Справа № 442/31/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/368/19 Доповідач: ОСОБА_2
06 серпня 2019 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2019 року відносно ОСОБА_7 та на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2019 року про виправлення описки, -
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання у штрафу в розмірі 3400 гривень.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Крім того, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2019 року виправлено описку у вище вказаному вироку суду, якою резолютивну частину вироку викладено у наступній редакції.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у закладах охорони здоров'я, строком на 1 рік.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді лікаря хірурга-травматолога поліклінічного відділення Дрогобицької районної лікарні №1 смт Меденичі відповідно до наказу №7 від 08.02.2012, будучи службовою особою, наділеною посадовими обов'язками відповідно до пункту 4.10 розділу 4 посадової інструкції лікаря хірурга-травматолога поліклінічного відділення Дрогобицької районної лікарні №1 смт Меденичі, згідно якого лікар хірург-травматолог для виконання своїх функцій зобов'язаний правильно проводити експертизу непрацездатності хворих згідно Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України №189 від 09.04.2008, Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженого наказом МОЗ України №455 від 13.11.2001, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ №532 від 03.11.2004, всупереч пункту 7.2 розділу 7 посадової інструкції, відповідно до якого лікар-травматолог відповідальний за стан експертизи непрацездатності курованих пацієнтів, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, в період часу з 11.03.2017 по 17.03.2017, перебуваючи у приміщенні Дрогобицької районної лікарні №1 смт.Меденичі за адресою Дрогобицький район, смт.Меденичі, вул. Незалежності, 6, вчинив службове підроблення шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу, а саме до листка непрацездатності серії АГЮ №700437 від 06.03.2017, оскільки вніс 11.03.2017, 16.03.2017, 17.03.2017 до нього завідомо неправдиві відомості про медичні огляди, безперервну втрату працездатності та лікування з 06.03.2017 по 17.03.2017 ОСОБА_9 , які не відповідають дійсності, оскільки згідно бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_9 була відсутня на території України в період з 08.03.2017 по 14.04.2017.
В подальшому 17.03.2017 лікар хірург-травматолог ОСОБА_7 видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме листок непрацездатності серії АГЮ №700437 від 06.03.2017, який скріпив своїм підписом та особистою печаткою.
Не погоджуючись із вказаним вироком та ухвалою про виправлення описки у вироку прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав на них апеляційні скарги.
Просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2019 року про виправлення описки скасувати у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Стверджує, що місцевий суд порушив вимоги ст.379 КПК, змінивши вид покарання додавши до основного покарання обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю, тим самим змінив суть вироку, що є неприпустимим.
Також просить вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019 року відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст.366 КК України скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоров'я строком на один рік. На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання.
На підтримання своїх апеляційних вимог прокурор стверджує, що санкцією ч.1 ст.366 КК України передбачено покарання у виді штрафу або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, тобто судом не призначено обов'язкове додаткове покарання і не зазначено жодних мотивів його не призначення, а тому має місце неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Обвинувачений не заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора та обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21 грудня 1990 року № 11 із наступними змінами, роз'яснено, що суд вправі вирішувати питання щодо усунення описок та арифметичних помилок, коли вони очевидні і виправлення їх не стосується суті вироку і не тягне погіршення становища засудженого.
Аналогічна позиція передбачена в ухвалі ВССУ від 13 серпня 2015 року, справа № 5-1787км15 - виходячи з положень ст.379 КПК України суд має право виправити в судовому рішення лише допущені описки та очевидні арифметичні помилки. Питання щодо неправильно застосування норм кримінального закону та призначення покарання допущеного судом апеляційної інстанції віднесено до компетенції суду касаційної інстанції і не є опискою, яка може бути виправлена судом самостійно.
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 21.03.2019 року змінено резолютивну частину вироку від 20.03.2019 року відносно ОСОБА_7 в частині призначення йому покарання, а саме: до основного покарання у виді штрафу призначено покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у закладах охорони здоров'я, строком на один рік.
З наведеного вбачається, що в порушення вимог ст.379 КПК України ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.03.2019 року не виправлено описку чи очевидну арифметичну помилку у вироку, а фактично прийнято рішення щодо міри покарання, оскільки внесені зміни стосуються суті вироку - кваліфікації злочину і призначення покарання, що тягне за собою погіршення становища обвинуваченого, тим самим допущено істотне порушення вимог КПК України, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згадане відповідно до положень ч.1 ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що згідно вимог ч.3 ст.409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Згідно п.1, п.2 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, та застосування закону, який не підлягає застосуванню.
Висновки суду про вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у апеляційних скаргах не оспорюються.
Разом з тим, санкцією ч.1 ст.366 КК України передбачено покарання у виді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
Проте, як встановлено колегією суддів, суд першої інстанції зазначених вимог закону не дотримався та призначив згідно вироку обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень без обов'язкового додаткового покарання, а згодом ухвалою суду про виправлення описки таке обвинуваченому було призначено.
Відтак, колегія суддів вважає, що в цьому випадку має місце неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, висновки суду щодо обрання покарання містять істотні суперечності, суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, які не можуть бути усунені при апеляційному розгляді. Тому вирок суду першої інстанції та ухвалу суду про виправлення описки слід скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід виконати вимоги КПК, які вказані вище, та ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 березня 2019 року відносно ОСОБА_7 та ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 березня 2019 року про виправлення описки скасувати та призначити в кримінальному провадженні новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала остаточна та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :