Дата документу 09.12.2019 Справа № 311/2461/18
Провадження № 11-кп/807/1804/19 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 311/2461/18
Категорія - ст. 187 ч. 1 КК України Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 грудня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, українця, громадянина України, маючого середньотехнічну освіту, працюючого ПАТ «Запоріжгаз» слюсарем, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 20 липня 2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.186 КК України 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
2) 24 грудня 2010 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.289, ч.1 ст.304, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 20.07.2010 року та призначено остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі. 16.06.2014 року звільнений умовно-достроково з Вільнянської ВК за постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.06.2014 року, невідбута частина покарання 1 рік 6 місяців 21 день;
3) 15 лютого 2019 року Веселівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України;
за участю прокурора ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 ,
за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Василівського районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року (з урахуванням ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 19 вересня 2019 року про виправлення описки),
в апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що з вироком суду він не згоден, частково визнає свою вину, зауважує, що йому розбив голову потерпілий пивною пляшкою, була з ним бійка, однак він не мав умислу щось забирати. Після бійки він побіг додому, кров заливала йому очі, з потерпілим в цей час знаходились свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Зі слів потерпілого, він не бачив, що саме він, ОСОБА_6 забирав у нього гроші. Вказує, що як вбачається з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_12 , він каже, що бачив як невідомий чоловік притримав двері під'їзду і коли ОСОБА_12 викликав ліфт, заштовхнув його всередину та почав бити, після чого забрав грошу та втік, показує, що не бачив хто йому наніс удар по голові, він лежав на підлозі, над ним нахилився чоловік та розглядаючи його забрав у нього гроші. Просить переглянути справу щодо нього, скасувати вирок суду та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд або перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч.1 КК України на ст. 122 ч.1 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 вказує, вказаний вирок суду є незаконним та таким, що підлягає відміні у зв'язку з невідповідністю висновку суду, викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та суттєвим порушенням вимог кримінального процесуального закону. Суд при постановлені вироку на підставі досліджених у судовому засіданні доказів зробив висновок про винність ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Так, за весь час судового розгляду, ОСОБА_6 , визнав себе винними частково у скоєнні кримінального правопорушення. Вважає стороною обвинувачення не було надано допустимих та належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Під час судового розгляду вищевказаного кримінального провадження, були допитані наступні свідки: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 , які були допитані на стадії досудового слідства в якості свідків. Судом було покладено покази вищевказаних свідків в основу обвинувального вироку, але ці покази є неналежними та недопустимими доказами, оскільки про обставини кримінального правопорушення відносно ОСОБА_18 , вказаним свідкам відомо з чужих слів, які сторона захисту відмовилася визнати доказами у кримінальному провадженні. Показання вищевказаних свідків не підтверджують жодним чином винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки свідки не вказують саме яким чином ОСОБА_6 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення. Всі без виключення свідки в судових засіданнях були допитані і ніхто з них не вказав що саме ОСОБА_6 з кишені куртки потерпілого ОСОБА_19 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1 700 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_19 майнову шкоду на суму 1 700 гривень.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині обвинувального вироку дійшов остаточних висновків наступного змісту «Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його винуватість повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході слідства та дослідженими у суді доказами...».
Проте, такий висновок суду першої інстанції не відповідають дійсним фактичним обставинам справи, ґрунтуються на доказах, які відповідно до вимог закону є недопустимими, мають суб'єктивний та упереджений зміст, а також не спростовують тих доводів та обставин, на які посилався ОСОБА_6 , під час розгляду кримінального провадження як на підставу його не винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вважає, що докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, були досліджені під час судового розгляду і на які посилається у своєму вироку суд першої інстанції, у їх сукупності свідчать, що пред'явлене ОСОБА_6 , обвинувачення у скоєнні ним кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.187 КК України, є недоведеним, оскільки ні сторона обвинувачення під час розгляду кримінального провадження в суді ні суд в своєму обвинувальному вироку не надали тих достатніх та необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_6 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1 700 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_19 майнову шкоду на суму 1 700 гривень. Крім того потерпілий ОСОБА_18 при його допиті 15.08.2018 року в суді заявив що не ОСОБА_6 забрав у нього грошові кошти. Була інша особа яка дивилася на нього в обличчя.
Вважає, що суд не може взяти як доказ вини ОСОБА_6 доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 раніше вчиняв злочин та був судимий за це, оскільки це не відповідає вимогам ст. 88 КПК України, згідно якої докази, які стосуються судимостей обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, є недопустимими на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вважає що є всі законні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України.
Просить вирок скасувати і ухвалити новий вирок, згідно з яким визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання в межах санкції даної норми.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, у тому числі і в останньому слові, які підтримали апеляційні скарги, прокурора та представника потерпілого, які просили вирок суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року (з урахуванням ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 19 вересня 2019 року про виправлення описки) ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 15 лютого 2019 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік - виконувати самостійно. Змінено ОСОБА_6 міру запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду. Строк відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з 16 вересня 2019 року. На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №2046-VIII) в строк покарання ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув'язнення починаючи з 30 травня 2018 року по 18 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_18 матеріальну шкоду в сумі 7517,12 грн., моральну шкоду в сумі 40 000 грн., а всього 47 517 гривень 12 копійок.
Згідно зі змістом оскаржуваного судового рішення, 29 травня 2018 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин, знаходячись в ліфтовій кабіні на першому поверсі під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на відкрите заволодіння чужим майном, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_19 , поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме кулаками правої та лівої руки умисно наніс множинну кількість ударів в область обличчя потерпілого ОСОБА_19 чим спричинив потерпілому ОСОБА_19 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з підгострою субдуральною гематомою зліва, з лікворо-гіпертензіоним синдромом, закритого переламу кісток носу зі зміщенням носової перегородки, ранами та синцями на обличчі і правій вушній раковині, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 добу. Одразу після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи без розриву у часі, ОСОБА_6 з кишені куртки потерпілого ОСОБА_19 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1700 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_19 майнову шкоду на суму 1700 гривень.
За наслідками розгляду апеляційних скарг колегією суддів встановлено наступне.
Доводи захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_6 про недоведеність його вини у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Висновки районного суду про наявність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_19 про те, що 29 травня 2018 року по дорозі з роботи він зайшов до банкомату, розташованого біля магазину Шахтар по вул. Центральна в м. Дніпрорудне, зняв гроші в сумі 1700 грн. з зарплатної картки, зайшов до магазину, де придбав дві пляшки пива. Потім він пішов за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 . В той день він був одягнений в спортивній куртці і джинсових брюках. Портмоне з грошовими коштами він поклав в карман спортивної куртки зліва збоку. Він почув, що слідом за ним до під'їзду будинку хтось зайшов. В той момент коли він зайшов до кабіни ліфту і намагався вставити картку, він відчув удар в голову зліва. Від удару він впав на підлогу в ліфті, після чого чоловік продовжував наносити йому удари по голові. Хто і чим його вдарив не бачив, припускає, що удар був нанесений кастетом. Потім коли він лежав в кабіні ліфта, над ним нахилився чоловік, і роздивляючись його в упор, витягнув у нього з карману куртки гроші. Пояснив, що стверджувати, що саме обвинувачений забрав у нього гроші, він не може, оскільки не бачив нападника, а після