Справа № 682/1419/19
Провадження № 22-ц/4820/1986/19
Категорія: 50
10 грудня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд в складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В.,Талалай О.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 682/1419/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2019 року (суддя Маршал І.М.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 вказувала, що від шлюбу із відповідачем має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Позивачка зазначає, що нею неодноразово пропонувалося ОСОБА_1 надавати їй допомогу у добровільному порядку, оскільки вона не працює, доглядає малолітню дитину та знаходиться на обліку в Славутському УСНЗ, проте останній відмовлявся надавати таку допомогу. ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_1 неофіційно працює за кордоном та має матеріальну можливість надавати кошти на її утримання. Зважаючи на викладене, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на своє утримання у розмірі 1000 грн. з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2019 року позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як дружини у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 10.05.2019 року і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто із ОСОБА_1 768,40 грн. судового збору на користь держави. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено негайному виконанню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що на даний час за кордоном він не працює, має намір влаштуватися на роботу в Україні, а зараз має лише тимчасові заробітки. Зазначає, що проживає в селі разом із батьками, яким надає допомогу і посилається на те, що від дитини він не відмовляється і готовий допомагати коштами, як дочці так і дружині, проте на даний час не спроможний платити аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн., оскільки з нього також стягнуто аліменти на утримання доньки в розмірі 2000 грн. Зважаючи на викладене, апелянт просить змінити оскаржуване рішення та постановити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 10.05.2019 року і до досягнення донькою трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивачка вказує, що всі докази на які посилається апелянт, на підтвердження своєї неспроможності сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, є неналежними. Також, на думку позивачки, суд вірно врахував, що відповідач є здоровою та працездатною особою, а тому може сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1000 грн.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу вимог ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с.6).
Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Згідно довідки Славутського управління соціального захисту населення №577 від 02.05.2019 року ОСОБА_2 дійсно знаходиться на обліку в управлінні і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-ї дитини, сума якої за період листопада 2018 року - квітень 2019 року становить 5160 грн. (а.с.8).
Відповідно до довідки виконкому Головлівської сільської ради Славутського району №221 від 15.05.2019 року ОСОБА_2 зареєстрована та проживає разом із малолітньою донькою ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 (а.с.18).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач має добрий стан здоров'я та є працездатним, оскільки доказів протилежного суду не надано.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Водночас за положеннями ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Отже, за змістом вказаної норми права, розмір утримання не пов'язаний з розміром доходу дружини, а залежить від можливості чоловіка надавати матеріальну допомогу. Наявність у чоловіка можливості сплачувати такі аліменти, є обов'язковою умовою для їх стягнення.
Встановивши вказані обставини, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1000 грн. щомісячно, оскільки доказів протилежного відповідачем суду в порушення вимог ст. 81 ЦПК України надано не було, хоча 07.06.2019 року ОСОБА_1 було отримано ухвалу Славутського міськрайонного суду від 22.05.2019 року про відкриття провадження у справі, в якій роз'яснено його право на надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення на позов (а.с.16).
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1000 грн., оскільки апелянтом сплачуються аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн., що буде накладним для життя відповідача є недоведеними, оскільки саме посилання в апеляційній скарзі на ці обставини та ксерокопія довідки Берездівської сільської ради №254 від 10.10.2019 року про зареєстроване місце проживання відповідача і склад сім'ї, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.10.2019 року і ксерокопія Довідки МСЕ відносно ОСОБА_6 не є беззаперечними та достатніми доказами матеріальної неспроможності ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Також, не є підставою для скасування судового рішення аргументи апеляційної скарги про те, що відповідач погоджується на сплату аліментів на утримання дружини в твердій грошовій сумі саме в розмірі 500 грн. щомісячно, оскільки відповідач наділений правом на визнання чи не визнання заявлених позовних вимог (ст.ст. 43, 206 ЦПК України).
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 грудня 2019 року.
Судді (підпис) А.П. Корніюк
(підпис) І.В. П'єнта
(підпис) О.І.Талалай
Згідно з оригіналом
Суддя А.П. Корніюк