іменем України
09 грудня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 744/946/19
Головуючий у першій інстанції - Смага С. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1529/19
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Вінгаль В.М.,
суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.,
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
прізвище судді: Смага С.В.; місце ухвалення рішення: м. Семенівка,
У липні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 13.07.2011 року №б/н у розмірі 125631,19 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору від 13.07.2011 року №б/н ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, але відповідач порушила зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 30.04.2019 року виникла заборгованість у розмірі 147474,37 грн, з яких: 2633,53 грн - заборгованість за кредитом, 142440,99 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 2399,85 грн - заборгованість за пенею та комісією.
Позивач вказує на те, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 13.07.2011 року №б/н у розмірі 125631,19 грн, яка складається з: 2633,53 грн - заборгованість за кредитом, 122997,66 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом з 13.07.2011 року по 31.01.2019 року.
Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
За доводами апеляційної скарги, АТ КБ «ПриватБанк» звернувся із позовом у межах строку позовної давності та у справі було надано усі належні докази, тобто судом при ухваленні оскаржуваного рішення було порушено ст.ст.257-264,1054-1056 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» без задоволення з тих підстав, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності. ОСОБА_1 зазначає, що після 31 травня 2015 року банк не мав права нараховувати відсотки на заборгованість, оскільки саме 31 травня 2015 року сплив строк дії кредитної картки № НОМЕР_1 , яку вона отримала 13 липня 2011 року. ОСОБА_1 вказує, що банк, намагаючись ввести суд в оману, вказує на отримання нею картки № НОМЕР_2 зі строком дії цієї перевипущеної картки до 07/2020, що не відповідає дійсності. При цьому, банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку без дотримання умов договору та чинного законодавства.
У письмових поясненнях АТ КБ «ПриватБанк» вказує на те, що 13.07.2011 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, а також в цей же день ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна,55 днів пільгового періоду». Після укладення договору, фактичне користування ОСОБА_1 кредитними коштами почалося з 03 серпня 2011 року, що підтверджується випискою про рух грошових коштів по картці № НОМЕР_1 . 30 січня 2017 року за зверненням ОСОБА_1 до відділення банку була перевипущена кредитна картка, а саме №4149 НОМЕР_3 зі строком дії до 07/2020. Відповідно до п.2.2 постанови Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах» ОСОБА_1 було ідентифіковано ще 13.07.2011 року, тому 30.01.2017 року при перевипущенні картки не вимагалось підписання нової анкети. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів по кредитній картці відповідачка самостійно здійснювала погашення заборгованості з використання перевипущеної кредитної картки, а саме: 12.05.2017 року на суму 1000,00 грн, 19.05.2017 року - 510,00 грн, 25.05.2017 року - 100,00 грн, що вказує на переривання перебігу строків позовної давності. За наданим банком розрахунком, заборгованість за договором від 13.07.2011 року №б/н, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 30.04.2019 року, становить 8197,35 грн, яка складається із: 2633,53 грн заборгованість за тілом кредиту, 5563,82 грн заборгованість за відсотками з розрахунку процентної ставки - 30%
Заслухавши голову судового засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд враховуючи наступне.
Судом у справі встановлено, що 13.07.2011 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У анкеті-заяві ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що згодна з тим, що заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
В цей же день, 13.07.2011 року ОСОБА_1 підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,55 днів пільгового періоду», згідно якої ОСОБА_1 отримала картку «MasterCardMass» з відновлювальною кредитною лінією та пільговим періодом 55 днів по кожній витраті на таких умовах: встановлена валюта картрахунку - гривня; базова процентна ставка - 2,5% в місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості складається з пені(1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором/30 нараховується за кожен день прострочки кредиту), пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн у місяць, нараховується 1 раз місяць за наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн і більше. Також банком встановлені такі види комісії: за зняття кредитних коштів готівкою, за зняття власних коштів, за моніторинг неактивної картки, за отримання балансу на чек в банкоматах ПАТ КБ «ПриватБанк» (крім чека операцій зняття готівки), за безготівковий платіж.
ОСОБА_1 отримала картку за № НОМЕР_1 зі строком дії - 05/2015 року (а.с.107), картка була перевипущена до - 07/2020 року.
За наданим АТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості за кредитом, останній платіж ОСОБА_1 здійснила 31.05.2017 року у сумі 1025,38 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, поданим АТ КБ «ПриватБанк», станом на 30.04.2019 року, заборгованість відповідача за договором від 13.07.2011 року №б/н становить 125631,19 грн, з яких: 2633,53 грн - заборгованість за кредитом, 122997,66 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила застосувати строк позовної давності (а.с.57-59).
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається ст.261 ЦК України. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року у справі №6-14цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Зважаючи на те, що строк дії перевипущеної картки встановлено до 07/2020 року, останній платіж на погашення кредитної заборгованості внесено 31.05.2017 року у сумі 1025,38 грн, банк звернувся до суду з даним позовом 13.06.2019 року (а.с.44), то висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем позовної давності є помилковим.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У ч.1 ст.634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Апеляційним судом встановлено, що у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної позичальником 13.07.2011 року, зазначена базова процентна ставка в місяць - 2,5%, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи із розрахунку 365 днів у році, що становить 30% річних.
Згідно розрахунку заборгованості за договором від 13.07.2011 року №б/н, укладеному між ПриватБанком та ОСОБА_1 , який апеляційний суд визнає належним та допустимим доказом, заборгованість за відсотками з розрахунку 30% річних становить 5563,82 грн (а.с.205-211).
Враховуючи, що ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконувала, то позовні вимоги в частині стягнення 2633,53 грн заборгованості за кредитом та 5563,82 грн заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» належить частково задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за договором від 13.07.2011 року №б/н у розмірі 8197,35 грн, яка складається з: 2633,53 грн - заборгованості за кредитом; 5563,82 грн. - заборгованості за процентами.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу - п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України.
Згідно із ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом АТ КБ «ПриватБанк» сплатило 1921 грн (а.с.1), а при подачі апеляційної скарги 2881,50 грн (а.с.174).
Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і частково задовольняє позов на загальну суму 8197,35 грн (8197,35 грн від 125631,19 грн становить 6,52%), то з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» пропорційно розміру задоволених позовних вимог належить стягнути 313,12 грн судового збору (125,25 грн за розгляд справи в суді першої інстанції + 187,87 грн за апеляційний розгляд справи).
З АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Як убачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції правнича допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Козловим В.В. (а.с.61,62) на підставі укладеної між ними угоди про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 23 липня 2019 року (а.с.63), за надання якої, згідно квитанції №3290520 від 15 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 сплатила 6000 грн (а.с.154). Також, на а.с.153 міститься довідка про розмір коштів, що підлягають виплаті адвокату. При визначенні суми, що підлягає відшкодуванню за отримання професійної правничої допомоги в суді першої інстанції колегія суддів враховує складність справи, часу витраченого адвокатом на виконання наданих послуг та вважає співмірним розмір витрат в сумі 1500 грн, які належить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 374, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2019 року скасувати.
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором від 13.07.2011 року №б/н у розмірі 8197 (вісім тисяч сто дев'яносто сім) грн 35 коп.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 313 (триста тринадцять) грн 12 коп. судового збору.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Голова судового засідання
Судді