Справа № 440/2057/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1091/19 Доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2019 року року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Буського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року, -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
встановила:
цим вироком
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку суду, 14 вересня 2018 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин, під час раптово виниклого конфлікту, умисно накинув на шию ОСОБА_9 свій ремінь та розпочав душити останню, стискаючи ремінь шляхом перекручування, обмежуючи їй поступлення повітря до легень, внаслідок чого заподіяв потерпілій, згідно із висновком експерта № 64/2018 від 20 вересня 2018 року, три садна в ділянці шиї, які утворились від дії тупого предмету, а саме від стискання шиї ременем і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на те, що вирок суду в частині визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначення йому покарання є незаконним та необґрунтованим.
Вважає, що судом допущено неповноту судового розгляду, крім цього зазначає, що висновки суду не відповідають викладеним у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та наявне істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що саме ОСОБА_6 умисно спричинив ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження., а не отримала вона їх в іншому місці.
Акцентує, що наведені у вироку докази не є прямими та переконливими.
Наголошує, що обвинувачений ОСОБА_6 заперечує, що він душив свою дружину ОСОБА_9 . Ремінь не був вилучений під час виїзду працівників поліції на місце вчинення злочину, а в подальшому був переданий слідчому потерпілою ОСОБА_9 і долучений до справи як речовий доказ. Слідчим не було призначено відповідну криміналістичну експертизу, щоб встановити наявність на ремені слідів, які б свідчили про вчинення злочину ОСОБА_6 .
Також зазначає, що під час виїзду до будинку ОСОБА_11 , працівниками поліції не було проведено огляду місця події, в ході якого могли б бути виявлені сліди вчинення ОСОБА_6 злочину.
Вважає, що в порушення вимог ст. 9 КПК України, слідчим під час досудового розслідування не було всебічно, повно і неупереджено досліджено усі обставини вказаного кримінального провадження, у зв'язку з чим ОСОБА_6 було незаконно обвинувачено у злочині, який він не вчиняв.
Покликається на те, що під час досудового та судового слідства не доведені обставини, передбачені ст. 373 КПК України.
Просить скасувати вирок Буського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року та виправдати ОСОБА_6 за ч.1 ст. 125 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та виступ його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, пояснення потерпілої ОСОБА_9 , виступ її представника - адвоката ОСОБА_10 та думку прокурора, які заперечили апеляційну скаргу і просять залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За правилами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону місцевим судом при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6 були дотримані.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, яким дана об'єктивна оцінка.
Доводи захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про неповноту судового розгляду і невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та відсутність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - є безпідставними, оскільки вони спростовуються рядом доказів, які визнані судом достовірними і належними.
Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що 14 вересня 2018 року, близько 15 год. 30 хв. в будинку за місцем її проживання, ОСОБА_6 до якого вона стояла спиною, підійшов ззаду і накинув їй на шию ремінь і скручував такий доки вона не почала кашляти, а тоді відпустив ремінь. Після чого вона вибігла з будинку і їй на допомогу прибіг сусід, який викликав поліцію та швидку. До того були моменти, коли обвинувачений двічі руками стискав її шию, однак за цими фактами до правоохоронних органів не зверталась.
Показаннямисвідка ОСОБА_12 - сусіда ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про те, що він 14 вересня 2018 року, почувши жіночий крик про допомогу, перестрибнув через паркан і побачив дуже схвильовану і заплакану ОСОБА_13 , яка тримала себе за шию і повідомила йому, що її душив чоловік ОСОБА_14 . В подальшому, він - ОСОБА_12 знайшов обвинуваченого у літній кухні, де останній заправляв ремінь у штани. На його запитання: «Що ти робиш?», - він нічого не відповів.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що проживає неподалік господарства ОСОБА_11 , за адресою АДРЕСА_2 . Після 15 години, вона вийшла з свого будинку і побачила біля подвір'я ОСОБА_11 швидку та поліцію. ОСОБА_13 перебувала у збудженому стані, сказала їй, що ОСОБА_14 її душив. В подальшому, ОСОБА_13 забрала швидка.
Рядом письмових доказів, а саме даними, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та в протоколі про проведення слідчого експерименту від 25 вересня 2018 року; постановою від 27 вересня 2018 року про визнання ременя речовим доказом.
Висновком експерта № 64/2018 від 20 вересня 2018 року, згідно якого при судово-медичному огляді та огляді лікарями Буської ЦРЛ у ОСОБА_9 було виявлено три садна в ділянці шиї, які можливо утворились 14 вересня 2019 року від дії тупого предмета, за умов, на які вказує освідувана, а саме, від стискання шиї ременем. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_16 , який підтвердив даний висновок експертизи щодо механізму утворення та локалізації тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілій.
Крім цього, оглянувши речовий доказ експерт ствердив, що саме з такого матеріалу ремінь міг спричинити тілесні ушкодження потерпілій, які він описав у висновку.
Отже, колегія суддів вважає, що показання потерпілої ОСОБА_9 та зазначених вище свідків послідовні, логічно пов'язані між собою, узгоджуються з висновком судово-медичного експерта та його показаннями в судовому засіданні і правильно покладені місцевим судом в основу обвинувального вироку.
Будь-яких підстав не довіряти зазначеним вище і наведеним у вироку доказам, колегія суддів не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості і такі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Також, колегія суддів приходить до висновку, що суд І інстанції вірно оцінив показання обвинуваченого ОСОБА_6 про заперечення вини у вчиненні кримінального правопорушення, як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне, а доводи захисника в апеляційній скарзі щодо його непричетності до такого, є необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним.
Що стосується призначеного ОСОБА_6 покарання, то таке відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку місцевого суду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Буського районного суду Львівської області від 05 вересня 2019 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4