03 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_7 Р/Р НОМЕР_1 ; ОСОБА_9 Р/Р НОМЕР_2 ; ОСОБА_8 Р/Р НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» МФО банку 300465, ЄДРПОУ 00032129, які незаконно були перераховані у період часу з 20 год. 51 хв. 05 березня 2019 року по 02 год. 08 хв. 06 березня 2019 року, з карткового рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_10 відкритому в АТ «Ощадбанк», а саме грошові кошти в сумі 135 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 175 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 140 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_8 .
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Так апелянт зазначає про відсутність підстав для накладення арешту на майно, посилаючи на ті обставини, що стороною обвинувачення не доведено відповідності грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України. Заперечує представник і факт причетності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до кримінального провадження та вважає, що вказаних осіб безпідставно позбавлено права володіти та розпоряджатися їх майном. Крім того, згідно доводів апеляційної скарги, грошова сума на рахунках його довірителів перевищу суму грошових коштів, яка нібито зникла з рахунку ОСОБА_10 .
Також, представник вказує, що власники майна не повідомлялись про розгляд клопотання прокурора, у зв'язку з чим вважає, що були істотно порушенні їх права.
З цих же підстав апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, оскільки копію постановленого судом рішення вони отримали 22 жовтня 2019 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення його власників та представника, а копію постановленого судом рішенням вони отримали 22 жовтня 2019 року, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджуються з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.
Що стосується посилань апелянта на незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні СВ Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12019100100002382 від 11 березня 2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що у період часу з 20 год. 51 хв. 05 березня 2019 року по 02 год. 08 хв. 06 березня 2019 року, невстановлена слідством особа викрала з карткового рахунку № НОМЕР_4 відкритому в АТ «Ощадбанк», грошові кошти в сумі 450 000 грн., які належать ОСОБА_10 , чим завдала матеріальної шкоди у великому розмірі.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року були вилучені документи, які містять банківську таємницю в банківській установі АТ «Ощадбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, згідно яких було встановлено, що грошові кошти у сумі 450 000 грн., які належать гр. ОСОБА_10 з його карткового рахунку № НОМЕР_4 відкритому в АТ «Ощадбанк» перераховані на рахунки ОСОБА_7 НОМЕР_5 в сумі 135 000 грн.; ОСОБА_9 Р/ НОМЕР_6 в сумі 175 000 грн.; ОСОБА_8 Р/Р НОМЕР_3 в сумі 140 000 грн., відкритих в АТ «Ощадбанк» МФО банку 300465, ЄДРПОУ 00032129.
Постановою слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_11 від 20 квітня 2019 року грошові кошти в сумі 135 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_7 Р/Р НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 175 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_9 Р/Р НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 140 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_8 Р/Р НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100100002382 від 11 березня 2019 року.
Також, в рамках даного кримінального провадження прокурор звернуся до суду з клопотанням про арешт вказаних грошових коштів з метою збереження речових доказів.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на грошові кошти в сумі 135 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_7 Р/Р НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 175 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_9 Р/Р НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 140 000 грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_8 НОМЕР_7 .
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що грошові кошти, що містяться на вище зазначених банківських рахунках, можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій або набуті незаконним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.
Ті обставини, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не перебувають у процесуальному статусі підозрюваних в рамках кримінального провадження № 12019100100002382, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Також, слід зазначити, що арешт накладено не на всі грошові кошти, а в межах суми: 135 000 грн. - на рахунку ОСОБА_7 Р/Р НОМЕР_1 ; 175 000 грн. - на рахунку ОСОБА_9 Р/Р НОМЕР_2 ; 140 000 грн. - на рахунку ОСОБА_8 Р/Р НОМЕР_3 .
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на захист, оскільки розгляд клопотання про арешт майна відбувся без їх повідомлення, то слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.
У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_7 Р/Р НОМЕР_1 ; ОСОБА_9 Р/Р НОМЕР_2 ; ОСОБА_8 Р/Р НОМЕР_3 відкритих в АТ «Ощадбанк» МФО банку 300465, ЄДРПОУ 00032129, які незаконно були перераховані у період часу з 20 год. 51 хв. 05 березня 2019 року по 02 год. 08 хв. 06 березня 2019 року, з карткового рахунку № НОМЕР_4 ОСОБА_10 відкритому в АТ «Ощадбанк», а саме грошові кошти в сумі 135 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 175 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 140 000 грн., які були перераховані на рахунок ОСОБА_8 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/6332/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1