09.12.19
33/812/389/19
Миколаївський апеляційний суд
Справа № 33/812/389/19 Головуючий суду І інстанції
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя Репушевська О.В.
Суддя апеляційного суду
Чебанова-Губарєва Н.В.
09 грудня 2019 року м. Миколаїв
Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,
за участю секретаря - Таран З.В.,
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Бездітного В.А.
розглянула апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2019 року відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 місяця 16 числа, мешкає в АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 16.08.2019 р. о 15.45 год. в смт. Криве Озеро по пров. Урожайному водій ОСОБА_1 керував автомобілем «М-2140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: порушенням мови, зіниці очей не реагували на світло, явним вираженням тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та закрити провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова судді є незаконною, не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Відмічає, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено точного місця, часу зупинки та суті адміністративного правопорушення. Крім того, протокол ним не підписувався, права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому не роз'яснювались.
Зауважує, що він був згоден на пропозицію працівників поліції щодо проходження огляду у встановленому законом порядку, однак, під їх впливом в подальшому відмовився, що підтверджується відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції.
Стверджує, що його зупинили ще о 13.00 год., однак, працівник поліції ОСОБА_2 приїхав лише о 15.00 год., у зв'язку із чим, пройшло більше двох годин після зупинки, дозволених Інструкцією на освідування.
Наголошує на тому, що судом не встановлено об'єктивної сторони адміністративного правопорушення та не виконано обов'язок суду щодо перевірки його заяви про психологічний тиск з боку працівників поліції, що відповідно до аналогії із кримінальним процесуальним законом, є істотним порушенням і має наслідком скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 438 КПК України.
Вважає, що дії працівників поліції не відповідають «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, та свідчать про недопустимість зібраних по справі доказів.
Відмічає, що посилання суду на письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як на підтвердження його провини, є неналежними, оскільки суд не викликав та не допитав вказаних осіб, на чому наполягала сторона захисту, клопотання якої було задоволено. Крім того, протокол не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, а також відсутнє направлення водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, що свідчить про не направлення працівниками поліції ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, до закладу охорони здоров'я.
Звертає увагу на те, що права складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, мають лише ті працівники поліції, в посадовій інструкції яких визначено право складати протоколи та інші матеріали про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, що судом не перевірялось.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо.
За положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, поліцейський забезпечує доставку водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я до найближчого такого закладу не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За вимогами п. 4 ч. 2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р., під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
При розгляді провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції зазначені вимоги закону дотримані не були.
Обґрунтовуючи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду послався на дані, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 031209, вбачається, що 16.08.2019 р. о 15.45 год. в смт. Криве Озеро по пров. Урожайному водій ОСОБА_1 керував автомобілем «М-2140» з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушенням мови, зіниці очей не реагували на світло, явним вираженням тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовився.
Разом з тим, відповідно до письмових пояснень наданих ОСОБА_1 судді місцевого суду, які узгоджуються зі змістом апеляційної скарги та поясненнями, наданими безпосередньо апеляційному суду, 16.08.2019 р. він не керував автомобілем «М-2140», а в момент зупинки транспортного засобу за кермом перебувала інша особа - ОСОБА_5 . Крім того, наголошував на тому, що працівники поліції безпідставно його зупинили, провели поверхневий огляд, обшук машини та лише через 2 години викликали працівників поліції, які були уповноважені складати відповідні адміністративні матеріали. При цьому, під час складання протоколу йому не були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а особи, залучені як свідки, пояснення яких містяться в матеріалах справи, були присутні за місці його зупинки задовго до приїзду працівників поліції, які складали відповідні адміністративні матеріали.
Зі змісту відеозапису нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, однак, через 40 хвилин відмовляється від проходження такого огляду, після чого, працівники поліції складають відповідні адміністративні матеріали за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху. При цьому, даних щодо роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, на відеозаписі не зафіксовано.
Будь-яких інших даних на спростування вказаних доводів апелянта матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки працівники поліції склали його без дотримання вказаних вимог закону, з порушенням передбаченого часу на виявлення та вжиття відповідних дій щодо огляду водія на стан сп'яніння, а також у зв'язку із не роз'ясненням процесуальних прав правопорушника та незазначенням фактичного місця вчинення правопорушення, що є обов'язковим елементом складу правопорушення.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення уповноваженою особою складено з порушенням вимог чинного закону, він не є допустимим доказом, в розумінні положень ст. 251 КУпАП.
На підтвердження наведених в протоколі обставини суд також послався на письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких, 16.08.2019 р. вони були запрошені як свідки при проведені огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, який, у їх присутності, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у Кривоозерській центральній районній лікарні. Проте, вказані пояснення свідків не узгоджуються із даними відеозапису із нагрудної камери працівників поліції.
Незважаючи на наявні розбіжності в судове засідання вказані свідки не викликались, їх письмові пояснення під час розгляду справи судом не перевірені.
Зі змісту матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема апеляційної скарги ОСОБА_1 та повісток про виклик до суду працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вбачається, що останні допитувались судом, однак, їх пояснення не були відображенні в рішенні судді місцевого суду.
За наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддя місцевого суду неповно з'ясував усі обставини справи та не надав належної оцінки доводам ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а відтак у поліцейських не було підстав для проведення його огляду на стан сп'яніння, як водія транспортного засобу та для складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 р. по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши усі обставини справи в їх сукупності, та оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а викладені в постанові судді висновки - не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього, у відповідності до ст. 247 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 08 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва