10.12.19
22-ц/812/2069/19
Провадження №22-ц/812/2069/19
Іменем України
10 грудня 2019 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Цуркан І.І.
за участі представників: позивача - ОСОБА_1 , відповідача - Колодяжної Ю.А. ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/8309/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення, яке постановив Заводський районний суд м. Миколаєва під головуванням судді Щербини Сергія Вікторовича у приміщенні цього суду 17 жовтня 2019 року, повний текст якого складений 21 жовтня 2019 року, за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2018 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що його мати - ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Особовий рахунок щодо постачання електричної енергії до вказаного будинку оформлений на його ім'я. 13 листопада 2018 р. до вищезгаданого помешкання, прибули працівники АТ «Миколаївобленерго» із перевіркою, в ході якої були виявлені порушення. Того ж дня будинок було відключено від електромережі. На наступний день він був викликаний до офісу відповідача, де його ознайомили із документами, які були складені за результатами перевірки, а саме: Актом про порушення №К1737 від 13 листопада 2018 р., актом технічної перевірки, а також розрахунком вартості електроенергії, яку необхідно було сплатити. Також було повідомлено, що він має сплатити 47234 грн. 22 коп., і тільки після цього буде поновлено електропостачання.
Посилаючись на те, що дії відповідача є протиправними, документи, складені за результатами перевірки, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, просив суд визнати відсутність обов'язку щодо сплати 47234 грн. 22 коп., нарахованих на підставі вказаного акту, визнати дії відповідача щодо відключення будинку неправомірними та зобов'язати відновити у ньому електропостачання.
14 березня 2019 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає.
Відзив мотивований тим, що перевірка дотримання позивачем правил споживання електричною енергію, а також виявлення та фіксація порушення - безоблікового споживання електричною енергією проведені працівниками відповідача із дотриманням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, а розрахунок спожитої, але необлікованої електроенергії здійснено за правилами, визначеними пунктами 3.3 та 3.5 Методики з урахуванням характеру порушення, виявленого у споживача.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача просив у задоволені позову відмовити за безпідставністю.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач ОСОБА_3 фактично оскаржує акт про порушення від 13 листопада 2018 року за №К1737, однак перелічені норми, які регулюють правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії та умови Договору про користування електричною енергією, не передбачають таких способів захисту прав споживача, як оскарження акту.
Пункт 53 ПКЕЕН передбачає процедуру оформлення актів про порушення, якщо такі допускаються споживачами електричної енергії, порядок визначення енергопостачальником обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та передбачає, що у разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду.
Акт про порушення №К1737 від 13 листопада 2018 року, безпосередньо, не встановлює будь-яких обов'язків позивача, а є способом оформлення встановленого порушення споживання електричної енергії.
Згідно із ст.ст. 76, 89 ЦПК України акти, протоколи є лише документами, що фіксують певну інформацію, виступають у вигляді доказів, які підлягають оцінці судом, їх оскарження не передбачено чинним законодавством або договором як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.
Тому, акт про порушення №К1737 від 13 листопада 2018 року згідно зі ст. 76 ЦПК України може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, що виникає у правовідносинах між його учасниками, під час розгляду якого суд зобов'язаний дати йому оцінку.
Крім того вимоги позивача про визнання дій відповідача з відключення житлового будинку АДРЕСА_1 від системи енергопостачання неправомірними та зобов'язання відновити його електропостачання задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, енергопостачальник має право відключити побутового споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового засобу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини побутового споживача.
На підставі вищенаведеного, з врахуванням положень статей 15, 16 ЦК України, обставин, встановлених в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту судом своїх цивільних прав та інтересів, у зв'язку з чим, суд вважав, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, й просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що помилковим є висновок суду про невірно обраний позивачем спосіб захисту його прав у вигляді оскарження акту про порушення від 13 листопада 2018 року № К1737, оскільки позивач таких вимог не заявляв. Тоді як просив визнати відсутність обов'язку щодо сплати 47234 грн. 22 коп., нарахованих на підставі вказаного акту, визнати дії відповідача щодо відключення будинку неправомірними та зобов'язати відновити у ньому електропостачання. І такі вимоги є належним способом захисту прав. Висновок суду про правильність проведеного відповідачем розрахунку спожитої, але необлікової внаслідок порушення електроенергії суперечить положенням Методики в частині визначення кількості днів, за які проведений розрахунок. На думку заявника, такий розрахунок слід проводити за кількістю днів у 12 місяцях відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики, тоді як відповідач здійснив такий розрахунок за три роки. Крім того в акті не зазначено, яке саме положення ПРРЕК було порушено споживачем.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Миколаївобленерго» заперечує проти апеляційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведений відповідачем за пунктами 3.3 т 3.5 Методики за три роки, а аргументи позивача щодо необхідності проведення розрахунку за 12 місяців, виходячи з положень підпункту «б» пункту 3.3 Методики ґрунтуються на помилковому тлумаченню положень Методики, оскільки він плутає визначення «самовільне підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника» та поняття «самовільне підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричних електромережі, що не є власністю енергопостачальника»
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України).
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії на час виникнення спірних правовідносин (виявлення порушення у позивача та визначення розміру вартості електричної енергії) регулювалися статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 р. № 562 (далі - Методика).
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановив суд першої інстанції, ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго», на його ім'я відкритий особовий рахунок 40150750.
13 листопада 2018 року представниками АТ «Миколаївобленерго» при проведенні технічної перевірки електроустановок у будинку позивача було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою поза приладом обліку, яке не можливо виявити під час проведення контрольного огляду. Порушення п.5.5.5. ПРРЕЕ».
За фактом виявленого порушення було складено акт про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737, який підписали представники АТ «Миколаївобленерго» у складі чотирьох осіб та споживач без жодних зауважень та заперечень.
14 листопада 2018 року акт був розглянутий комісією з розгляду актів за участю споживача. Комісією було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 14 листопада 2018 року № 422, згідно якому споживач ОСОБА_3 причетний до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого позивачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено обсяг електричної енергії в сумі 47 234,22 грн.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що заявивши вимоги про скасування акту про порушення правил користування електричною енергією, позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права.
Такий висновок суду є помилковим і колегія суддів погоджується із аргументами апеляційної скарги про таке.
В силу принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Як вбачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_3 не заявляв вимоги про скасування акту про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737, а тому суд помилково дійшов висновку про обрання позивачем такого способу захисту.
Право вибору способу судового захисту, визначення кола відповідачів належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, статті 4, 5, 13 ЦПК України).
Суд, вирішуючи спір по суті визначається, чи є належним обраний позивачем спосіб захисту прав та чи є належним склад учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).
Згідно змісту заявлених позовних вимог ОСОБА_3 фактично оспорює нарахування йому рішенням комісії відповідача до сплати за спожиту, але не обліковану електричну енергію, на підставі зафіксованого в акті про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737 факту порушення 47234 грн. 22 коп.
Колегія суддів вважає, що позивачем обраний належний спосіб захисту, який є ефективним, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Щодо суті заявлених позовних вимог про законність визначення відповідачем нарахування за спожиту, але необліковану електричну енергію, колегія суддів приходить таких висновків.
Виходячи з положень статей 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
У пункті 4 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що до правопорушень на ринку електричної енергії відноситься, серед інших, і крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Підпунктами 5, 6 пункту 5.5 ПРРЕЕ (тут і далі в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг у сфері енергетики ( підпункт 12 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ).
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушення цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення (пункт 8.2.5. ПРРЕЕ).
Акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
Пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ на день складання акту було визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
На день виявлення порушення та складання акту діяла Методика.
Дослідивши наявні у справі докази, які є належними та допустимими, дослідивши їх у сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів дійшла висновок, що у зв'язку із необлікованим використанням позивачем електричної енергії, постачальником якої є АТ «Миколаївобленерго», про що свідчить складений працівниками енергопостачальника акт про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737, який був підписаний представниками енергопостачальника та споживачем (позивачем ОСОБА_3 ) без будь-яких зауважень та заперечень, відповідачу завдано шкоди у розмірі 47 234 грн. 22 коп. При цьому факт вчинення правопорушення позивачем не оспорюється і доказів на підтвердження відсутності такого порушення ним не надавалось.
Щодо аргументів апеляційної скарги про правильність розрахунку збитків.
Як визначено пунктом 3.2 Методики, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення.
Відповідно до змісту акта про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737 ОСОБА_3 вчинене наступне порушення - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою поза приладом обліку, яке не можливо виявити під час проведення контрольного огляду». Таке порушення передбачено підпунктом 6 пункту 3.1 Методики.
Відповідно до пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів: а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття права власності на об'єкт споживача (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Положеннями пункту 3.5 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВт год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики: W(ao6.) = P*T кВт/год.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, відповідачем правильно проведено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії на підставі формули, визначеної пунктами 3.5 та 2.7 Методики, за кількістю днів за три роки, що відповідає абзацу 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики.
Р - 18А * 0,220В * 0,9 (cos f) = 3,56кВт Так, Р = 3,56 кВт
Т = 8 год
W(flo6) =3,56 * 8 = 28,48 кВт/год
Розрахунок відповідачем здійснено за три роки (1096 днів): з 13 листопада 2015 по 13 листопада2018.
Ws6. = 31214 кВт/год.
Твердження позивача, що розрахунок відповідачу слід було проводити за кількістю днів у 12 місяцях відповідно до підпункту «б» пункту 3.3 Методики є помилковим, оскільки згідно із цим підпунктом Методики розрахунок за спожиту але не обліковану електроенергію нараховуються «у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника», тоді як у позивача згідно акту від 13 листопада 2018 року зафіксовано інше порушення - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, схованою електропроводкою поза приладом обліку», яке підпадає під дію підпункту «а» пункту 3.3 Методики, відповідно до якого розрахунок проводиться саме за кількістю днів з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття права власності на об'єкт споживача (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Оскільки в межах трьох років технічна перевірка електроустановки позивача не проводилась, відповідач вірно провів розрахунок за три роки.
При цьому правильність визначення в акті змісту порушення позивачем підтверджена його підписом. Крім того, влаштування схованої проводки після точки розподілу, тобто до власної електричної мережі споживача підтверджується схемою, яка є невід'ємною частиною акту про порушення № К1737.
Помилкове зазначення в розрахунку вартості необлікованої електричної енергії (а.с. 7), а саме пункту 3.1.5 Методики замість підпункту 6 пункту 3.1 Методики, носить формальний характер, оскільки розрахунок, який наданий позивачеві, фактично відповідає зафіксованому в акті від 13 листопада 2018 року порушенню, який є єдиною підставою проведення такого розрахунку (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ, пункт 3.2 Методики).
Щодо вимог позивача про відключення від енергопостачання.
Відповідно до пункту 7.6 ПРРЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.
Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.
За такого представники відповідача, встановивши 13 листопада 2018 року факт самовільного підключення електроустановок схованою електропроводкою та склавши акт про порушення ПРРЕЕ від 13 листопада 2018 року №К1737, правомірно припинили електроживлення за місцем проживання ОСОБА_3 .
За такого були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Хоча суд першої інстанції неповно врахував вимоги матеріального та процесуального закону при вирішення даного спору, але дійшов правильного висновку про відмову у позові, колегія суддів вважає, що в силу положень пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України рішення суду необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В решті рішення суду слід залишити без змін.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статею 141 ЦПК України.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 6 цієї статті).
ОСОБА_3 в силу частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для стягнення з нього судових витрат.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Т.Б. Кушнірова
Ж.М. Яворська
Повний текст постанови складений 10 грудня 2019 року