Справа № 761/30297/19 Головуючий у І інстанції Піхур О.В.
Провадження № 33/824/4126/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
06 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384 грн. 20 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 24.07.2019 року о 21 год. 45 хв. в м. Києві по вул. Пушкінська 8-А, KIA OPTIMA, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, і в порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що він не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, алкогольні напої вживав після того, як припаркував автомобіль, у масажному салоні, де перебував понад дві години, вийшовши з якого, мав спілкування з працівниками поліції, які застосували спецзасоби. Підкреслює, що розгляд справи відбувся без його участі в порушення ст. 268 КУпАП. Вважає, що працівниками поліції не додано доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, копія постанови не була йому надіслана, з матеріалами справи ознайомився його захисник 25 вересня 2019 року, копію постанови не було отримано.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 15 серпня 2019 року, а апеляційна скарга на неї подана через поштове відділення 04 жовтня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутність, постанову не було надіслано в строк, передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , повідомленням заявника ОСОБА_2 за №102 до чергової частини поліції, рапортом поліцейського роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 з ОПБ рядового поліції Комашко А.В., копією постанови від 25.07.2019 року, за якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом з камери поліцейського.
Доказам по справі суддя надав належну оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як пояснив під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 , він 24.07.2019 року приїхав на вул. Пушкінську у м. Києві для відвідування масажного салону, проте під час паркування машини між ним та співробітником Національної гвардії України виник конфлікт, після чого він пішов в салон, де вживав алкогольні напої, а повернувшись приблизно через дві години, побачив біля своєї машини працівників поліції. Дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки на момент такої вимоги працівника поліції він не був водієм, не керував транспортним засобом і перебував у стані сп'яніння після вживання алкогольних напоїв у масажному салоні.
З матеріалів справи випливає, що підставою для прибуття працівників поліції на вул. Пушкінську було повідомлення заявника ОСОБА_2 про те, що водій автомобіля КІА НОМЕР_1 ймовірно у стані алкогольного сп'яніння ледь не збив заявника, вийшовши з автомобіля розбив бутилку та пішов у сторону дворів, а з письмових пояснень очевидців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випливає, що вони бачили водія з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
По прибуттю працівників поліції через деякий час після повідомлення про порушення на лінію «102» був виявлений ОСОБА_1 , що був водієм автомобіля КІА НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у працівників поліції були об'єктивні причини для висунення ОСОБА_1 вимоги про проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння і ОСОБА_1 , відмовившись від проходження такого огляду, допустив порушення вимог п.2.5 ПДР.
Наявність проміжку часу (близько 2-х годин) між паркуванням автомобіля та зустріччю з працівниками поліції не звільняє ОСОБА_1 від виконання вимог п. 2.5 ПДР, оскільки саме він, як водій, здійснював рух по вул. Пушкінський та виконував паркування транспортного засобу.
Твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про те, що він під час безпосереднього керування транспортним засобом не перебував у стані алкогольного сп'яніння, не має правового значення, оскільки не є підставою для відмови у проходженні огляду для визначення такого стану.
Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на участь у розгляді його справи в суді першої інстанції не можуть слугувати підставами для скасування судового рішення, оскільки таке право йому поновлено шляхом надання можливості участі в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги та здійснювати захист своїх інтересів.
Таким чином,доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суддею накладене з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП.
Порушень процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування постанови, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль