Дата документу Справа № 314/1293/19
Справа № 33/807/677/19 Головуючий в 1-й інстанції - Кіяшко В.О.
Єдиний унікальний № 314/1293/19 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
Категорія - ст.183-1 ч.1 КУпАП
10 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,
постановою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183-1 ч.1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із накладенням на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384,20 грн.
Згідно з постановою судді, 20.03.2019 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 48708146 від 18.03.2019 року, стосовно гр. ОСОБА_1 , за змістом якого він не сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.03.2019 року в сумі 25896,90 грн., при цьому, сукупний розмір боргу перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, за що передбачена відповідальність за ст.183-1 КУпАП.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує, що про існування постанови від 10.06.2019 він дізнався лише 03.07.2019, коли з'явився до відділу з питань пробації у зв'язку з постановкою на облік уповноваженого органу з питань пробації та відбуттям адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно-корисних робіт. Крім того, зазначає, що про розгляд справи у Вільнянському районному суді він не був повідомлений. Постанова надійшла до поштового відділення с. Матвіївка лише 20.06.2019. Вважає, що строк на оскарження постанови, 10 днів з дня винесення сплинув пі час перебування листа у поштовому відділенні.
По суті скарги просить постанову судді суду першої інстанції скасувати та зняти його з обліку в органах з питань пробації та скасувати покарання. В обґрунтування скарги зазначає, що виконавчою службою при нарахуванні заборгованості не було враховано те, що боржник ОСОБА_1 офіційно був працевлаштований та було винесено Постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату. Щомісячно із заробітної плати боржника утримувалося 50% на погашення заборгованості по аліментам. Згідно Постанови про зняття арешту з коштів 29.08.2019 державним виконавцем зазначено, що боржником заборгованість за виконавчим документом погашена в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи наведені у клопотанні, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді від 10 червня 2019 року з огляду на наступне.
Відповідно до норм ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що судом було вжито заходів щодо своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи 09.04.2019 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення, судову повістку отримав «дід ОСОБА_2 », однак ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився,у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 06.05.2019.
Постановою суду від 09.04.2019 до правопорушника ОСОБА_1 застосовано примусовий привід в судове засідання призначене на 06.05.2019.
Однак в судове засідання призначене на 06.05.2019 ОСОБА_1 не з'явився та не доставлений приводом, у зв'язку з чим розгляд справи відкладена на 10.06.2019.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, судову повістку на 10.06.2019 вручено «маме Новосьолова», однак в зазначене ОСОБА_1 знову не з'явився.
Суд першої інстанції вважав за можливе розглянути справу за його відсутності ОСОБА_1 .
Судом направлено ОСОБА_1 копію постанови від 10.06.2019 року, що підтверджується супровідним листом від 13.06.2019.
Таким чином, судом першої інстанції вжито заходи щодо сповіщення особи про час та місце розгляду справи та своєчасно направлено копію постанови для відома.
Під поважними підставами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з обставинами, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначені в клопотанні обставини щодо пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 10.06.2019, не можуть бути визнані як поважні, оскільки ОСОБА_1 , оскільки як зазначає сам апелянт він дізнався про існування постанови суду 03.07.2019, крім того вказує про отримання постанови засобами поштового зв'язку 20.06.2019. В той же час, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з апеляційною скаргою лише 03.12.2019 (зі спливом майже шести місяців з дня постановлення рішення), при цьому докази, які могли бути підставою для поновлення пропущеного з поважних причин строку , пов'язані з істотним перешкодами, в матеріалах справи відсутні.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
За таких обставин, з урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності обґрунтованих документально доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав які б свідчили про поважність пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді від 10 червня 2019 року, а тому доходить висновку про відмову у поновленні останній строку на апеляційне оскарження цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2019 року, у зв'язку з чим повернути йому апеляційну скаргу із доданими до неї матеріалами.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас