Справа № 464/1274/18 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.
Провадження № 22-ц/811/3506/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія: 72
03 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М.., Ванівського О.М.
при секретарі Куцик І.Б.
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 вересня 2019 року у справі за первісним позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Манукян М. А. до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на дитину та зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Вовк О.С. до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,-
В березні 2018 року ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 , у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16 січня 2019 року, просила:
- змінити та збільшити розмірі аліментів, визначений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17.02.2011 року та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , у розмірі 1000 гривень на дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цього рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону;
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати понесені на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 37797,50 грн;
- стягувати із відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 355,00 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову покликалася на те, що сторони є батьками неповнолітньої дочки. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати із матір'ю. Відповідач сплачує аліменти відповідно до судового рішення, але їх розмір є недостатнім для утримання дитини. З часу ухвалення рішення, минуло більше восьми років, відбулась зміна розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, значне підвищення цін, що зумовила збільшення щомісячних витрат на утримання дитини для забезпечення їх гармонійного розвитку. При цьому, позивачка не працює та немає можливості матеріально утримувати дитину. Також потрібно врахувати матеріальне становище відповідача, який працює та має на праві власності рухоме і нерухоме майно. Разом із тим позивачка фактично понесла додаткові витрати на утримання дитини, які викликані розвитком особливих здібностей дитини, адже остання бере активну участь у танцювальних заходах, займається акробатикою та взяла участь у фестивалях по танцях за кордоном. Також просила здійснювати фінансування додаткових витрат на утримання дитини наперед, що викликані розвитком здібностей дитини. У зв'язку із наведеним, просила позов задовольнити.
В жовтні 2018 року ОСОБА_4 , представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 :
- суму додаткових витрат на дитину ОСОБА_6 у розмірі 27789,75 грн;
- додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі 1000,00 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування зустрічного позову представник покликалася на те, що спільний син сторін проживає із батьком. Додаткові витрати викликані розвитком здібностей дитини, адже син займається велосипедним спортом, у зв'язку із чим було придбано велосипед та інше необхідне спорядження на суму 24000 грн. Через хворобу у дитини проводились лабораторні дослідження у медичній лабораторії, через що понесені витрати. Син приймає медичний препарат на який витрачено грошові кошти. Погіршення зору у дитини, викликало також понесення додаткових витрат на придбання контактних лизнів та проведено інструктування з їх використання. Згідно з рекомендацій лікаря дитині рекомендовано санаторно-курортне лікування, вартість путівки на 21 день становить у розмірі 25158 грн. Всі ці обставини є особливими та потребують додаткових витрат. Просила зустрічний позов задовольнити.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 23 вересня 2019 року первісний позов представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Манукян М. А. до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат на дитину, у урахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог від 16 січня 2019 року - задоволено частково.
Змінено розмір стягуваних аліментів із ОСОБА_3 за судовим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 лютого 2011 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 частки всіх видів доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до 15 числа включно, починаючи з 01 травня 2010 року і до досягнення повноліття.
Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень на дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цього рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією грошової суми відповідно до закону.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати понесені на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 9225 /дев'ять тисяч двісті двадцять п'ять/ гривень.
В решті вимог первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Вовк Ольги Степанівни до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 додаткові витрати понесені на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1060,25 гривень
В решті вимог зустрічного позову відмовлено.
Стягнуто з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 судовий збір у сумі 768,40 грн в дохід держави.
Стягнуто з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн в дохід держави.
Рішення за первісним позовом в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Рішення суду в частині розміру стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати понесені на утримання дитини ОСОБА_5 , а також в частині відмовлених позовних вимог представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Манукян М. А. оскаржила ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 . Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні щомісячно коштів у розмірі 355 грн., так як ОСОБА_5 постійно з 01.02.2010 року по даний час займається танцями у клубі “Тріумф” та відвідує заняття акробатики. Згідно довідки від 07.09.2018 року (а.с.111) та переліків витрат по заходах (а.с.22, 45) встановлено, що вартість щомісячних занять по танцях становить 550 грн., а занять з акробатики - 160 грн. Відповідно щомісячно. Позивач сплачує 710 грн. в якості додаткових витрат, половину з яких - 355 грн. просила Позивач стягувати із Відповідача щомісячно. Ці додаткові витрати є щомісячні протягом багатьох років і відповідно будуть понесені Позивачем і в подальшому. Той факт, що ОСОБА_5 постійно займається танцями та акробатикою, постійно відвідує майстер-класи, фестивалі та різноманітні змагання презюмує, що дитина буде і далі займатись танцями та акробатикою.
Посилання суду першої інстанції на недоведеність понесених витрат Позивача на участь у фестивалях та конкурсах є безпідставним, так як в матеріалах справи містяться докази сплати за участь у конкурсах та фестивалях саме ОСОБА_1 - це переліки танцювальних заходів на а.с. 22 та 45, довідка на а.с.184.
Звертає увагу, що в даних документах вказано, в яких заходах брала участь ОСОБА_5 , дату їх проведення, суму коштів, які сплачено як витрати та проведення оплати саме Позивачем.
Додаткові витрати у розмірі 37797,50 грн., які становлять 50% від понесених витрат Позивачем, включають участь ОСОБА_5 не лише у змаганнях та майстер-класах, а й відпочинок у танцювальних таборах - 01-10.08.2017 року у Карпатах (вартість 3200 грн.), 26.06-06.07.2017 року у Болгарії (вартість 7980 грн.), 01-14.01.2017 року у Карпатах (вартість 3200 грн.), 01-10.08.2016 року у Карпатах (вартість 3200 грн.), 14-26.06.2016 року у Болгарії (вартість 7250 грн.). Підтвердженням перебування ОСОБА_5 у таборі у Болгарії є відмітки у її закордонному паспорті (а.с.24-27) саме в ті дати, які зазначені у переліках танцювальних заходів.
Додатково звертає увагу, що при розгляді справи про стягнення суми додаткових витрат потрібно врахувати, що Позивач просить стягнути витрати у розмірі 37797,50 грн., які понесені нею з 01.03.2015 року по січень 2019 року. Відповідно за 4 роки та 10 місяців Відповідач мав би понести щомісячно додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 651,68 гривні (37797.50 грн. сума витрат з 01.03.2015 року по січень 2019 року, які мав би понести Відповідач на протязі 58 місяців).
В апеляційній скарзі просить:
1. змінити рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23.09.2019 року по справі №464/1274/18 в частині стягнення з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , понесені додаткові витрати на малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 9225,00 гривень. Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , понесені додаткові витрати на малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 37797,50 гривень;
2. Скасувати рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23.09.2019 року по справі №464/1274/18 в частині відмови у решті вимог первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю та призначити стягувати із ОСОБА_3 , додаткові витрати на утримання ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в розмірі 355,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
3. В решті рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23.09.2019 року по справі №464/1274/18 залишити без змін.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог позивача - ОСОБА_1 за первісним позовом, про зміну розміру аліментів, їх збільшення, а також в частині позовних вимог позивача - ОСОБА_3 за зустрічним позовом не оскаржується, а тому апеляційним судом на предмет законності та обґрунтованості не перевіряється.
02 грудня 2019 року на адресу суду від ОСОБА_4 , представника ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 . Вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного рішення, правильно застосував норми права, які регулюють стягнення додаткових витрат на дитину, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, які впливають на обгрунтованість розміру стягуваних витрат та можливості батька оплачувати такі витрати. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги та пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на їх спростування, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 до задоволення не підлягає із наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині щодо розміру стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат понесених на утримання дитини ОСОБА_5 , а також в частині відмовлених позовних вимог представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Манукян Марти Андріївни суд виходи з тих обставин, що є доведеними належними доказами додаткові витрат на заняття дитиною - ОСОБА_5 акробатикою у ГО «Спортивно-оздоровчий клуб Тріумф» за період з 01 березня 2015 року по січень 2019 року у розмірі 9225 грн. Понесення додаткових витрат на тренування та майстер-класи у танцювальних таборах, з врахуванням сплати батьком аліментів на утримання дочки, суд вважав, що такі не є обов'язковими платежами, в зв'язку з чим участь другого з батьків не є обов'язковою. Також суд прийшов до висновку, що стягнення додаткових витрат з ОСОБА_3 на його доньку ОСОБА_5 у розмірі 355 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, ОСОБА_1 не доведено про понесення таких витрат у майбутньому.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних обставин.
Судом встановлено що у сторін від шлюбних відносин народилось двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження / а.с.7, 8/.
Після розірвання шлюбу між сторонами, діти проживали із матір'ю ОСОБА_7 ОСОБА_1 ).
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 17 лютого 2011 року у справі № 2-339/11 затверджено мирову угоду між сторонами щодо сплати аліментів на дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до 15 числа включно, починаючи з 01 травня 2010 року, до їх повноліття.
Рішенням Сихівського районного суду від 18 квітня 2016 року визначено місце проживання Хіміча Нікити з його батьком ОСОБА_3 .
Рішенням цього ж суду від 14 грудня 2016 року відповідача було звільнено від сплати аліментів, призначених ухвалою суду від 17.02.2011 року на утримання сина. Стягуються аліменти із позивача на користь відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 850,00 грн., щомісячно, починаючи з 01.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Будь-яких заперечень щодо встановлених обставин із сторони представників сторін у судовому засіданні не надійшло, а тому такі приймаються судом до уваги.
Таким чином, син проживає разом із батьком, а дочка- з матір'ю.
ОСОБА_3 належним чином сплачує аліменти на утримання дочки. Дану обставину щодо сплати аліментів сторонами не заперечується.
ОСОБА_3 працевлаштований, обіймає посаду директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Майстер+Клімат», отримує заробітну плату у місячному розмірі 4300,00 грн станом на травень 2018 року, що підтверджено довідкою товариства / а.с. 86/.
07 травня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 уклали шлюб. Від шлюбних відносин народився син- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 87, 89/.
Відповідач разом із сім'єю, яка складається із дружини, їх спільної дитини, дочки дружини та сина сторін проживають разом у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , у будинку АДРЕСА_2 /а.с. 90/.
Відповідно до ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.
Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий батько зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину.
Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Також встановлено, що відповідно до довідок громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб Тріумф» ОСОБА_5 є членом танцювального клубу з 01 лютого 2010 року та регулярно бере участь у танцювальних заходах: змаганнях, фестивалях та танцювальних таборах. Членські внески сплачуються щомісячно. Сума членських внесків, включаючи літні місяці, починаючи з березня 2015 рік - 300 грн. на місяць, за 2016 рік - 350 грн. за місяць, 2017 рік - 400 грн., з 2018 року - 450 грн., а з серпня - 550 грн. / а.с. 21, 111/.
Додаткові витрат на дитини у зв'язку із навчанням танцями, а саме: з 01 березня 2015 року по січень 2019 року становлять 18450,00 грн., половини з яких є сума - 9225,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно норм ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно норм ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що згадані додаткові витрати на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 9225 грн. підлягають стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , оскільки такі витрати викликані особливими обставинами щодо розвитку здібностей дочки і розмір таких витрат доведено належними та допустимими доказами.
Сума витрат на утримання дитини - ОСОБА_5 в розмірі 37797,50 грн. понесених ОСОБА_1 на заняття акробатикою у ГО «Спортивно-оздоровчий клуб Тріумф» не є доведеною належними доказами, а участь у різноманітних фестивалях за кордоном, закордонні поїздки для участі у конкурсах і фестивалях, плата за навчальні майстер-класи хореографів у танцювальних таборах не є доведеними та не є обов'язковими витратами-платежами, в зв'язку з чим у ОСОБА_3 відсутній обов'язок щодо понесення таких витрат спільно з своєю колишньою дружиною - ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину у розмірі 355,00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, позивачем будь-яких доказів - відповідних документів, які б свідчили про понесення таких витрат у майбутньому, фінансування наперед у відповідності до ст. ст. 76-79 ЦПК України не подано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення такої вимоги.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що суди вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, враховують, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату необхідних додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 в оскаржуваній частині жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 вересня 2019 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 23 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 10 грудня 2019 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.М. Курій
О.М. Ванівський