Номер провадження: 33/813/880/19
Номер справи місцевого суду: 522/4677/19
Головуючий у першій інстанції Єршова Л.С.
Доповідач Кравець Ю. І.
22.11.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю. І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 10.06.2019 року,
установив
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 , 11.03.2019 року о 00:40 год., в порушення вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху, керувала автомобілем марки Volkswagen Beetle, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння в м. Одесі, вул. Канатна, 96/1. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці за допомогою алкотестеру Драгер 6810 № 0549 у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на незаконність та не необґрунтованість постанови, прийнятої з порушенням норм чинного законодавства, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, посилається на порушення вимог ст. 280 КУпАП, та зазначає, що в протоколі відсутні відомості, який саме огляд мала пройти особа, у поліції був відсутній газоаналізатор, який дозволено до застосування, оскільки був відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку, не було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, найменування якого повинно відповідати переліку закладів охорони здоров'я, яким надається таке право, огляд було проведено не лікарем, а фельдшером, для проведення лабораторних досліджень було застосовано обладнання, не дозволено МОЗ, до протоколу не долучено Акт огляду, прилад Драгер, вказаний у протоколі, не дозволений до застосування, огляд проводився у відсутність свідків, протокол складено працівниками, які не мають права на його складання, їй не роз'яснено її права, транспортний засіб не був затриманий, вона на вимогу підписала лише пустий бланк пояснень та пустий бланк протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про фабрикування матеріалів, в матеріалах відсутні належні та допустимі докази її вини,
Посилаючись на вищенаведені обставини, апелянт просить скасувати постанову суду, закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, хоча була належним сповіщена про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідно до положень ст. 130 КУпАП, законодавцем встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, не допускається.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з'ясував всі обставини справи та розглянувши справу поверхово, дійшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування вини ОСОБА_1 місцевий суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 130864 від 11.03.2019 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на відеозапис та на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Проте, апеляційний суд не може погодитися з висновком місцевого суду, який не відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Згідно п.п. 3, 4 Розлілу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
З інструкції користувача приладу ALCOTEST 6810 вбачається, що він повинен проходити корегування показів (калібрування) не рідше, ніж один раз на шість місяців.
До матеріалів справи доданий чек з результатами проведеного огляду газоаналізатором «ALCOTEST 6810» прилад ARBL - 0549, роздрукований принтером №ARСD 5174, яким вимірювався вміст алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 (а.с. 2) однак, як вбачається з цього чеку, останнє калібрування цей пристрій проходив 17.07.2018 року, тобто, більш ніж за шість місяців до дати проведення огляду ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто на момент використання даного приладу строки технічного обслуговування його пройшли, що ставить під об'єктивний сумнів достовірність результатів вимірювань, які проводяться ним.
В зв'язку з наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави оцінювати показання вказаного приладу в якості допустимого доказу, яким може підтверджуватися перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД №130864 від 11.03.2019 року щодо ОСОБА_1 , не може бути доказом її вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже під час перегляду справи щодо ОСОБА_1 апеляційним судом встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а тому відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.
Будь яких інших доказів наявності стану алкогольного сп'яніння суду не надано, а поясненнями присутніх при проведенні тесту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був лише підтверджений результат його проведення за допомогою технічного приладу.
Таким чином порушення ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають апеляційному суду прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці, дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об'єктивним обставинам справи, вказують на відсутність доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні.
За таких обставин, апеляційний суд вважає висновок судді районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення помилковим, оскільки він ґрунтується не на об'єктивних доказах, а на суб'єктивних відомостях, які в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об'єктивним обставинам справи вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За відсутності складу адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення не може бути накладене, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст.247, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року, якоюОСОБА_1 притягнута до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець