Справа № 462/7437/18 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 33/811/945/19 Доповідач: Белена А. В.
25 листопада 2019 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
особи, яку звільнено від адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
представника - адвоката Демідонта Б.О.,
апелянта - ОСОБА_2 ,
представника апелянта - адвоката Сабана М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Залізничного районного суду м Львова від 07 лютого 2019 року,
встановив :
Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 01.08.2019 щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 Рудно,
закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2018 року серії БД № 234586, 16 листопада 2018 року о 12.00 год. ОСОБА_1 , на а/д Львів-Шегині М-11 9 км.+600 м на вулиці Рильского у селі Лапаївка, Пустомитівського району, керуючи автомобілем марки «Peugeot» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності руху внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «MAN» реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «LAG» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по а/д М-11, завдавши транспортним засобам технічні пошкодження.
На постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження; скасувати постанову судді, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Щодо строку апеляційного оскарження, то він пропущений ним з незалежних від нього причин. Судом першої інстанції його не було повідомлено про розгляд справи та про прийняте рішення, при цьому він у протоколі про адміністративне правопорушення був визнаний потерпілим. Про суть рішення він довідався 03 серпня 2019 року коли отримав від ОСОБА_1 позовну заяву з додатками, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, де серед додатків значилась копія постанови від 07.02.2019, але такої не було, то він звернувся в суд для отримання копії постанови, з якою 16.08.2019 його представник ознайомився в суді.
Щодо апеляційних вимог до постанови судді, то вважає її такою, що не відповідає законодавству, матеріалам та обставинам справи.
Апелянт вважає, що в постанові судді так сформовані висновки суду, що його можна вважати винним у ДТП і до нього тепер ОСОБА_1 пред'являє позов про відшкодування збитків. Однак викладені висновки свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду справи. Його в суд першої інстанції не викликали для участі в справі, чим порушив його право на захист. Крім того суддя встановив порушення ним Правил дорожнього руху без роз'яснень з його сторони.
Крім того на місці ДТП були свідки, які зазначені в його поясненнях, але їх суд не викликав для допиту, тобто суддя свідомо надав перевагу поясненням одних свідків над іншими, яких не допитав.
Апелянт наполягає, що постанова не може містити висновків про наявність вини особи, яка по-перше не була залучена до участі в розгляді справи, а по-друге за відсутності повідомлення про розгляд справи. Крім того саме протокол про адміністративне правопорушення складений на місці ДТП має фіксувати вчинення ним адміністративного правопорушення, а не інші матеріали справи, але судом першої інстанції під час винесення постанови було порушено ст.ст. 254, 256 КУпАП. Суд відступив від принципі повноти та об'єктивності судового розгляду. Дана постанова судді є передчасною, необґрунтованою, невмотивованою щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши апелянта ОСОБА_2 та його представника - адвоката Сабана Р.М., які підтримали апеляційні вимоги, думку ОСОБА_1 та його представника- адвоката Демідонта Б.О., які заперечили апеляційну скаргу та просили залишити постанову без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
У постанові суду першої інстанції суддя дійшов правильного висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зробивши висновок на підставі пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
Так, висновок судді про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 234586 від 16.11.2018 та схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.11.2018, які підписали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 1,2);
- поясненням ОСОБА_1 , який зазначив, що виїхав з с. Лапаївка на зелене світло світлофора у напрямку с. Зимна Вода Львівської області, пересікаючи вул. Городоцьку м. Львова на перехресті помів тим, що на нього рухається вантажний автомобіль з причепом МАН р.н. НОМЕР_4 , який не помітив, що для нього увімкнулося червоне світло світлофора; відбулося зіткнення (а.с. 3);
- поясненням свідка ОСОБА_4 , який вказав, що автомобіль ОСОБА_6 був за світлофором, а світлофор переключився з жовтого на червоний колір коли автомобіль МАН р.н. НОМЕР_2 повністю його проїхав (написано власноручно а.с. 4);
- поясненнями свідка ОСОБА_5 , який показав, що рухався по вул. Рильовського с. Лапаївка в напрямку вул. Городоцької м. Львова. Зупинився на червоне світло світлофора. Попереду нього стояли два автомобілі. Після ввімкнення зеленого світла світлофора дані автомобілі розпочали рух, одниз з ТЗ був Пежо Партнер р.н. НОМЕР_1 , який пересікав перехрестя в напрямку с. Зимна Вода Львівської області. Виїхавши на перехрестя у даний автомобіль, не гальмуючи, на червоне світло, в'їхав автомобіль МАН р.н. НОМЕР_2 , вдаривши Пежо в праве крило, після чого ще раз догнавши запхав його в розділі конструкції (а.с. 5 написано власноручно).
Допитаний в суді апеляційний інстанції в якості свідка ОСОБА_7 , комісар зі страхування, пояснив, що прибувши на місце ДТП, зробив фотографії автомобілів та дороги, зафіксував ушкодження, які отримали автомобілі. Крім того свідок - пішохід , який був очевидцем ДТП повідомив, що автомобіль Пежо їхав на червоний сигнал світлофора. Даних цього свідка він не зафіксував, бо вважав, що все працівники поліції записали. На схемі ДТП під №1 є водій ОСОБА_8 (замовник страховки) під №2 це водій Пежо. Яка була швидкість автомобілів сказати не може, бо вони в різній ваговій категорії. Достовірно не знає хто з водіїв порушив правила дорожнього руху та поїхав на заборонений сигнал світлофора. Яка була вага та довжина автомобіля ОСОБА_6 не знає, не з'ясовував на місці, хоча він перевірив технічний паспорт НОМЕР_5 на відповідність, але зараз не пригадує даних щодо ваги та довжини автомобіля. Фотографії долучені до страхової справи робив він. Після ДТП оформив документи з врахуванням пояснень свідка, але анкетні дані свідка в документи не записав. Під час оформлення зазначив про основну та другорядну дорогу, на регульованому перехресті, з метою зазначити, який водій по якій дорозі їхав.
Апелянт ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції дав пояснення про те, що автомобіль Пежо він побачив коли останній на швидкості «летів» в його сторону і він почав гальмувати, дорога була мокра, його автомобіль був легким, без вантажу. До зіткнення автомобіль Пежо проїхав дві полоси. Його автомобіль ОСОБА_6 має довжину 15 метрів. Попереду нього їхав автобус маршрутка (номер не запам'ятав), тому їхав позаду нього не швидко, на зустрічній смузі автомобілів не було.
ОСОБА_1 пояснив в суді апеляційної інстанції, що виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора і проїхав спокійно дві смуги, потім подивився на ліво - не було автомобілів, на право не дивився, бо полоса була вільна, автомобілі стояли на червоне світло і цей момент раптово появився автомобіль ОСОБА_6 , який перед зіткненням побачив в останній момент. Про те чи гальмував не пригадує, проїжджаючи перехрестя швидкості набрати не було часу. Виїжджаючи на зелене світло світлофора не думав, що хтось поїде на червоний сигнал світлофора.
У суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_9 , який є експертом-консультатном зі страхування, пояснив виїжджав на місце ДТП, як представник підприємства на якому працює ОСОБА_2 , був на місці через 15 хвилин після повідомлення водія. Там знаходилися два свідки, які підтвердили, що водій ОСОБА_2 їхав на зелене світло. Анкетні даній цих свідків не записував оскільки пояснення одного зафіксували працівники поліції, а інший водій залишив свій телефон і поїхав по справам. Протокол оформляли працівники поліції на водія ТЗ Пежо, а тому не було потреби у фіксування даних очевидців події. На даний час розуміє, що це була помилка. Гальмівного шляху від автомобіля ОСОБА_6 не було, водій ОСОБА_2 запевняв, що їхав на зелене світло. Давати оцінку пошкодженням не може, бо не являється експертом. Він лише зафіксував пошкодження, які були в автомобілі ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_5 повідомив суду апеляційної інстанції, що свої пояснення дані в день ДТП підтверджує та наголосив, що подію добре пам'ятає. Рухався по одній дорозі з автомобілем Пежо, від якого знаходився через дві машини позаду, і добре бачив, що їхні автомобілі попереду розпочала рух на зелений сигнал світлофора, а він в цей час якраз доїжджав до перехрестя коли зелене світло загорілося, що навіть зупинятися не прийшлось. У нього автомобіль Фольксваген Т5, високий, тобто автомобіль ПЕЖО він бачив добре і останній проїхав 2 полоси до того, як в нього в'їхав ОСОБА_6 , який їхав не зупиняючись. Зліва автомобілі стояли на червоному сигналі світлофора, чому поїхав цей автомобіль не знає. Побачивши ДТП зупинився, щоб перевірити, що з водієм Пежо, оскільки автомобіль здався знайомий, а також дати працівникам поліції покази, як очевидець. До водія ОСОБА_10 не підходив, там вже інші люди були і той автомобіль не отримав таких ушкоджень, як ОСОБА_11 . У ОСОБА_12 тільки внизу було невелике ушкодження, кузов водія вверху, тому водій не повинен був отримати серйозні ушкодження. На місці ДТП зібралося багато людей, але хто ще давав свідчення не дивився.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги свідчення ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , які не були очевидцями ДТП та не зафіксували таких при оформлені документів по даному ДТП для своїх організацій. Також дані свідки не являються експертами в своїх галузях діяльності.
Таким чином висновок судді суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим івідповідає фактичним обставинам справи та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Жодні обставини справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою чи відповідно не реагував на її зміну.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що із рішення суду першої інстанції можна зробити висновок, що саме він, ОСОБА_2 , винен у ДТП, якщо ОСОБА_1 пред'являє до нього позов по відшкодуванню шкоди, оскільки судом першої інстанції було лише спростовано пред'явлене ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП адміністративне правопорушення, при цьому нікого іншого не визнавалося винуватим.
Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції.
Неповнота з'ясування обставин, на яку покликається апелянт, усунута при апеляційному перегляді справи, шляхом отримання пояснень свідків, які були залучені зі сторони обох водіїв - учасників ДТП.
Враховуючи зазначене вище апеляційний суд вважає апеляційну ОСОБА_2 необгрунтованою.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП суддя повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив :
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Залізничного районного суду Львівської області від 07 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду А.В. Белена