іменем України
04 грудня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/68/19
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1345/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідачі Державне підприємство "СЕТАМ", Центральний відділ державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2
третя особа ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 15 серпня 2019 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, дата складання повного тексту рішення 27 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведення електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності, третя особа: ОСОБА_3 ,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 , в якому просила: витребувати 1/2 частину приватної власності ОСОБА_1 у спільній власності квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння шляхом визнання публічних торгів недійсними; визнати недійсними електронні торги, які були проведені Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України 22.06.2017 року в частині продажу квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол №265525 проведення прилюдних торгів від 22.06.2017 року; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 10.07.2017 року; скасувати видане на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності від 14.07.2017 року та запис в реєстрі прав власності за №2478 на квартиру АДРЕСА_1 . Вимоги заявленого позову ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона не була стороною правочину купівлі-продажу спільної власності, при цьому у неї не було волі відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 , вона не бажала реалізовувати свою приватну власність та єдине житло для неї та її сина ні безкоштовно, ні за гроші, тому для поновлення її порушених прав приватної власності і права на житло необхідно скасувати спірний правочин та повернути позивачу належне їй майно. У позові ОСОБА_1 вказувала, що порушення службовими особами Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області встановленого порядку проведення виконавчих дій, підготовці до реалізації майна боржника ОСОБА_3 , а також порушення Державним підприємством "СЕТАМ" встановленого порядку реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_3 призвело до укладення правочину щодо купівлі-продажу спільної власності проти волі позивача. У позові ОСОБА_1 зазначала про порушення порядку користування житлом, порядку виселення та заволодіння приватною власністю новим власником квартири.
Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.08.2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведення електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 року є необґрунтованим, ухваленим без додержання норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при цьому висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що по справі знайшли своє підтвердження обставини безвідплатного позбавлення ОСОБА_1 приватної власності та права на єдине житло. Доводи апеляційної скарги стверджують, що боржником є визначена виконавчим документом фізична особа ОСОБА_3 , на яку покладався обов'язок щодо виконання рішення. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що вона просила у позові суд захистити порушене право власника майна, яке було відчужено безвідплатно. Доводи апеляційної скарги зазначають, що згідно ч.1 статті 27 ЦК України правочин купівлі-продажу, який обмежує можливість ОСОБА_1 мати права приватної власності та права на єдине житло і обов'язки виховання своєї дитини, є нікчемним в силу закону, і визнання його судом недійсним не вимагається. При цьому відповідно до ч.3 статті 388 ЦК України отримане безвідплатно не у власника, а у особи, яка не мала права реалізації цього майна, в будь-якому випадку повертається власнику. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції помилився щодо застосування строку позовної давності та не прийняв до уваги положення статті 264 ЦК України. При цьому ОСОБА_1 вважає. що строк позовної давності по справі застосовувати не можна, оскільки він ще не розпочався. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції помилився у застосування спеціального строку позовної давності без визначення порушеного права ОСОБА_1 , помилився також і при розгляді клопотання ДП ''Сетам'' про застосування спеціального строку позовної давності без визначення у клопотанні порушеного права позивача, без визначення, з яким порушеним правом позивача ДП ''Сетам'' погоджується, також суд помилився у застосуванні строку позовної давності до правочину, стороною якого позивач не була та згідно ч.1 статті 27 ЦК України визнаного нікчемним. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції не надав юридичної оцінки предмету іпотеки, не дослідив наявність волі позивача щодо положень договору іпотеки та договору відновлювальної кредитної лінії, не з'ясував про наявність рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 її частки приватного майна у спільній власності, при цьому судом не враховано відсутність заяви стягувача про стягнення з ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції не розглядав іпотеку, як спільне майно, при цьому суд помилково розглядав іпотеку як власність тільки боржника ОСОБА_3 , що суперечить фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно того, що відсутні докази права власності позивача на частку майна у спільній власності, що перебуває у володінні відповідача ОСОБА_2 , при цьому суд не дослідив наявність правочину виникнення прав у ОСОБА_2 та припинення прав власності у позивача, який законом визнано нікчемним. Доводи апеляційної скарги стверджують про необґрунтованість висновків оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 року, оскільки судом не було досліджено розподіл протиправно отриманих Центральним відділом державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області грошових коштів від відчуження майна позивача, при цьому судом не з'ясовано наявність та розмір належних ОСОБА_1 прав кредитора, що є необхідною обставиною для вирішення заявлених позовних вимог. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції не надав юридичної оцінки щодо заборони статтею 47 Закону України ''Про виконавче провадження'' в межах виконавчого провадження боржника ОСОБА_3 будь-яких виплат позивачу за її частку в предметі іпотеки. При цьому ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги зазначає, що вона не отримувала грошові кошти від протиправної реалізації предмета іпотеки, не виконувала жодних зобов'язань, але при цьому була позбавлена своєї частки у спільному предметі іпотеки. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції безпідставно при розгляді даного спору по суті не дослідив обставини, що мають значення для вирішення даного спору по суті, а саме: відсутність оцінки реальної вартості майна, що склалась на ринку на момент його реалізації; порушення ДП ''Сетам'' при формуванні лоту; протиправна реалізація спільного предмета іпотеки в межах виконавчого провадження тільки одного власника за заниженою ціною; протиправні дії ЦВ ДВС м.Чернігів 17.06.2015 року щодо відкриття виконавчого провадження №47956703 боржника ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа №2/2506/753/2012 від 14.11.2012 року із строком пред'явлення до виконання до 01.10.2013 року. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції необгрунтовано не прийняв до уваги тих обставин, що у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний або приватний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не врахував роз'яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" №5 від 07.02.2014 року, а також необґрунтовано не прийняв до уваги згідно ч.4 статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, які підтверджують обґрунтованість вимог заявленого позову.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Державне підприємство ''СЕТАМ'' просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв'язку із її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 15.08.2019 року.
В судовому засіданні апеляційного суду третя особа ОСОБА_3 пояснила, що доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, як і вимоги позовної заяви ОСОБА_1 .
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , представники відповідачів Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.58,59,60,97-98,102,118,119, том 2), не з'явились, при цьому позивач ОСОБА_1 , відповідач Державне підприємство ''СЕТАМ'', відповідач ОСОБА_2 письмово просили суд розглянути справу за їх відсутності (а.с.27-43,61-67,97-98,121-123, том 2). Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 23.04.2012 року (а.с.19-20, том 1), яке набрало законної сили 01.10.2012 року, було задоволено позовні вимоги прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №117 від 23.05.2008 року у розмірі 252 833 грн. 98 коп. було звернуто стягнення на предмет іпотеки - чотирикімнатну квартиру загальною площею 61,2 кв.м, житловою площею 44,4 кв.м зі всіма невід'ємними її приналежностями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (по 1/2 частині), шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі іпотечного договору від 23.05.2008 року) на прилюдних торгах, з встановленням початкової ціни продажу в розмірі 289 370 грн.
На підставі вказаного рішення 14.11.2012 року Деснянським районним судом м.Чернігова було видано виконавчий лист №2/2506/753/2012, який перебував на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
22.06.2017 року, за дорученням державної виконавчої служби, Державним підприємством ''Сетам'' було проведено електронні торги з продажу вищезазначеної квартири. Згідно Протоколу проведення електронних торгів від 22.06.2017 року №265525 (а.с.32-33, том 1), переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 , яка запропонувала за квартиру найвищу ціну, а саме, 353 300 грн.
10.07.2017 року в.о. начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області було затверджено Акт про реалізацію предмета іпотеки, який став підставою для реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 (а.с.34, том 1).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Право на ефективний судовий захист регламентовано також статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ''Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції''.
Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №372/51/16-ц, провадження №14-511цс18, зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, як вказано у висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц. Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача.
За теоретичним визначенням ''відповідач'' - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Частиною першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу (стаття 13 ЦПК України). Установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи.
Отже, за приписами закону позивач самостійно визначається з колом осіб, які є відповідачами у справі.
За змістом норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі, як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.
Частиною четвертою статті 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до приписів ч.1, ч.3 статті 61 Закону України ''Про виконавче провадження'', реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Умови та порядок проведення прилюдних (електронних) торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, на які звернуто стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунки за придбане майно станом на час проведення торгів визначались Законом України ''Про виконавче провадження'' та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5.
Вказаним Порядком реалізації арештованого майна визначено, що електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, при цьому вказаним розділом визначено, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, і за даних обставин, є договором.
Виходячи із правового аналізу частини першої статті 650 ЦК України, частини першої статті 655 ЦК України, частини четвертої статті 656 ЦК України, процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 , в якому просила: витребувати 1/2 частину приватної власності ОСОБА_1 у спільній власності квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння шляхом визнання публічних торгів недійсними; визнати недійсними електронні торги, які були проведені Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України 22.06.2017 року в частині продажу квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол №265525 проведення прилюдних торгів від 22.06.2017 року; визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 10.07.2017 року; скасувати видане на ім'я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності від 14.07.2017 року та запис в реєстрі прав власності за №2478 на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що позивач ОСОБА_1 , заявляючи вищезазначені позовні вимоги, не залучає до участі у справі ВАТ ''Державний ощадний банк України'', яке є стягувачем у виконавчому провадженні, в рамках якого були проведені електронні торги і на користь якого перераховано відповідну частину коштів від продажу квартири. Також до участі у справі в якості третьої особи залучена ОСОБА_3 , яка є боржником у виконавчому провадженні і мала у власності 1/2 частину квартири, що була продана на електронних торгах, які просить визнати недійсними позивач. Вказані особи не залучені до участі у справі у належному статусі, хоча предметом позову є питання, які фактично стосуються і впливають на їх права, інтереси та обов'язки. Тобто, позивачем не залучені до участі у справі у належному статусі всі учасники договору купівлі-продажу (прилюдних електронних торгів) квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до приписів ч.4 статті 367 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи до уваги п.4 ч.1, п.4 ч.3 статті 376 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. При цьому рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.08.2019 року змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведення електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності.
За даних обставин, виходячи із положень ч.4 статті 367, п.4 ч.3 статті 376 ЦПК України, доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для ухвалення судового рішення про задоволення вимог заявленого позову у зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з положеннями норм права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для задоволення вимог заявленого позову. При цьому необхідно зазначити, що приписами статті 51 ЦПК України, яка регламентує залучення до участі у справі співвідповідачів, не передбачено залучення до участі у справі співвідповідачів на стадії апеляційного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа ''Серявін та інші проти України'' (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 15 серпня 2019 року змінити в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акту про проведення електронних торгів та скасування свідоцтва про право власності.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 09.12.2019 року.
Головуючий: Судді: