апеляційне провадження №22-ц/824/15789/2019
справа №381/3603/19
09 грудня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Ковалевської Л.М. 17 жовтня 2019 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівська житло-експлуатаційна контора" про відшкодування шкоди,-
встановив:
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року позовна заява повернута позивачу у зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 03 жовтня 2019 року.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, уякій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та стягнути з відповідача судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі посилається на те, що у встановлений судом десятиденний строк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху були виконані, при цьому ухвалу про повернення позовної заяви суд постановив до закінчення відведеного судом строку для усунення недоліків позовної заяви. Вказує, що вимоги ухвали щодо розміру друкарського шрифту, яким була виконана позовна заява, не ґрунтується на положеннях ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача посилається на те, що раніше позивач вже звертався до суду з позовом про той саме предмет і з тих саме підстав, в якому ухвалено рішення та воно виконане відповідачем. Просить апеляційну с каргу залишити без задоволення та відмовити у стягненні судових витрат.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи убачається, що в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, текст якого виконаний машинописним способом.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2019 року позовна заява залишена без руху з наступних підстав.
Судом зазначено, що в порушення частин 2, 4 та 5 статті 95 ЦПК України копії поданих доказів не засвідчені у встановленому порядку. Суд також вказав, що позивачу необхідно подати позовну заяву та її копії для учасників справи, текст якої має бути виконаним друкарським шрифтом від 12 до 14.
16 жовтня 2019 року представником позивача подана заява на виконання вимог ухвали, у якій зазначив, що процесуальний закон не встановлює форми позовної заяви, крім вимог до її змісту. Також вказав на незгоду з висновками суду щодо подання доказів, але засвідчив такі, що перераховані у пунктах 3, 5-7 додатків до позовної заяви своїм підписом.
Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, суд першої інстанції вказав, що позивач не виконав вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З таким висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В частині, що стосується виконання позовної заяви дрібним шрифтом, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно із статтею 175 ЦПК України:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовна заява, як форма звернення до суду, повинна відповідати встановленим законом вимогам. Дотримання вимог до форми позовної заяви повинно забезпечувати повне ознайомлення із її змістом, переліком учасників справи, установлення питань, які потребуватимуть вирішення в ході розгляду справи та ухвалення судового рішення у справі. Копії позовної заяви та додані до неї матеріали надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Цивільний процесуальний закон не містить вимог до способу виконання позовної заяви - письмовим чи друкарським способом та розміру шрифту, яким має бути виконаний текст, поряд з цим, слід виходити з того, що позовна заява повинна забезпечувати можливість без ускладнень ознайомлення із її змістом.
З позовної заяви убачається, що вона виконана дрібним шрифтом, проте із текстом можливо ознайомитися без ускладнень.
Посилання суду в ухвалі про повернення позовної заяви на ДСТУ 4163-2003 (Національний стандарт України / Державна уніфікована система документації / Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації / Вимоги до оформлювання документів), затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55, є безпідставним, оскільки згідно із цим стандартом він поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:
- органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
- підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги в частині, що стосуються вимог суду першої інстанції до розміру шрифту позовної заяви.
Щодо оформлення доказів, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до змісту позовної заяви, в частині переліку доданих до неї матеріалів, зазначено місце знаходження кожного документу (у позивача, відповідача, суду).
На виконання вимог ухвали у заяві представник позивача вказав про надання ним засвідчених копії документів, оригінали яких містяться у позивача згідно із пунктами 3, 5-7 додатків до позовної заяви.
Додатки за пунктами 1 (позовна заява), 2, 8, 9, 12 подані в оригіналі.
Додатком за пунктом 4 є копія судового рішення, доступ до якого також можливий з використанням Єдиного державного реєстру судових рішень.
Додаток 10 в оригіналі знаходиться у відповідача.
Додаток 11 в оригіналі знаходиться у матеріалах цивільної справи.
Отже, в цій частині вимоги ухвали також є виконаними.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовна заява оформлено належно, а вимоги ухвали в частині оформлення доказів були виконані.
В частині доводів апеляційної скарги щодо постановлення судом ухвали до закінчення відведеного позивачу строку для усунення недоліків, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції надав позивачу строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
З матеріалів справи убачається, що ухвала вручена позивачу 08 жовтня 2019 року. З урахуванням передбаченого статтею 123 ЦПК України способу обчислення процесуальних строків (з наступного дня), останнім днем в межах наданого десятиденного строку є 18 жовтня 2019 року, тобто суд постановив ухвалу до закінчення відведеного скаржнику строку для усунення недоліків.
У зв'язку із цим ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду.
Щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із статтями 141 та 142 ЦПК України такі розподіляються після закінчення провадження у справі. Оскільки судом апеляційної інстанції ухвала скасована, а справа направлена для продовження розгляду, то провадження у справі не закінчено.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова