Справа № 757/30497/15-ц Головуючий у 1-й інст. - Фаркош Ю.А.
Апеляційне провадження 22-ц/824/8929/2019 Доповідач - Рубан С.М.
03 грудня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Клець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року, ухвалене у складі судді Фаркош Ю.А. у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа - Банк», який є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначає, що 01.06.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/3503, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 101 500,00 дол. США, а відповідач у свою чергу зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 31.05.2017 року.
16.08.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 652 000,00 дол. США, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 15.08.2017 року.
18.10.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 624 000,00 Євро, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 17.10.2017 року.
28.12.2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4955, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 480 000, 00 Євро, а відповідач зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти з кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 27.12.2017 року.
Посилаючись на те, що відповідач порушив умови виконання договорів щодо повернення кредитних коштів, позивач просив суд стягнути суму заборгованості за кредитними договорами у сумі 88 695 030,82 грн.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» загальну суму заборгованості у розмірі 88 695 030 грн 82 коп., а саме: за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01.06.2007 року заборгованість у розмірі 3 919 612 грн 84 коп.; за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16.08.2007 року заборгованість у розмірі 58 419 655 грн 29 коп.; за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18.10.2007 року заборгованість у розмірі 12 386 958 грн 23 коп.; за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28.12.2007 року заборгованість у розмірі 13 968 804 грн 46 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 3654 грн 00 коп. у відшкодування витрат з оплати судового збору.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016року - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Посилається на те, що судом не досліджено умови кредитних договорів, не з'ясовано наявність додаткових угод із зміненими умовами щодо суми кредитів та збільшення строку кредитування. Розрахунки заборгованості невірні, оскільки не містять зарахувань вартості предмету іпотеки, що відійшла Банку у власність за судовими рішеннями. Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. Судом не прийнято до уваги, що після звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, банк втрачає право вимагати погашення заборгованості по кредитному договору. Судом не враховано положення п.4.5. кредитних договорів та час коли виникла прострочена заборгованість по процентах по кожному договору і необгрунтовано стягнуто з відповідача проценти за користування кредитом починаючи з січня та лютого 2009 року по кредитних договорах. Банк приховав від суду ту обставину, що він направляв відповідачу вимоги про дострокове погашення кредиту 04.04.2013 року, про що зазначено у всіх судових рішеннях доданих до позову, тому додані до позову вимоги датовані 2015 року не є первісними, вони повторні. Відповідач зазначає, що відносно позовних вимог сплинули строки позовної давності, тому просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у позові. Суд дійшов передчасного висновку про наявність заборгованості за кредитами, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності заборгованості, зокрема, виписки з особового рахунку. Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Крім того, позивачем пораховано надмірні штрафні санкції та не взято до уваги, що відповідач отримував споживчий кредит.
Представник АТ «Укрсоцбанк» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що скаржник помилково ототожнює аналіз судами першої інстанції норм чинного законодавства України (статей 36-37 Закону України «Про іпотеку») при прийнятті судового рішення та безпосереднє застосування позасудового способу врегулювання спору на підставі договору. Крім того, два з чотирьох заочних рішень, які стосувались звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання за банком права власності, станом на сьогодні скасовані за скаргами відповідача. Твердження скаржника про те, що розрахунки заборгованості ніби - то не містять інформації про часткове погашення заборгованості за рахунок предметів іпотеки не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Строк позовної давності банком не порушено, оскільки між сторонами укладались додаткові угоди, якими змінювалися строки та надавалися «Кредитні канікули», тому позови подано своєчасно. Крім того, підписуючи документи, що вносять зміни до кредитних договорів, зокрема щодо зміни строків погашення заборгованості, відповідач вчинив дії спрямовані на визнання ним заборгованості перед банком. На даний час заборгованість у повному обсязі не погашена, користування кредитними коштами продовжується, тому нарахування банком процентів за користування кредитним коштами, які не повернуті відбувалось на підставі діючого законодавства. Всупереч положенням ст.81 ЦПК України відповідач не навів жодних фактичних обставин, які могли б розцінюватися судом як істотні та такі, що могли би бути підставою для зменшення штрафних санкцій. Протягом десяти років ОСОБА_1. мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, якщо вважав умови чи окремі положення укладених кредитних договорів несправедливими, однак відповідач своїми правами не скористався, до суду за захистом своїх прав та інтересів не звертався.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року клопотання представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Вакуленко Олени Михайлівни про заміну позивача у справі задоволено та залучено Акціонерне товариство «Альфа - Банк» до участі у справі, як правонаступника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 88 695 030 грн 82 коп., посилаючись на те, що відповідач порушив умови виконання договорів щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилася відповідна заборгованість.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежно виконував умови кредитних договорів, внаслідок чого станом на 17.08.2015 року виникла заборгованість у розмірі 88 695 030 грн 82 коп., а саме:
За договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року загальна заборгованість на суму 180 148,60 доларів США 60 центів, а саме:
- сума заборгованості за кредитом - 96 214 доларів США 16 центів;
- сума заборгованості за відсотками - 53 059 доларів США 82 центи;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 15 571 доларів США 83 центи;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 15 302 доларів США 79 центів;
що за курсом Національного Банку України станом на 17.08.2015 року в розмірі 21.757665 грн. за 1 долар США становить: 3 919 612 грн 84 коп., в тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 2 093 395 грн 46 коп.;
- сума заборгованості за відсотками - 1 154 457 грн 83 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 338 806 грн 60 коп;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 332 952 грн 95 коп.
За договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року загальна заборгованість на суму 2 685 014 доларів США 93 центи, а саме:
- сума заборгованості за кредитом - 1 596 139 доларів США 39 центів;
- сума заборгованості за відсотками - 670 906доларів США 24 центи;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 254 690 доларів США 43 центи;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 163 278доларів США 86 центів;
що за курсом Національного Банку України станом на 17.08.2015 року в розмірі 21,757665 грн. за 1 долар США становить: 58 419 655 грн 29 коп., в тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 34 728 266 грн 14 коп.;
- сума заборгованості за відсотками - 14 597 353 грн 29 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5 541 469 грн 12 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 3 552 566 грн25 коп.
За Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року загальна заборгованість на суму 509 636 Євро 27 євроцентів, а саме:
- сума заборгованості за кредитом - 329 234Євро 88 євроцентів;
- сума заборгованості за відсотками - 143 551 Євро 23 євроценти;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 0,09 євроцентів;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 36 850 Євро 07 євроцентів;
що за курсом Національного Банку України станом на 17.08.2015 року в розмірі 24,305488 грн. за 1 Євро становить: 12 386 958 грн 23 коп., в тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 8 002 214грн 43 коп.;
- сума заборгованості за відсотками - 3 489 082 грн. 69 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 грн 10 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 895 659 грн 01 коп.
За Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року загальна заборгованість на суму 574 718 Євро 12 євроцентів, а саме:
- сума заборгованості за кредитом - 403 224 Євро 88 євроцентів;
- сума заборгованості за відсотками - 140 607Євро 75 євроцентів;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 988Євро 64 євроценти;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 29 896 Євро 85 євроцентів;
що за курсом Національного Банку України станом на 17.08.2015 року в розмірі 24,305488 грн. за 1 Євро становить: 13 968 804 грн 46 коп., в тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 9 800 577 грн 48 коп.;
- сума заборгованості за відсотками - 3 417 539 грн 99 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 24 029грн 37 коп.;
- розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 726 657грн 63 коп.
Враховуючи, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 01 червня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/3503, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 101 500,00 доларів США, із сплатою 13,0% річних та кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 31.05.2017 року.
В подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/3503, договір б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/3503, додаткову угоду б/н від 22 червня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/3503, додаткову угоду №2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/3503 від 01 червня 2007 року.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/3503 сторонами було змінено умови п.1.1.1 кредитного договору, а саме: надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 14 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості 87 118 доларів США з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 10 липня 2009 року, кожного 10 числа місяця ліміт зменшується на 907 доларів США та кінцевим терміном поверненння заборгованості за кредитом до 31 травня 2017 року на умовах визначених цим договором.
Відповідно до договору б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту №10-29/3503 від 01 червня 2007 року сторони погодили внести зміни до порядку погашення відсотків, а саме: сплата процентів, що були нараховані та прострочені за користування кредитними коштами в період з 01.10.2008 року по 31.05.2009 року у розмірі 7 258,98 доларів США, здійснюється в термін до 10 серпня 2009 року включно.
Додатковою угодою б/н від 22 червня 2009 року сторонами скасовано дію додаткової угоди б/н від 29 травня 2009 року.
Додатковою угодою №2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року сторони погодили внести зміни до умов кредитування, зокрема:
1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 14 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 95 369,01 доларів США, з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 31 травня 2022 року (включно), на умовах визначених цим договором.
При цьому, частина максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 8 251,01 доларів США є невідновлювальною та подальша видача траншів кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, без врахування цієї частини кредиту.
1.1.2. Кожна наступна видача траншу кредиту, крім частини максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 8 251,01 доларів США здійснюється в межах вільного залишку максимальнго ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, з урахуванням вже наданих траншів кредиту.
16 серпня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1 652 000,00 доларів США, зі сплатою 13,0% річних та кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 15.08.2017 року.
В подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028, додаткову угоду б/н від 22 червня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/4028, додаткову угоду №2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028 від 16 серпня 2007 року.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028 сторонами було змінено умови п.1.1.1 кредитного договору, а саме: надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 14 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 1 445 495 доларів США з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 10 липня 2009 року, кожного 10 числа місяця ліміт зменшується на 14 750 доларів США та кінцевим терміном поверненння заборгованості за кредитом до 15 серпня 2017 року на умовах визначених цим договором.
29 травня 2009 року між сторонами було укладено договір б/н про внесення змін до кредитного договору № 10-29/4028, сторони внесли зміни в порядок погашення відсотків, додатковою угодою б/н від 22 червня 2009 року сторонами скасовано дію додаткової угоди б/н від 29 травня 2009 року щодо внесення змін в порядок погашення відсотків по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4028 від 16 серпня 2007 року.
Додатковою угодою №2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року сторони погодили внести зміни до умов кредитування, зокрема:
1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 14 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 582 372,65 доларів США, з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 15 серпня 2022 року (включно), на умовах визначених цим договором.
При цьому, частина максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 136 877,65 доларів США є невідновлювальною та подальша видача траншів кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, без врахування цієї частини кредиту.
1.1.2. Кожна наступна видача траншу кредиту, крім частини максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 136 877,65 доларів США здійснюється в межах вільного залишку максимальнго ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, з урахуванням вже наданих траншів кредиту.
18 жовтня 2007 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 624 000,00 Євро, зі сплатою 11,5% річних та кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 17.10.2022 року.
В подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439, договір б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/4439, додаткову угоду б/н від 22 червня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/4439, додаткову угоду №3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 сторонами було змінено умови п.1.1.1 кредитного договору, а саме: надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 13,5 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 578 929,00 Євро з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 10 липня 2009 року, кожного 10 числа місяця ліміт зменшується на 3 618,00 Євро та кінцевим терміном поверненння заборгованості за кредитом до 17 жовтня 2022 року на умовах визначених цим договором.
Відповідно до договору б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року сторони погодили внести зміни до порядку погашення відсотків, а саме: сплата процентів, що були нараховані та прострочені за користування кредитними коштами в період з 01.10.2008 року по 31.05.2009 року у розмірі 46 306,69 Євро, здійснюється в термін до 10 серпня 2009 року включно.
Додатковою угодою б/н від 22 червня 2009 року сторонами скасовано дію додаткової угоди б/н від 29 травня 2009 року.
Додатковою угодою №3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року сторони погодили внести зміни до умов кредитування, зокрема:
1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 13,5 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 631 568,27 Євро, з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 17 жовтня 2027 року (включно), на умовах визначених цим договором.
При цьому, частина максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 52 639,27 Євро є невідновлювальною та подальша видача траншів кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, без врахування цієї частини кредиту.
1.1.2. Кожна наступна видача траншу кредиту, крім частини максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 52 639,27 Євро здійснюється в межах вільного залишку максимальнго ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, з урахуванням вже наданих траншів кредиту.
28 грудня 2007 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4955, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 480 000, 00 Євро, зі сплатою 11,8 % річних та кінцевим строком погашення заборгованості не пізніше 27.12.2027 року.
В подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4955, договір б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/4955, додаткову угоду б/н від 22 червня 2009 року про внесення змін до договору кредиту № 10-29/4955, додаткову угоду №3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4955 від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 08 грудня 2008 року до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4955 сторонами було змінено умови п.1.1.1 кредитного договору, а саме: надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 13,5 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 458 000,00 Євро з наступним зниженням максимального ліміту заборгованості починаючи з 10 липня 2009 року, кожного 10 числа місяця ліміт зменшується на 2 054,00 Євро та кінцевим терміном поверненння заборгованості за кредитом до 27 жовтня 2027 року на умовах визначених цим договором.
Відповідно до договору б/н від 29 травня 2009 року про внесення змін до договору кредиту №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року сторони погодили внести зміни до порядку погашення відсотків, а саме: сплата процентів, що були нараховані та прострочені за користування кредитними коштами в період з 01.10.2008 року по 31.05.2009 року у розмірі 36 573,77 Євро, здійснюється в термін до 10 серпня 2009 року включно.
Додатковою угодою б/н від 22 червня 2009 року сторонами скасовано дію додаткової угоди б/н від 29 травня 2009 року.
Додатковою угодою №3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року сторони погодили внести зміни до умов кредитування, зокрема:
1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а у сукупності «транші», зі сплатою 13,5 процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 499 575,73 Євро, з наступним графіком зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 27 грудня 2032 року (включно), на умовах визначених цим договором.
При цьому, частина максимального ліміту заборгованості по кредиту в сумі 41 575,73 Євро є невідновлювальною та подальша видача траншів кредиту здійснюється в межах вільного залишку максимального ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, без врахування цієї частини кредиту.
1.1.2. Кожна наступна видача траншу кредиту, крім частини максимального ліміту заборгованості по кредиту в 41 575,73 Євро здійснюється в межах вільного залишку максимальнго ліміту заборгованості, визначеного в п.п.1.1.1 цього договору, з урахуванням вже наданих траншів кредиту.
Як вбачається із змісту апеляційної скарги відповідач Д ' яченко К.Я. визнає обставини щодо укладення вищевказаних кредитних договорів, їх умов, укладення додаткових угод, факти отримання кредитних коштів у розмірах, зазначених банком у позовній заяві.
Відповідач посилається на те, що сплив строк позовної давності для вимог про стягнення заборгованості, оскільки останні платежі по кредитному договору від 01.06.2007 року здійснено 21.10.2008 року, по кредитному договору від 16.08.2007 року - 21.10.2008 року, по кредитному договору від 18.10.2007 року - 10.10.2008 року, по кредитному договору від 28.12.2007 року - 10.10.2008 року відповідно, тому враховуючи положення п.4.5 кредитних договорів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив по кредитних договорах від 01.06.2007 року та від 16.08.2007 року - 18.01.2009 року та по кредитних договорах від 18.10.2007 року та від 28.12.2007 року - 10.02.2009 року. Тому вважає, що трирічний строк позовної давності сплив 18.01.2012 року (по кредитних договорах від 01.06.2007 року та від 16.08.2007 року) та 10.02.2012 року (по кредитних договорах від 18.10.2007 року та від 28.12.2007 року).
Виходячи із обставин справи колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до п.4.5 кредитних договорів від 01 червня 2007 року, 16 серпня 2007 року, 18 жовтня 2007 року та 28 жовтня 2007 року у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.3.3.7, 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Однак, як вбачається із змісту додаткової угоди №2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503, сторони домовились про змінукредитного ліміту до 95 369,01 доларів США, збільшили кінцевий термін погашення заборгованості з 31 травня 2017 року на 31 травня 2022 року, змінили графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого Д ' яченко К.Я. звільнявся у період з липня 2009 року по грудень 2010 року від сплати основної суми заборгованості (тіла кредиту) та зобов'язаний був розпочати погашення основної заборгованості по кредиту з січня 2011 року ( т.1, а.с. 22-24).
