Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16651/2019
10 грудня 2019 року місто Київ
справа № 757/59640/16-ц
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,
суддів Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення, постановлену під головуванням судді Писанець В.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги та скасування запису про обтяження,-
У листопаді 2016 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просила:
визнати недійсним положення договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» 12 грудня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, реєстраційний №5207-5208, які передбачають передачу прав вимоги за договором іпотеки №50478 від 23 березня 2007 року укладеним ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ»;
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження, а саме: номер запису про іпотеку 18414369 від 29 грудня 2016 року та номер запису про обтяження 2727420 від 23 березня 2007 року.
13 червня 2019 року позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та будь-яким третім особам звертати стягнення, продавати, дарувати, обмінювати чи будь-яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, укладати договори щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000.
Заборонено державним та приватним виконавцям вчиняти дії щодо підготовки до проведення електронних торгів, а ДП «СЕТАМ» проводити реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000, а також вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, перехід права власності на вказане нерухоме майно.
Заборонено державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб'єктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на нерухоме майно, видавати свідоцтва, посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди, та вчиняти будь-які інші нотаріальні дії, реєструвати право власності, перехід права власності, речові права похідні від права власності, обтяження, звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000, та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів електронних торгів.
24 червня 2019 року відповідач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подав до суду заяву про зустрічне забезпечення, в якій просив вжити зустрічне забезпечення, зобов'язавши ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва грошові кошти в якості зустрічного забезпечення у розмірі 5921100 грн., протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.
Обгрунтовуючи вказану заяву відповідач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» посилався на те, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 5921049,51 грн.
Вказував, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 листопада 2012 року замінено у виконавчому провадженні, відкритому по виконанню виконавчих листів №2-1434/10, виданих 24 лютого 2011 року Подільським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості у розмірі 5921049,51 грн. стягувача на ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».
Зазначав, що станом на 01 липня 2019 року рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2010 року ОСОБА_1 не виконано.
Вказував, що ухвалою суду від 14 червня 2019 року було вжито заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, що позбавляє банк можливості звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку для виконання рішення суду, що завдає йому збитки.
При цьому, посилаючись на п.2 ч.3 ст. 154 ЦПК України заявник вважає, що в даному випадку буде за доцільне застосувати заходи зустрічного забезпечення, так як існує загроза, що позивач буде в подальшому уникати виконання рішення про стягнення заборгованості, оскільки інше майно у нього відсутнє.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про зустрічне забезпечення позову.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, відповідач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та задовольнити заяву про зустрічне забезпечення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що вжитими ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року заходами забезпечення позову, фактично зупинено виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 16 червня 2010 року, що в свою чергу перешкоджає реалізації права ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ» на стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.
Вказував, що позивач не перебуває постійно на території України, знаходиться поза її межами, за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрована.
Зазначав, що ОСОБА_1 протягом восьми років не виконує рішення суду про стягнення боргу. Вказаний факт підтверджує, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача.
Від представника позивача до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ», в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч.3 ст.154 ЦПК України та є вичерпним.
Так, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (ч.5 ст.154 ЦПК України).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», ПАТ «УкрСиббанк» про визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги та скасування запису про обтяження.
13 червня 2019 року позивач подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та будь-яким третім особам звертати стягнення, продавати, дарувати, обмінювати чи будь-яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, укладати договори щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000.
Заборонено державним та приватним виконавцям вчиняти дії щодо підготовки до проведення електронних торгів, а ДП «СЕТАМ» проводити реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000, а також вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження, перехід права власності на вказане нерухоме майно.
Заборонено державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб'єктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на нерухоме майно, видавати свідоцтва, посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди, та вчиняти будь-які інші нотаріальні дії, реєструвати право власності, перехід права власності, речові права похідні від права власності, обтяження, звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 171917980000, та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири, а також здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів електронних торгів.
24 червня 2019 року відповідач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» подав до суду заяву про зустрічне забезпечення, в якій просив вжити зустрічне забезпечення, зобов'язавши ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва грошові кошти в якості зустрічного забезпечення у розмірі 5921100 грн., протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про зустрічне забезпечення позову.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що: обраний позивачем вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача, як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування та того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року скасовано та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Постанова суду мотивована тим, що позивач просила визнати недійсними договір про відступлення права вимоги без застосування правових наслідків недійсності правочину, а тому доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню.
Отже, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову визнані необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2019 року, а відтак відсутні правові підстави і для зустрічного забезпечення позову, оскільки зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову та має метою забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Крім того, такий захід зустрічного забезпечення про який просить відповідач ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» у своїй заяві, як внесення суми боргу на депозит є фактично вирішенням іншого спору між сторонами, а не забезпечення відшкодування можливих збитків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: