу виникають з моменту прийняття в члени кооперативу. Таким чином
рішення загальних зборів (зборів уповноважених), прийняті до вступу позивача в члени кооперативу, не можуть бути визнані такими, що порушують його права чи інтереси. При цьому, недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (членами) цієї особи.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 , суд першої інстанцій виходив з того, що здійснення ГБК «Сирена» своєї діяльності без відкриття рахунку в банку не суперечить Закону України «Про кооперацію» та статуту кооперативу, при цьому лише загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) мають вирішити у який спосіб за допомогою членських внесків формувати майно кооперативу. Оскільки загальними зборами ГБК «Сирена» рішень про необхідність відкриття банківського рахунку не приймалося, тому підстави для зобов'язання відповідача відкрити рахунок в банку відсутні.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача відкрити банківський рахунок та надати реквізити для сплати членських внесків, апеляційний суд виходив з того, що здійснення ГБК «Сирена» своєї діяльності без відкриття рахунку в банку не суперечить вимогам законодавства та статуту кооперативу, а відкриття банківського рахунку належить до внутрішньої діяльності кооперативу та має вирішуватися органами його управління, при цьому будь-яке втручання у вказану діяльність державних органів є неправомірним. Апеляційним судом також зазначено, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу, а тому така його вимога є безпідставною.
Перевіряючи правильність вирішення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 у задоволенні яких було відмовлено судом першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що рішення про прийняття ОСОБА_1 у члени кооперативу, що за положеннями статуту ГБК «Сирена» є передумовою для виникнення в особи прав та обов'язків члена кооперативу, на час вирішення спору відсутнє. Отже позивач не вправі розпоряджатися правами, які належать членам кооперативу, зокрема, одержувати посвідчення члена ГБК «Сирена» та оскаржувати рішення загальних зборів.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд виходив з того, що апеляційним судом вирішено питання щодо сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, про що зазначено в постанові від 07 травня 2019 року. Рішення суду першої інстанції апеляційним судом не змінювалося, отже правові підстави для перерозподілу судових витрат, а саме - сплаченого позивачем судового збору під час розгляду справ судом першої інстанції, відсутні.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У червні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні її позову, суди попередніх інстанцій не врахували, що положеннями статті 6 Закону України «Про кооперацію» та статуту ГБК «Сирена» передбачено обов'язок кооперативу мати рахунки в банку, однак відповідач не має договору на банківське обслуговування. Допустивши однобічності у розгляді справи та оцінці доказів, суди також не звернули уваги на те, що відповідачем перевищено ліміту з накопичення готівки.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні його позову та ухвалити в цій частині нове рішенні про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує, що представник відповідача, який брав участь у судових засіданнях, немає повноважень. Голова кооперативу незаконно змінює положення статуту
ГБК «Сирена» та цим порушує право власності членів кооперативу, та право власності позивача на гараж, що спростовує висновку судів про відсутність у відсутність доказів порушеного права ОСОБА_1 , через те, що він не є членом кооперативу.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу наухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Вказує на те, що він просив переглянути апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні однієї його вимоги, разом з тим апеляційний суд зобов'язав його сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру за ставками 2018 року, не звернувши уваги на те, що він звертався до суду у 2016 році. При цьому, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, тобто фактично не здійснивши перегляд рішення, апеляційний суд в резолютивний частині оскаржуваної постанови не здійснив перерозподіл судових витрат. Посилаючись на зазначені обставини, він звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у задоволенні якої апеляційним судом йому було безпідставно відмовлено.
У серпні 2019 року ГБК «Сирена» подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначав про необґрунтованість її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача про зобов'язання голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» оформити та видати ОСОБА_1 посвідчення про членство в кооперативі, визнання незаконним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК «Сирена», оформленого протоколом від 25 лютого 2017 року, в частині внесення змін до статуту кооперативу та обрання членів і голови правління ГБК «Сирена», а також зобов'язання голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» відкрити банківський рахунок та надати членам кооперативу для публічного доступу інформацію про його реквізити, є безпідставними, оскільки позивач не є членом кооперативу, а отже прав, про захист яких він просить у позові, останній не має.
У серпні 2019 року ГБК «Сирена» подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , який мотивований тим, що чинним законодавством не передбачений обов'язок кооперативу відкривати банківській рахунок, а тому суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 . При цьому, ГБК «Сирена» проводить всі касові операції відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 і потреби у відкритті розрахункового рахунку немає, оскільки ГБК «Сирена» є неприбутковою організацією та не здійснює продажів товарів та не надає послуг.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року та надано строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГБК «Сирена» зареєстрований 17 березня 1999 року як обслуговуючий кооператив, кількість
членів - 870, вид діяльності - комплексне обслуговування об'єктів.
ОСОБА_2 є членом ГБК «Сирена» та має сплачувати членські внески.
Рішенням правління ГБК «Сирена», оформлене протоколом від 28 листопада
2016 року № 6 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про прийняття до членів кооперативу.
Також судами встановлено, що ГБК «Сирена» не має рахунків в установах банків.
Рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) від 25 лютого 2017 року було затверджено статут ГБК «Сирена» в новій редакції.
Пунктами 8.1. та 8.2. статуту ГБК «Сирена» визначено, що управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, відкритості, участі його членів у вирішенні питань діяльності Кооперативу. Вищим органом управління Кооперативом є Загальні збори (збори Уповноважених) членів Кооперативу.
Відповідно до пункту 3.4 статуту ГБК «Сирена» кооператив діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності за рахунок членських внесків, щорічних та цільових внесків і не передбачає одержання прибутку.
Пункт 3.5 статуту ГБК «Сирена» визначає, що кооператив має самостійний баланс, рахунки у банківських установах, круглу печатку, штамп з власним найменуванням, бланки, та іншу атрибутику юридичної особи.
Згідно з пунктом 14.1 статуту ГБК «Сирена» визначено, що кооператив не є прибутковою організацією. Дохід кооперативу формується за рахунок надходжень вступних та членських внесків членів кооперативу, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.
Доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених її установчими документами (пункт 14.4 статуту
ГБК «Сирена»).
Пунктом 9.2 статуту ГБК «Сирена» передбачено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) належить у тому числі прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу.
Членські внески є джерелом формування майна кооперативу (пункт 13.1 статуту
ГБК «Сирена»).
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною першою статті 15 та частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частин другої, третьої статті 6 Закону України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
У пункті 9 частини першої статті 3 Закону України «Про кооперацію» визначено, що членський внесок - це грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.
Відповідно до ст. 133.4.6 Податкового кодексу України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені і гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства).
Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про кооперацію» забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом.
Частиною першою , пунктами 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Врахувавши зазначені вище положення законодавства та статуту ГБК «Сирена», суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , оскільки вирішення питання про можливість відкриття банківського рахунку, тобто розпорядження майном кооперативу, віднесено до компетенції загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), а згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про кооперацію» органам державної влади втручання у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій заборонено.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» оформити та видати ОСОБА_1 посвідчення про членство в кооперативі, визнання незаконним рішення загальних зборів (зборів уповноважених) ГБК «Сирена», оформленого протоколом від 25 лютого 2017 року, в частині внесення змін до статуту кооперативу та обрання членів і голови правління ГБК «Сирена», а також зобов'язання голову правління (виконуючого обов'язки голови правління) ГБК «Сирена» відкрити банківський рахунок та надати членам кооперативу для публічного доступу інформацію про його реквізити, суди на підставі повного та всебічного розгляду справи, правильно виходили з того, що позивач не є членом кооперативу, а тому відповідно частини першої статті 11, частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України не має прав для пред'явлення таких вимог.
Відмовляючи у задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд правильно виходив з того, що в колегії судів не було підстав для перерозподілу судових витрат, а отже і відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки апеляційним судом було залишено без змін рішення суду першої інстанції.
Аргументам касаційної скарги щодо порушення відповідачем прав ОСОБА_1 . апеляційний суд надав належну правову оцінку та правильно зазначив, що суд першої інстанції захистив право позивача та скасував рішення правління ГБК «Сирена» про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 до членів кооперативу. Тільки після повторного розгляду його заяви, за результати прийнятого рішення правлінням кооперативу, у ОСОБА_1 будуть підстави заявляти вимоги про захист прав, які належать членам кооперативу.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суди допустили до участі у розгляді справи представника відповідача без належним чином посвідчених повноважень, є ідентичними доводам його апеляційної скарги, які були правильно відхилені апеляційним судом, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують права представника відповідача представляти його інтереси в суді.
Твердження ОСОБА_2 , викладені у її касаційній скарзі, про те, що відсутність банківського рахунку в ГБК «Сирена» порушує вимоги статті 6 Закону України «Про кооперацію», положення статуту та інші вимоги законодавств, є безпідставними, оскільки як правильно зазначено апеляційним судом, пунктами 8.3, 12.4 статуту
ГБК «Сирена»органом контролю кооперативу є ревізійна комісія, яка має право перевіряти правильність використання матеріально-технічних ресурсів, приміщень, споруд, технічних засобів та іншого майна. Таким чином, ОСОБА_2 , як член кооперативу, разом з іншими його членами, не позбавлена права ініціювати перевірку цільового витрачання коштів головою правління ГБК «Сирена» та винести на розгляд загальних зборів питання про відкриття банківського рахунку, що буде належним способом реалізації її права на участь в управлінні кооперативом.
Доводи заявників щодо допущення судами порушень норм процесуального права, які полягали в однобічності розгляду справи, не знайшли свого підтвердження, оскільки судами надана належна правова оцінка всім доводам учасників справи, а судові рішення ухвалені на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судових засіданнях.
Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 , викладені у його касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є безпідставними, оскільки, встановивши, що рішення суду першої інстанції відповідає установленим принципам і завданням цивільного судочинства, а також вимогам ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, апеляційний суд залишив його без змін, а тому підстав для перерозподілу судових витрат у суду не було, а отже і підстави для ухвалення додаткового рішення, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України, в апеляційного суду також були відсутні.
Доводи заявника, викладені у зазначеній вище касаційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до неправильного розуміння норм процесуального закону.
Інші доводи касаційних скарг висновків судів також не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, асудові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
Частиною п'ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Наведені ОСОБА_1 аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у розумінні приписів частини п'ятої статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему, а тому у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
Керуючись статтями 404, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року, постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик