Справа № 757/60146/18-п Головуючий в суді І інстанції - Карабань В.М.
Провадження № 33/824/2252/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
02 грудня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар Ганжа В.В.,
за участю:
захисника Любивця П .В. ,
іншої учасниці пригоди ОСОБА_2 ,
захисника Галич А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, якою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_4 23.11.2018 о 18 год. 05 хв., керуючи автомобілем «Ленд Ровер Ренж Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті бульв. Л.Українки та вул. Алмазова в м. Києві, розпочала проїзд перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого була ОСОБА_2 , яка рухалася на зелений сигнал світлофора. Водій ОСОБА_4 порушила п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто її до адміністративної відповідальності, наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року та винести нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП,- закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи.
Насправді, водій ОСОБА_4 не порушила п. 8.7.3 «е» ПДР України та не вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Так, згідно з п.8.7.3 «е» ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.
Насправді ОСОБА_4 виїхала на перехрестя на зелений сигнал світлофора. Це зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що саме водій автомобіля «Лексус» в'їхав в автомобіль ОСОБА_4 «Ленд Ровер Ренж Ровер», а не навпаки.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення, які є недопустимими та не дають змоги суду зробити висновок про зміст протоколу як документу і дослідити його належним чином.
У протоколі зазначено про те, що ОСОБА_4 на перехрестя виїхала на жовтий сигнал світлофору. В подальшому слово «жовтий» у протоколі невідомою особою закреслено і замість нього написано слово «червоний».
При цьому, як вбачається зі змісту протоколу до нього долучено пояснення ОСОБА_4 на окремому аркуші. Однак, працівниками поліції таке пояснення не долучене до матеріалів справи, а отже не прийняте до уваги судом першої інстанції. Як наслідок, суд прийняв незаконне рішення проти ОСОБА_4 .
За таких обставин протокол не може вважатися доказом вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Схема ДТП містить опис події та характер ушкоджень автомобілів. На думку захисника, схема ДТП, тим більше з урахуванням характеру і локалізації ушкоджень автомобілів, є доказом вини у ДТП саме водія автомобіля «Лексус».
Більше того, як вбачається з пояснень потерпілої ОСОБА_2 перед зіткненням вона бачила автомобіль ОСОБА_4 , а причиною зіткнення назвала те, що автомобіль останньої рухався повільно, тобто без порушень правил дорожнього руху.
В свою чергу, ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року без змін.
В обґрунтування відзиву ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права та повністю обґрунтовано доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_4 у апеляційній скарзі щодо відсутності доказів вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП безпідставні та необґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника Любивця П.В., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_2 та її представника адвоката Галич А.С., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду залишити без змін,
пояснення експерта Рафалюка Б.І.,
перевіривши матеріали адміністративного провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як вбачається із постанови, суддею визнано доведеною ту обставину, що в дорожній обстановці, яка склалася 23.11.2018 о 18 год. 05 хв., ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Ленд Ровер Ренж Ровер», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті бульв. Л.Українки та вул. Алмазова в м. Києві, розпочала проїзд перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого була ОСОБА_2 , яка рухалася на зелений сигнал світлофора. Водій ОСОБА_4 порушила п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Однак, вказаних вимог закону при прийняті рішення щодо ОСОБА_4 суддею дотримано не було. Так, поза увагою судді залишилась та обставина, що матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на доведеність наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке проявилось у недотриманні нею вимог п.8.7.3. «е» ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження.
Ухвалюючи рішення про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя в своїй постанові не зазначив якими саме доказами підтверджується вина ОСОБА_4 в порушенні нею п.8.7.3. «е» ПДР, а обмежився лише перерахуванням досліджених в ході судового розгляду доказів.
Пункт 8.7.3. «е» ПДР України передбачає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.
Відповідно до положень ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адмінправопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України 6.11.2015 року № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
При ухваленні рішення щодо ОСОБА_4 суддя не звернув уваги на невідповідність змісту протоколу щодо порушення, яке допустила ОСОБА_4 пункту Правил дорожнього руху, який, на думку поліцейського, порушила ОСОБА_4 , в наслідок чого відбулась дорожня транспортна пригода. Крім того, даний протокол містить виправлення та закреслення.
Також, суддею не надано оцінки показанням водія ОСОБА_4 , які вона зазначила в протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що вона заперечувала, що розпочала проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора.
Таким чином, дослідивши матеріали справи в усій їх сукупності, та порівнюючи фото знімки з місця ДТП, які містяться в матеріалах справи, та пошкодження транспортних засобів, беручи до уваги схему ДТП, пояснення учасників судового провадження, висновок експерта № 1-01/11 від 1.11.2019 р., пояснення експерта ОСОБА_5 , приходжу до висновку, що за наявних в матеріалах справи доказах, не можна встановити, що дії водія автомобіля «Ленд Ровер Ренж Ровер» ОСОБА_4 перебували в причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка мале місце 23.11.2018 о 18 год. 05 хв. за участю автомобіля «Ленд Ровер Ренж Ровер» під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля «Лексус» під керуванням ОСОБА_2 , тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Посилання ОСОБА_2 на те, що протокол щодо ОСОБА_4 був складений працівниками поліції після того, як вони передивились відеозапис з камер відео спостереження на даній ділянці дороги, з і даного відеозапису вбачалось, що саме ОСОБА_4 порушила ПДР, є безпідставними, оскільки даний відеозапис до матеріалів провадження долучений не був і суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати йому оцінку.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положеньст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини», представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах,одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 суд першої інстанції не дотримався вимог ст.279, 245, 252, 280, 283 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення, а його висновок про порушення водієм ОСОБА_4 п.8.7.3.«е» ПДР України не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим постанова Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2019 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року щодо ОСОБА_4 - скасувати.
Провадження щодо ОСОБА_4 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Рудніченко