Аналогічні зміни були внесені до кредитного договору від 16 серпня 2007 року додатковою угодою № 2 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028, відповідно до яких було змінено кредитний ліміт до 1 582 372,65доларів США, збільшено кінцевий термін погашення заборгованості з 15 серпня 2017 року на 15 серпня 2022 року, а також змінено графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого Д ' яченко К.Я. звільнявся у період з липня 2009 року по грудень 2010 року від сплати основної суми заборгованості (тіла кредиту) та зобов'язаний був розпочати погашення основної заборгованості з січня 2011 року ( т.1, а.с. 32-33).
Аналогічні зміни були внесені до кредитного договору від 18 жовтня 2007 року додатковою угодою № 3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439, відповідно до яких було збільшено кредитний ліміт до 631 568,27Євро, збільшено кінцевий термін погашення заборгованості з 17 жовтня 2022 року на 17 жовтня 2027 року, а також змінено графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого Д ' яченко К.Я. звільнявся у період з липня 2009 року по грудень 2010 року від сплати основної суми заборгованості (тіла кредиту) та зобов'язаний був розпочати погашення основної заборгованості з січня 2011 року ( т.1, а.с. 45-47).
Аналогічні зміни були внесені до кредитного договору від 28 грудня 2007 року додатковою угодою № 3 від 24 червня 2009 року про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955, відповідно до яких було збільшено кредитний ліміт до 499 575,73Євро, збільшено кінцевий термін погашення заборгованості з 27 грудня 2027 року на 27 грудня 2032 року, а також змінено графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого Д ' яченко К.Я. звільнявся у період з липня 2009 року по грудень 2010 року від сплати основної суми заборгованості (тіла кредиту) та зобов'язаний був розпочати погашення основної заборгованості з січня 2011 року ( т.1, а.с. 58-60).
Таким чином, укладаючи додаткові угоди від 24 червня 2009 року до кредитних договорів щодо зміни кредитного ліміту, збільшення строків кредитування, строків погашення заборгованості відповідач Д'яченко К.Я. вчинив дії, спрямовані на визнання заборгованості по кредитних договорах перед ПАТ «Укрсоцбанк».
Відповідно до ч.1-2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до змісту додаткових угод від 24 червня 2009 року до кредитних договорів, при внесенні змін до умов кредитування (збільшення кредитного ліміту, збільшення строків кредитування, зміни графіків та сум погашення заборгованості по тілу кредиту) сторони одночасно внесли зміни щодо підстав дострокового повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, а саме: «Сторони домовились, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених договором, та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник, у свою чергу, зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищезазначеного письмового повідомлення кредитора.»
Пунктом 4 додаткових угод від 24 червня 2009 року визначено, що інші умови договорів залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даній додатковій угоді, при цьому сторони підтверджують за ними свої зобов'язання.
Таким чином, враховуючи, що додаткові угоди від 24 червня 2009 року були укладені між сторонами по спливу 90 днів після виникнення заборгованості по сплаті кредиту та процентів, а також виходячи із змісту додаткових угод щодо підстав та порядку дострокового повернення кредиту та сплати процентів, колегія суддів вважає, що пункт 4.5 кредитних договорів втратив чинність.
Судом встановлено, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про дострокове повернення кредиту, процентів від 04 квітня 2013 року за кредитними договорами були направлені рекомендованими листами на адресу відповідача ОСОБА_1 05 квітня 2013 року. Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення адресату поштового повідомлення вказані вимоги були вручені ОСОБА_1 08 квітня 2013 року.
Судом встановлено, що заочним рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2013 року у справі №367/5365/2013 позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 01.06.2007 року №10-29/3503 за відсотками у розмірі 373 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належав ОСОБА_15 , шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210945300:01:132:0192, площею 0,1540 га, з цільовим призначенням «будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд» (т.4, а.с.18-21).
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у справі №757/14419/13-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28.12.2007 року у розмірі 5 459 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 (т.4, а.с.23-26).
Вказані рішення набрали законної сили.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року у справі №761/17647/13-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16.08.2007 року у розмірі 8 000 000,00 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 (т.4, а.с.63-67).
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року у справі №761/17647/13-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» (т.4, а.с.70-75).
Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року залишено без змін (т.4, а.с.77-81).
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва 31 липня 2013 року у справі №757/14247/13-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18.10.2007 року у розмірі 9 617 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на:
-житловий будинок з надвірними спорудами (Домоволодіння), що складається з: житлового будинку, позначеного на плані літ. «А», загальною площею 75,3 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., сараю-гаражу, що позначений на плані літ. «Б», сараю, що позначений на плані літ. «В», вбиральні, що позначені на плані літ. «Г», вбиральні, що позначені на плані літ. «Д», споруджень, що позначені на плані №1-5, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
-земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (т.4, а.с.33-37).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва 31 липня 2013 року залишено без змін (т.4, а.с.41-47).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва 31 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишено без змін (т.4, а.с.49-56).
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва 31 липня 2013 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено (т.4, а.с.60-62).
Таким чином, згідно з вимогами кредитних договорів та положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, за наявності прострочення виконання основного зобов'язання в обумовлений сторонами строк ПАТ «Укрсоцбанк» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в іпотеку майна.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для стягнення будь-якої суми заборгованості враховуючи вимоги ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч.4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції станом на момент звернення ПАТ «Укрсоцбанк» з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Проте, у даному випадку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, став не договір про позасудове врегулювання, а рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
З урахуванням норм ст. 33, 36,37 Закону України «Про іпотеку», ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України не виключається можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч.2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Враховуючи викладені обставини, твердження відповідача про недійсність даних вимог про стягнення заборгованості після набуття ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на предмети іпотеки (земельну ділянку та чотирикімнатну квартиру) колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані положення додаткових угод від 24 червня 2009 року про підстави та порядок дострокового погашення кредиту, про обов'язок позичальника достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора, а також встановлену судом дату отримання ОСОБА_1 вимоги банку про дострокове погашення кредиту від 04 квітня 2013 року, колегія суддів дійшла висновку, що строк дії кредитних договорів змінився після спливу визначених додатковими угодами 30 днів з дня отримання відповідачем вказаної вимоги банку. Отже, строк кредитування за кредитними договорами завершився 08 травня 2013 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення решти заборгованості за кредитними договорами, на погашення якої виявилася недостатньою сума коштів, отримана від вартості предметів іпотеки, що за рішеннями судів були передані у власність іпотекодержателю.
Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості за кредитними договорами, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа - Банк», який є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з позичальника на користь банку суми процентів та пені, нарахованих після вимоги банку про дострокове погашення кредитів.
У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таким чином, суду належало відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів та пені за необгрунтованістю.
При визначенні суми заборгованості за тілом кредиту, що нарахована до 08 травня 2013 року колегія суддів виходить з наступного.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 серпня 2013 року у справі №757/14419/13-ц встановлено розмір боргу за договором №10-29/4955 від 28.12.2007 року станом на 22.04.2013 року (Курс НБУ 1 євро = 10.4269 грн)
- тіло кредиту - 501 526,47 Євро
- відсотки 267 394,27 Євро
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту 5 892, 01 Євро
- пеня за несвоєчасне повернення відсотків 35 056,85 Євро.
Разом 8 444 404,25 грн. = 809 869,60 Євро
Визначена вартість предмету іпотеки - 5 459 000,00 грн.
Згідно вказаного рішення було оформлено право власності на предмет іпотеки за АТ «Укрсоцбанк» та зменшено розмір заборгованості Позичальника за договором №10-29/4955 від 28.12.2007 року. Заборгованість за тілом зменшено на 98 301,59 євро = 1 467 417,14 грн. Заборгованість за відсотками зменшено на 267 394,27 євро = 3 991 582,78 грн.
Таким чином, залишок боргу за договором №10-29/4955 від 28.12.2007 року станом на 18.07.2014 року:
за тілом - 403 224,88 Євро;
за відсотками - 0 Євро.
Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16 вересня 2013 року у справі №367/5365/13-ц встановлено розмір боргу за договором №10-29/3503 від 01.06.2007 року станом на 22.04.2013 року (Курс НБУ 1 дол. США = 7,9930 грн):
- тіло кредиту - 96 214,16 дол. США = 769 039,78 грн.;
- відсотки 53 194,65 дол. США = 425 184,83 грн.;
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту 17 422,47 грн.;
- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 55 743,57 грн.
Разом 1 267 390,65 грн =158 562,57 дол. США
Згідно вказаного рішення було оформлено право власності на предмет іпотеки за АТ «Укрсоцбанк», та зменшено розмір заборгованості Позичальника за договором №10-29/3503 від 01.06.2007 року:
заборгованість за тілом зменшено на 0 дол. США/грн.
заборгованість за відсотками зменшено на 31 826,72 дол. США = 372 999, 89 грн.
Таким чином, залишок боргу за договором №10-29/3503 від 01.06.2007 року станом на 28.03.2014 року:
за тілом лишився у розмірі 96 214,16 дол. США.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2013 року у справі №761/17647/13-ц та заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року скасовані, на підставі вказаних рішень не відбулось погашення тіла кредиту, тому заборгованість за тілом кредиту за договором №10-29/4028 від 16.08.2007 року та за договором №10-29/4439 від 18.10.2007 року залишилась незмінна.
Як вбачається з позовної заяви, сума заборгованості за кредитом за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року становить 96 214, 16 доларів США, що станом на 17.08.2015 року становить 2 093 395 грн 46 коп.; сума заборгованості за кредитом за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року становить 1 596 139,39 доларів США, що станом на 17.08.2015 року становить 34 728 266 грн 14 коп.; сума заборгованості за кредитом за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року становить 329 234,88 Євро, що станом на 17.08.2015 року становить 8 002 214 грн 43 коп.; сума заборгованості за кредитом за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року становить 403 224,88 Євро, що станом на 17.08.2015 року становить 9 800 577 грн 48 коп.
11 листопада 2019 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року - 403 224,88 Євро;
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року - 96 214, 16 доларів США;
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року - 1 596 139,39 доларів США;
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року - 329 234,88 Євро.
Тобто, представник позивача відмовився від частини позовних вимог, а саме стягнення заборгованості за відсотками та пенею.
Відповідно до ч.1,6 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Пред'явивши позов в позовній заяві та в суді першої інстанції позивач просив стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 88 695 030 грн 82 коп., а саме: за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року заборгованість у розмірі 3 919 612 грн 84 коп.; за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року заборгованість у розмірі 58 419 655 грн 29 коп.; за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року заборгованість у розмірі 12 386 958 грн 23 коп.; за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року заборгованість у розмірі 13 968 804 грн 46 коп.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті - Євро та доларах США, оскільки в позовній заяві представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договорами лише в національній валюті - гривні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа - Банк» підлягає стягненню заборгованість на суму 54 624 453 грн 51 коп. (2 093 395 грн 46 коп. +34 728 266 грн 14 коп.+ 8 002 214 грн 43 коп.+ 9 800 577 грн 48 коп.).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не повністю відповідають обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» заборгованість:
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року у розмірі 2 093 395 грн 46 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року у розмірі 34 728 266 грн 14 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 8 002 214 грн 43 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року у розмірі 9 800 577 грн 48 коп.,
а всього стягнути заборгованість на суму 54 624 453 грн 51 коп., в іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа - Банк» належить відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.141 ЦПК України враховуючи обставини справи, та задоволення позовних вимог частково.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 250 грн 50 коп., а з Акціонерного товариства «Альфа - Банк» на користь ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 105 грн 25 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Альфа - Банк», який є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк», код ЄДРПОУ 23464714, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, заборгованість:
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3503 від 01 червня 2007 року у розмірі 2 093 395 грн 46 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4028 від 16 серпня 2007 року у розмірі 34 728 266 грн 14 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у розмірі 8 002 214 грн 43 коп.,
за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/4955 від 28 грудня 2007 року у розмірі 9 800 577 грн 48 коп.,
а всього стягнути заборгованість на суму 54 624 453 грн 51 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2 250 грн 50 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа - Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 105 грн 25 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2019 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Желепа О.В.
Іванченко М.М.