Справа №752/20326/17 Головуючий у І інстанції Плахотнюк К.Г.
Провадження №22-ц/824/14611/2019 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
09 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,
розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», треті особи: Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 Комунального підприємства «Київпастранс», ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки,
У жовтні 20017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до 25 квітня 2017 року в м. Києві на Подільському узвозі сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія тролейбуса «Богдан» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , за наслідками якої було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль HYUNDAI д.н.з. НОМЕР_2 . Вина водія ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року. За даними рахунку-фактури №БА-0030937 складеного ТОВ «Богдан-Авто» вартість майнового збитку заподіяного автомобілю «Hyundai H-1» д.н.з. НОМЕР_2 складає 35186,10 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача КП «КИЇВПАСТРАНС» 35186,10 грн. завданої майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди та судові витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 35186, 10 гривень, на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, судові витрати пов'язані з оплатою послуг експерта у розмірі 5000 гривень, по сплаті судового збору в розмірі 2240 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 45426 (сорок п'ять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 10 копійок.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, КП «Київпастранс» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи КП «Київпастранс» було подано клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, оскільки рахунок-фактура не є належним та допустимим доказом, яким підтверджується розмір завданих матеріальних збитків дорожньо-транспортною пригодою.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року було призначено судову автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком від 23 серпня 2018 року №01/06 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyundai H-1» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого за результатами дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 25 квітня 2017 року становить 22077 грн. 52 коп., натомість в основу оскаржуваного рішення суду було покладено не висновки за результатами проведеної судової експертизи, а рахунок-фактуру, який був наданий позивачем у справі та який не може бути належним доказом фактично понесених витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.
Окрім того, судом першої інстанції було завищено розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача, оскільки зазначені позивачем обставини, а саме: погіршення сну та апетиту, поява головного болю, порушення життєвого укладу сім'ї, є лише припущеннями та усними доводами, які не підтверджені жодним письмовим доказом.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, КП «Київпастранс» просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення з урахуванням результатів проведеної судової авто товарознавчої експертизи.
На адресу Київського апеляційного суду 23 жовтня 2019 року надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому зазначено, що відповідно до висновку авто товарознавчої експертизи сума відшкодування вартості відновлювальних робіт на дату проведення експертного дослідження складає 36797 грн. 40 коп., а відремонтувати пошкоджений автомобіль можна дешевше, останній не став збільшувати позовні вимоги. Щодо незгоди з визначеним судом розміром моральної шкоди, то її не можна оцінити і тим більше підтвердити письмовими доказами, окрім того сам факт наявності такої шкоди підтверджується дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини працівника КП «Київпастранс».
З урахуванням викладеного у відзиві ОСОБА_1 просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2019 року призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.
Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з урахуванням такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 квітня 2017 року в м. Києві на Подільському узвозі мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та тролейбуса «Богдан» д.н.з. НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_2 .
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , останнього також визнано винним у її вчиненні постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року, яка набрала законної сили 28 серпня 2017 року (а.с.58).
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2017 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з тим, що саме водій ОСОБА_2 допустив порушення п. 2.3-а Правил дорожнього руху України і його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підтвердження розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_1 за наслідками дорожньо-траснпортної пригоди, за клопотанням останнього судом було призначено автотоварознавчу експертизу.
За даними висновку №01/06 експертизи по визначенню матеріального збитку складеного 23 серпня 2018 року судовим експертом Новоселецьким В .А. вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Hyundai H-1» д.н.з. НОМЕР_2 на дату проведення експертного дослідження складає 36 797 грн. 40 коп. ( а.с. 96-103).
Визначаючи розмір шкоди, яка підлягала відшкодуванню відповідачем, суд першої інстанції виходив з того, що у рахунку-фактурі складеній ТОВ «Богдан Авто» 28 вересня 2017 року вартість робіт і матеріалів становить 35 186,1 грн., однак відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту складає 36 797,4 грн. У зв'язку з тим, що позивач не збільшував позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у розмірі, який вказано у рахунку-фактурі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з такого.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктами першим та другим статті 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).
Наданий висновок №01/06 від 23 серпня 2018 року, складеного судовим експертом Новоселецьким В.А. за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи відповідає вимогам вищенаведених нормативних актів, а тому враховується судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Розмір матеріальної збитку згідно з даним висновком складає 22077,52 грн. та визначається як сума вартості відновлювального ремонту (Свр) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ і величини ВТВ за формулою такою:
У = Ср + См + СС*(1-Ез)+ВТВ, де Ср+См+Сс - вартість відновлювального ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу складників КТЗ, ВТВ - втрата товарної вартості (у нашому випадку ВТВ = 0).
Вартість відновлювального ремонту визначалася за формулою:
Свр = Ср + См + Сс, де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів. Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту.
Отже, за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Hyundai H-1» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого за результатами дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 25 квітня 2017 року становить 22077 грн. 52 коп., а вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Hyundai H-1» д.н.з. НОМЕР_2 на дату проведення експертного дослідження складає 36797 грн. 40 коп.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, визначав розмір збитків на підставі рахунку-фактури, хоча вона є неналежним доказом. Наданий позивачем рахунок-фактура, без супроводження документом на підтвердження виконання робіт та їх дійсної оплати може розглядатись лише як пропозиція чи як попередній розрахунок вартості ремонту.
При цьому, мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції також посилався і на висновок експерта, але при цьому вважав, що сума матеріального збитку ґрунтується виключно на повній вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (тобто Ср + См + СС) без коригування з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу Ез, який у відповідності до зазначеного наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 є складовою розрахунку матеріального збитку.
Таким чином, законодавець розмежовує поняття «вартість відновлювального ремонту» та «матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП».
Отже, при вирішенні спору про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП матеріальна шкода визначається із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, тобто в даному випадку 22077 грн. 52 коп.
Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Крім того, відсутні дані про те, що дружина позивача уповноважувала його звертатись до суду із позовом про відшкодування завданої їй моральної шкоди. Разом із тим, суд першої інстанції вирішив частково задовольнити ці вимоги посилаючись на те, що позивач змушений був звернутися до суду за захистом свого права.
Судова колегія не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, оскільки відмовивши у задоволенні позовних вимог із зазначених позивачем підстав, порушуючи принцип диспозитивності, суд першої інстанції визначив інші підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме необхідність позивачу звертатись до суду за захистом порушеного права і добросовісне визначення ним розміру майнової шкоди.
Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту заявлений позовних вимог майнового характеру, які складаються з матеріальних збитків в розмірі 35186 грн. 10 коп. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн. (вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена сумою грошових коштів є майновою), таким чином ціна позову становить 45186 грн. 10 коп. Відповідно, при зверненні до суду за даним позовом слід було сплатити судовий збір у розмірі 640 грн.
З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 22077 грн. 52 коп., то з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволений вимог. Так, задоволена частина позовних вимог складає 48,86% = ((22077,52:45186,10)*100), де 22077,52 - задоволена частина позовних вимог, а 45186,10 - заявлена ціна позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 312 грн. 71 коп. = ((48,86*640):100), де 48,86 - відсоткова частина задоволених позовних вимог, а 640 - сума судового збору, яка підлягала сплаті при зверненні до суду з позовом.
Окрім того, з відповідача підлягають стягненню витрати понесені позивачем на проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 5000 грн.
З урахуванням того, що апеляційна скарга КП «Київпастранс» підлягає задоволенню в повному обсязі, то з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 960 грн. = (640*1,5), де 640 ставка судового збору, що підлягала сплаті при зверненні до суду з позовом.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 369, 374, 376 України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», треті особи: Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 Комунального підприємства «Київпастранс», ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», треті особи: Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 Комунального підприємства «Київпастранс», ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 22077 грн. 52 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 312 грн. 71 коп. та судові витрати, понесені на проведення судової авто товарознавчої експертизи у розмірі 5000 грн., що разом становить 5312 грн. 71 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Київпастранс» судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 960 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.
Реквізити сторін:
Позивач: Комунальне підприємство «Київпастранс», зареєстроване місце знаходження: Набережне Шосе, 2, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 31725604.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя-доповідач
Судді: