Справа № 355/785/19 Суддя в І-й інстанції Литвиненко О.Л.
Провадження № 33/824/3459/2019 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
29 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Пучека А.О., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року, -
Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 16 травня 2019 року, о 19 годині 10 хвилин, в с. Пасічна Баришівського району Київської області, по вул. Пузікова, 3, керував автомобілем марки «ВАЗ 21063», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком КНП Баришівської ЦРЛ № 104 від 16.05.2019 року.
У апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав на порушення судом його права на захист що проявилося у розгляді справи у його відсутність. Вважав безпідставним його притягнення до адміністративної відповідальності. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Пучека А.О., які апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи і просили скаргу задовольнити, постанову скасувати, а провадження у справі закрити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраним у справі доказами, а саме:
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 104 від 16.05.2019 року відповідно до якого у ОСОБА_1 встановлений стан алкогольного сп'яніння;
протоколом про адміністративне правопорушення від 16.05.2019 року у якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується також:
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів відповідно до якого у крові ОСОБА_1 виявлений алкоголь в концентрації 1,35 проміле;
поясненнями ОСОБА_1 , які він дав поліцейським у яких він підтвердив те, що 16.05.2019 року він винив 1 літр алкогольного пива після чого керував автомобілем ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_1 .
Аналіз зазначених доказів указує на обґрунтованість висновків судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд вважає, що стягнення на ОСОБА_1 накладене із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність постанови судді місцевого суду. Посилання ОСОБА_1 на те, що він взагалі не вживає спиртних напоїв, що виключає факт керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння спростовуються його особистими поясненнями, про те, що він у день виявлення його поліцейським вживав алкогольне пиво. Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції не спростував цих пояснень, а також те, що після фіксації правопорушення поліцейським він не оспорив будь-яких їхніх дій. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено таких порушень у ході встановлення стану алкогольного сп'яніння, які би могли поставити під сумнів результат проведеного огляду.
Суд звертає увагу на те, що у ході виявлення та фіксації вчиненого правопорушення поліцейськими не було допущено порушень, які би ставили під сумнів чи указували на незаконність проведених дій та прийнятих рішень. Суд звертає увагу на те, що у суді першої інстанції розгляд справи був проведений у відсутність ОСОБА_1 , чим були порушені його процесуальні права. Проте, ці права були поновлені у суді апеляційної інстанції де ОСОБА_1 приймав участь, був представлений захисником, мав можливість надати усі докази, та навести усі аргументи, які він бажав надати та навести на здійснення свого захисту та підтвердження своєї правової позиції. Надані ОСОБА_1 докази та наведені аргументи не дають підстав для визнання необґрунтованими висновків судді місцевого суду та незаконним ухваленого ним рішення, що указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Постанова судді Баришівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим суд залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 23 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк