Ухвала від 10.12.2019 по справі 473/1087/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Миколаїв

Суддя-доповідач Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на рішення судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 на рішення судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 27.11.2019 року. Апелянт вказує, що суддею Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 постановлено без виходу до нарадчої кімнати - залишити без розгляду його заяву про відвід судді.

Відповідно до ч.1 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом семи днів з дня її оголошення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 цієї статті.

Тобто, нормами КПК передбачено оскарження ухвал, постановлених в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час розгляду суддею Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , захисником ОСОБА_2 був заявлений відвід судді. Головуюча суддя ОСОБА_4 ухвалила на місці - залишити заяву захисника ОСОБА_2 про відвід судді без розгляду. Зазначила, що відповідно до ч.4 ст.81 КПК України ніяких нових обставин захисник не виклав і суд вбачає ознаки зловживання правом на відвід, що свідчить про затягування судового провадження.

Провадження № 11-сс/812/1044/19 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_4

Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань кримінального судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Отже, суддя обґрунтовано дійшла висновку, що в діях захисника є ознаки зловживання правом на відвід.

Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження захисником ОСОБА_2 вже заявлявся відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області, який направлени й до Вознесенського районного суду Миколаївської області для розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (суддею ОСОБА_6 ) від 21 листопада 2019 року відмовлено у задоволення заяви захисника ОСОБА_2 про відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Ухвалюючи зазначене рішення, суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_6 зазначила, що наявність правової позиції головуючого по справі стосовно певного правового питання не може вважатись проявом зацікавленості та упередженості.

Обидві заяви захисника ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_7 містять посилання на положення п.4 ч.1 ст.75 КПК України та аналогічні підстави для відводу.

Тобто, захисник повторно з аналогічних підстав заявляє відвід судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 .

З вищенаведеного вбачається, що суддею Веселинівського районного суду Миколаївської області з вищенаведених обґрунтованих підстав письмове рішення не приймалось, а отже відсутній предмет оскарження.

Окрім того, окреме оскарження ухвали, постановленої в порядку ст.ст. 75,80,81 КПК України під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, щодо відводу судді КПК України не передбачено.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, вважаю, що рішення суду першої інстанції від 27.11.2019 року щодо залишення без розгляду заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід судді, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 392,399, 426, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 на рішення судді Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 від 27.11.2019 року про залишення без розгляду заяви адвоката ОСОБА_2 про відвід судді.

Копію ухвали невідкладно надіслати апелянту разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її ухвалення.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду ОСОБА_1