[1]
03 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Києва-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО),
Ухвалою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89КК України,
строком на 60 днів, починаючи з 20 вересня 2019 року до 18 листопада 2019 року, включно з альтернативою внесення застави у розмірі 96050 гривень.
Захисник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суд Київської області від 20.09.2019 року про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 20.11.2019 року включно обвинуваченому ОСОБА_6 .
Апелянт вважає що, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, без дослідження в сукупності всіх матеріалів справи.
Як зазначає апелянт, з приводу ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду не надано обґрунтованих даних, що ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про підозру у скоєні кримінального правопорушення, а тому не можна робити судження, що ОСОБА_6 було відомо про підозру його у причетності до скоєння кримінального правопорушення і тому він ухилявся від органів досудового розслідування.
Також апелянт вважає, що стороною обвинувачення не наведено жодних підтверджень про наявність ризиків незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Що стосується інших обставин , які за приписами ст.178 КПК України має врахувати суд при вирішені питання про зміну обрання запобіжного заходу, то захисник звертає увагу на те, що обвинувачений перебуває на диспансерному обліку у зв'язку із перенесеним захворюванням на вірус гепатит А та в умовах позбавлення волі не може отримувати належної медичної допомоги.
Що стосується наглядів у лікарів нарколога чи психіатра, то ОСОБА_6 на таких обліках не перебуває.
Також обвинувачений має матір, яка хворіє на жовчнокам'яну хворобу, хронічний холецистит, гіпертонічну хворобу.
Окрім того, обвинувачений ОСОБА_6 має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , 2005 року народження, який є інвалідом за станом здоров'я, а ОСОБА_6 допомагає йому матеріально.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Києва-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченогоОСОБА_6 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону, а при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не порушив вимог кримінального процесуального закону.
Так, суд, розглядаючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 331 КПК України, врахував наявність ризиків, перелічених у ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Зокрема, суд врахував те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання до восьми років позбавлення волі та при звільненні з-під варти обвинувачений може вчинити спробу ухилитися від суду.
Ризик ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, на думку колегії суддів, підтверджується тим, що згідно з матеріалами кримінального провадження обвинувачений ухилявся від слідства, оскільки протягом близько п'яти місяців перебував у розшуку
При цьому доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 не знав про підозру є необґрунтованими, як такі, що не підтвердженні матеріалами провадження.
Посилання в апеляції захисника на тяжкий стан здоров'я ОСОБА_6 , який унеможливлює перебування обвинуваченого під вартою та неможливість надання йому належної медичної допомоги також не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 неповнолітньої дитини, якій він надає матеріальну допомогу, та хворої матері не є, на думку колегії суддів, достатніми підставами для припинення утримання під вартою обвинуваченого, враховуючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового слідства та/або суду.
Окрім того, колегія суддів вважає, що посилання захисника на обставини щодо стану здоров'я обвинуваченого, його сімейного стану, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про продовження строку тримання під ватрою в сенсі ст. 178 КПК України є неспроможними, оскільки, окрім наведених в апеляції захисника обставин, суд має врахувати і інші обставини, передбачені вказаною статтею.
У кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 суд врахував, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КПК України.
Вищевказана обставина в сукупності з наявністю обґрунтованого ризику переховуватись від суду є достатніми підставами для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Києва-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 176, 177, 178, 199 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Києва-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2019 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10 Жук
Справа № 11-кп/824/3090/2019 Категорія КК: ч.1 ст. 121
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1