Ухвала
Іменем України
05 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 744/1234/19
провадження № 61-21295ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати
Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Позов мотивовано тим, що сторони не можуть дійти згоди щодо визначення місця проживання доньки.
Також ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити ОСОБА_3 змінювати реєстрацію місця проживання малолітньої ОСОБА_3 . Заява мотивована тим, що зміна реєстрації місця проживання дитини без його згоди може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2019 року заяву задоволено. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на зміну реєстраціїмісця проживання малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 30 серпня 2019 року № 140 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини», за яким місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначене спільно з матір'ю ОСОБА_2 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з метою не допущення помилкового виконання розпорядження Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 30 серпня 2019 року № 140 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, установами та організаціями згідно можливих довільних роз'яснень його змісту відповідачем ОСОБА_2 , у справі потребують перевірки й оцінки середовища проживання (перебування) дитини ОСОБА_3 , з'ясування ролі батька у її житті, вирішення на підставі аналізу даних та доказів питання про те, чи не буде відокремлення малолітньої ОСОБА_3 від батька суперечити інтересам дитини.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2019 року скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова мотивована тим, що заява про забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду позовних вимог по суті (фактично містить вимогу та має на меті вирішення питання про визначення місця проживання дитини разом з батьком), що відповідно до вимог статті 150 ЦПК України є недопустимим.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 25 листопада 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції порушив вимоги пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України, оскільки ухвала про забезпечення не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної ухвали апеляційного суду отримано заявником лише 25 жовтня 2019 року, на підтвердження чого надано докази.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернулася з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Судом установлено, що Семенівською районною державною адміністрацією 30 серпня 2019 року було прийнято рішення про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 спільно з мамою- ОСОБА_2 без зазначення конкретної адреси.
На даний час спір щодо визначення місця проживання дитини не вирішено, спір перебуває на розгляді у суді.
Місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано з 04 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Семенівської міської ради Чернігівської області № 01-22/1867 від 15 жовтня 2019 року.
Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду позовних вимог по суті, оскільки беззаперечно пов'язане з предметом спору, що відповідно до вимог статті 150 ЦПК України є недопустимим.
Посилання заявника на порушення апеляційним судом пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України є безпідставним, оскільки вказана норма закону визначає повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, проте апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги у даній справі було скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове рішення, відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Обраний позивачем та вжитий судом першої інстанції захід забезпечення позову, хоча і тимчасовий, але фактично визначає місце проживання дитини з одним із батьків, тобто є тотожнім задоволенню заявлених вимог, що прямо заборонено процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області, про визначення місця проживання дитини.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. П. Штелик
А. А. Калараш
В. М. Сімоненко