нанесених йому тілесних ушкоджень погано бачив;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 про те, що 29.05.2018 року він разом з ОСОБА_20 після роботи близько 18-00 години сиділи біля магазину «Шахтар», в цей час до них підійшов раніше їм знайомий мешканець м. Дніпрорудне ОСОБА_21 , який в ході розмови запропонував «розвести» на гроші чоловіка, віком приблизно 45 років, який стояв біля банкомату, вбудованого в стіну будинку, на що вони відмовились. Після цього чоловік зняв гроші з банкомату і пішов вниз по вул. Центральна, ОСОБА_22 пішов за ним. В цей час вони з ОСОБА_20 допили сидр і також пішли вниз по вул. Центральна до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_23 необхідно було відрегулювати пластикове вікно, яке вони встановлювали в однієї з квартир. По дорозі перед собою декілька раз бачили в метрах 300 ОСОБА_6 , який йшов позаду невідомого чоловіка у якого мав на меті забрати грошові кошти. Момент коли потерпілий ОСОБА_12 зайшов до під'їзду будинку вони з ОСОБА_20 не бачили. Підходячи до крайнього під'їзду будинку АДРЕСА_2 , вони почули з під'їзду шум боротьби. Він залишився біля під'їзду, а ОСОБА_10 набравши навмання номер квартири, зайшов в під'їзд, де знаходився приблизно 20-30 секунд. Не дочекавшись ОСОБА_23 , він почав рухатися від будинку в бік стоматології. В цей час з під'їзду вибіг ОСОБА_21 і побіг через дорогу, та одразу за ним вийшов ОСОБА_23 , наздогнав його і повідомив, що ОСОБА_21 побився з іншим чоловіком і він відтягнув його;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 про те, що 29.05.2018 року разом з ОСОБА_25 вони працювали разом і ввечері, близько 17 години, сиділи біля магазину «Шахтар». В цей час до них підійшов ОСОБА_26 , який вході розмови з ними запропонував «віджати» грошові кошти у чоловіка, який знімав гроші з вбудованого в стіну будинку банкомату. З потерпілим ОСОБА_12 до цих подій не був знайомий. Коли потерпілий проходив повз них, ОСОБА_21 піднявся і пішов слідом за ним. Через деякий невеликий проміжок часу він разом з ОСОБА_27 також піднялися і пішли в напрямку будинку 55 по вул. Центральна. По дорозі перед собою вони бачили в метрах 300 ОСОБА_28 , який йшов позаду потерпілого. Ніякої змови з ОСОБА_21 вони не мали. Потерпілий разом з ОСОБА_21 зайшли в крайній від стоматології під'їзд будинку АДРЕСА_2 . Приблизно через 10 хвилин він разом з ОСОБА_27 підійшли до цього ж під'їзду, біля якого знаходилися жінки похилого віку. Він подзвонив через домофон господарю квартири, в якій вони робили вікна, і він відчинив двері до під'їду. ОСОБА_27 залишився біля під'їзду, а він зайшов до під'їзду, в якому одразу почув звук боротьби. Побачив, що на першому поверсі біля ліфту штовхаються ОСОБА_21 і ОСОБА_12 , тримаючи один одного за одежу, в руках ОСОБА_12 бачив одну пляшку, інша пляшка знаходилася на підлозі розбита. На обличчі ОСОБА_12 і ОСОБА_21 бачив сліди крові. З верхніх поверхів прибігли люди. Для припинення суперечки між ОСОБА_21 і ОСОБА_12 він відтягнув ОСОБА_21 за одежу він ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_21 одразу втік на вулицю;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_3 , потерпілий ОСОБА_19 його сусідом. В кінці травня 2018 року він зустрів ОСОБА_12 на виході з будинку. Потім він біля магазину бачив на лавці троє хлопців, ОСОБА_21 і ще двоє. Потім, повертаючись до будинку, побачив біля будинку ОСОБА_27 , іншого чоловіка, який тримав двері під'їзду, та ОСОБА_21 , який вибіг з під'їзду і втік. У ОСОБА_21 на руках була кров. Той чоловік, який тримав двері під'їзду, сказав по телефону «гроші у нього, тримай його». Коли він зайшов до під'їзду, побачив в ліфтовій кабіні на підлозі ОСОБА_12 в крові. Куртка на потерпілому ОСОБА_19 була розірвана і вся вивернута;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 про те, що потерпілий ОСОБА_19 його сусід. 29 травня 2018 року він спускався по сходовій клітці, почув що в ліфті відбувається якась бійка. Знаходячись на сходовій клітці між першим і другим поверхом він побачив, що один хлопець намагається відтягнути з кабіни ліфта іншого хлопця, який був закривавлений. Після цього двоє хлопців вибігли з під'їзду. Він підійшов до кабіни ліфту. Де побачив потерпілого ОСОБА_12 на підлозі ліфта зі слідами тілесних ушкоджень, верхня одежа якого була розірвана. Потерпілий ОСОБА_12 був в свідомості, він впізнав його по голосу. Коли він вийшов з під'їзду на вулицю, хлопці, яких він бачив, вже втекли;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_29 про те, що потерпілий ОСОБА_12 живе в квартирі, яка розташована над її квартирою. 29 травня 2018 року приблизно о 18 годині вона сиділа на лавочці біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 . Повз неї пройшов її сусід ОСОБА_30 , одягнений в куртці і штанах, у якого в руках були дві пляшки пива і щось у пакунку. Вона перемовилася з ОСОБА_12 , після чого він зайшов до під'їзду. В цей же час до під'їзду підбіг незнайомий молодий хлопець, обличчя якого вона не розгледіла. Дочекавшись коли приїде ліфт, незнайомий хлопець одразу зайшов до під'їзду слідом за ОСОБА_12 . Пройшло приблизно 10 хвилин, за цей час вона разом зі знайомою, з якою вона сиділа біля під'їзду, пройшли вздовж будинку і повернулися назад, зайшли до під'їзду, де побачили ОСОБА_12 , обличчя і руки якого були в крові, куртка розірвана, карман куртки відірваний;
- протоколом огляду місця події від 29 травня 2018 року (т.1 а.с.154-156) яким проведено огляд ліфтової кабіни та площадки першого поверху третього під'їзду будинку АДРЕСА_2 , під час якого в ліфтовій кабіні на підлозі та стінах вилучено сліди речовини бурого кольору, на підлозі першого поверху виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору схожої на кров;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2018 року (т.1 а.с.191-194), згідно якого потерпілому ОСОБА_19 в період часу з 7-30 по 07-40 годин пред'явлено для впізнання особи чотири фотознімки, серед яких він впізнав особу на фотознімку №3 ( ОСОБА_6 ) та повідомив, що саме зазначена особа 29.05.2018 року спричинила йому тілесні ушкодження і заволоділа його грошовими коштами;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2018 року (т.1 а.с.157-159), згідно якого свідку ОСОБА_16 в період часу з 8-30 по 08-40 годин пред'явлено для впізнання особи чотири фотознімки, серед яких він впізнав особу, яка пропонувала йому здійснити напад на особу з метою заволодіння грошовими коштами;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2018 року (т.1 а.с.160-162), згідно якого свідку ОСОБА_24 в період часу з 9-00 по 09-10 годин пред'явлено для впізнання особи чотири фотознімки, серед яких він впізнав особу на фотознімку №3 ( ОСОБА_6 ) та повідомив, що саме зазначена особа 29.05.2018 року в м.Дніпрорудне пропонувала йому здійснити напад на особу з метою заволодіння грошовими коштами;
- довідкою про рух коштів по картковому рахунку, який відкрито на ім'я ОСОБА_19 за 29 травня 2018 року (т.1 а.с.169-171), з якої вбачається, що 29 травня 2018 року о 18 годині 00 хвилин з банківської картки ОСОБА_19 за адресою магазин «Шахтар» в м. Дніпрорудне, вул. Центральна, 35, було знято грошові кошти в сумі 1700 грн.;
- висновком експерта № 60 від 18.07.2018 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_19 встановлено, що у ОСОБА_19 мала місце закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з підгострою субдуральною гематомою зліва, з лікворо-гіпертензіоним синдромами, закритого переламу кісток носу зі зміщенням носової перегородки, ранами та синцями на обличчі і правій вушній раковині, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 добу;
- протоколом слідчого експерименту від 11 липня 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_19 (т.1 а.с.185-189), з носієм інформації ДВД диском, на якому міститься відеозапис зазначеної слідчої дії (т.1 а.с.247), під час якого потерпілий ОСОБА_19 пояснив і на місці вчинення злочину показав яким чином 29 травня 2018 року він прийшов за місцем свого проживання в будинок АДРЕСА_2 , де зайшов до кабіни ліфту і стояв обличчям до пульту управління ліфтом, і в цей момент відчув сильний удар в область челюсті зліва, від якого впав на підлогу ліфта, після чого невідомий чоловік наніс йому множинні удари руками в область голови, вивернув руками його куртку і розірвав карман куртки, забрав портмоне з грошима, потім бачив, що інший чоловік нахилився над ним і подивився йому в обличчя;
- протоколом слідчого експерименту від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_16 (т.1 а.с.195-199), з носієм інформації ДВД диском, на якому міститься відеозапис зазначеної слідчої дії (т.1 а.с.248), під час якого свідок ОСОБА_16 пояснив і показав яким чином 29 травня 2018 року вони разом з ОСОБА_24 зустріли ОСОБА_6 , а потім пройшли разом з ОСОБА_24 до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_10 зайшов до під'їзду, а він залишився його чекати біля під'їзду. Через деякий час з під'їзду вибіг ОСОБА_6 , а за ним вийшов Підскальний і повідомив, що між чоловіками відбулася бійка, а він розняв їх;
- протоколом слідчого експерименту від 13 червня 2018 року за участю свідка ОСОБА_24 (т.1 а.с.201-205), з носієм інформації ДВД диском, на якому міститься відеозапис зазначеної слідчої дії (т.1 а.с.249), під час якого свідок ОСОБА_10 пояснив і показав яким чином 29 травня 2018 року вони разом з ОСОБА_16 зустріли ОСОБА_6 , а потім пройшли разом з ОСОБА_16 до будинку АДРЕСА_2 , де він через домофон набрав квартиру АДРЕСА_5 і зайшов до під'їзду, де побачив, що ОСОБА_6 наносить кулаком удари чоловіку, який знаходиться в кабіні ліфта на підлозі. Після цього він відтягнув ОСОБА_6 від даного чоловіка, після чого ОСОБА_21 припинив свої активні дії і залишив місце події;
- протоколом слідчого експерименту від 11 липня 2018 року за участю свідка ОСОБА_15 (т.1 а.с.207-211), з носієм інформації ДВД диском, на якому міститься відеозапис зазначеної слідчої дії (т.2 а.с.2), під час якого свідок ОСОБА_15 пояснив і показав на місці яким чином 29 травня 2018 року на сходовій клітці між першим і другим поверхом будинку АДРЕСА_2 він бачив як один хлопець намагався відтягнути з кабіни ліфта іншого хлопця, після чого вони вибігли з під'їзду. В кабіні ліфту на підлозі знаходився ОСОБА_12 зі слідами тілесних ушкоджень;
- висновком експерта №53 від 19.06.2018 року (т.1 а.с.172-173), згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 виявлені садна на чолі справа та обох кистях, які як кожне окремо, так і в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, могли утворитися в результаті не однократної ударної травматичної дії тупого предмета (предметів).
Колегія суддів вважає, що показання потерпілого ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , висновки експерта, протоколи слідчих дій,є належними, допустимими та достовірними доказами, а у своїй сукупності достатніми, оскільки співпадають між собою, як в деталях, так і в цілому, щодо обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи апелянтів про те, що не встановлено достатніх доказів вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вищевказані вимоги закону, а також те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що показання потерпілого ОСОБА_19 , зокрема про те, що по дорозі з роботи він зайшов до банкомату, зняв гроші в сумі 1700 грн. з зарплатної картки, зайшов до магазину, де придбав дві пляшки пива, потім він пішов за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 , в портмоне з грошовими коштами він поклав в карман спортивної куртки зліва збоку, він почув, що слідом за ним до під'їзду будинку хтось зайшов, в той момент коли він зайшов до кабіни ліфту і намагався вставити картку, він відчув удар в голову зліва, від удару він впав на підлогу в ліфті, після чого чоловік продовжував наносити йому удари по голові, хто і чим його вдарив не бачив, потім у нього з карману були витягнуті гроші;
які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_24 , зокрема про те, що до них підійшов ОСОБА_21 , який в ході розмови запропонував «розвести» на гроші чоловіка, віком приблизно 45 років, який стояв біля банкомату, на що вони відмовились. Після цього чоловік зняв гроші з банкомату і пішов вниз по вул. Центральна, а ОСОБА_22 пішов за ним, вони також пішли за ними, при цьому останній свідок пояснив, що бачив як потерпілий разом з ОСОБА_21 зайшли в під'їзд, через деякий час він також зайшов в цей під'їзд по своїм справам і одразу почув звук боротьби. Побачив, що на першому поверсі біля ліфту штовхаються ОСОБА_21 і ОСОБА_12 , тримаючи один одного за одежу, в руках ОСОБА_12 бачив одну пляшку, інша пляшка знаходилася на підлозі розбита. На обличчі ОСОБА_12 і ОСОБА_21 бачив сліди крові. З верхніх поверхів прибігли люди. Для припинення суперечки між ОСОБА_21 і ОСОБА_12 він відтягнув ОСОБА_21 за одежу він ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_21 одразу втік на вулицю;
колегія суддів вважає ці докази несуперечливими та конкретними, тобто належними, допустимими та достовірними, які прямо підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та які у сукупності з іншими доказами, зокрема:
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 травня 2018 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_19 в період часу з 7-30 по 07-40 годин пред'явлено для впізнання особи чотири фотознімки, серед яких він впізнав особу на фотознімку №3 ( ОСОБА_6 ) та повідомив, що саме зазначена особа 29.05.2018 року спричинила йому тілесні ушкодження і заволоділа його грошовими коштами;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_3 , потерпілий ОСОБА_19 його сусідом. В кінці травня 2018 року він зустрів ОСОБА_12 на виході з будинку. Потім він біля магазину бачив на лавці троє хлопців, ОСОБА_21 і ще двоє. Потім, повертаючись до будинку, побачив біля будинку ОСОБА_27 , іншого чоловіка, який тримав двері під'їзду, та ОСОБА_21 , який вибіг з під'їзду і втік. У ОСОБА_21 на руках була кров. Той чоловік, який тримав двері під'їзду, сказав по телефону «гроші у нього, тримай його». Коли він зайшов до під'їзду, побачив в ліфтовій кабіні на підлозі ОСОБА_12 в крові. Куртка на потерпілому ОСОБА_19 була розірвана і вся вивернута;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_29 про те, що потерпілий ОСОБА_12 живе в квартирі, яка розташована над її квартирою. 29 травня 2018 року приблизно о 18 годині вона сиділа на лавочці біля під'їзду будинку, повз неї пройшов її сусід ОСОБА_30 , вона перемовилася з ним, після чого він зайшов до під'їзду. В цей же час до під'їзду підбіг незнайомий молодий хлопець, обличчя якого вона не розгледіла, дочекавшись коли приїде ліфт, незнайомий хлопець одразу зайшов до під'їзду слідом за ОСОБА_12 , пройшло приблизно 10 хвилин, за цей час вона разом зі знайомою, з якою вона сиділа біля під'їзду, пройшли вздовж будинку і повернулися назад, зайшли до під'їзду, де побачили ОСОБА_12 , обличчя і руки якого були в крові, куртка розірвана, карман куртки відірваний,
свідчать про те, що саме обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи адвоката про те, що:
- суд врахував показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , але ці покази є неналежними та недопустимими доказами, оскільки про обставини кримінального правопорушення відносно ОСОБА_18 , вказаним свідкам відомо з чужих слів, які сторона захисту відмовилася визнати доказами у кримінальному провадженні;
- показання вищевказаних свідків не підтверджують жодним чином винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки свідки не вказують саме яким чином ОСОБА_6 вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення;
- всі, без виключення, свідки в судових засіданнях були допитані і ніхто з них не вказав що саме ОСОБА_6 з кишені куртки потерпілого ОСОБА_19 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1 700 гривень.
При оцінки доказів, колегія суддів звертає увагу на те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії"), колегія суддів вважає безпідставними наступні доводи сторони захисту.
Твердження сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 розбійний напад не вчиняв, оскільки не забирав у потерпілого гроші, а це зробила особа, яка нахилилися над ОСОБА_19 та розглядаючи його в упор, витягнула з кармана куртки потерпілого гроші, є безпідставними, з огляду на наступне.
Дійсно, потерпілий ОСОБА_19 не бачив хто почав наносити йому удари по голові, від яких він впав на підлогу ліфта, однак, враховуючи поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 а) до початку вчинення злочину, «який запропонував свідкам ОСОБА_16 та ОСОБА_17 «розвести» на гроші чоловіка, який стояв біля банкомату та за яким пішов далі,… дочекавшись коли приїде ліфт, він одразу зайшов до під'їзду де вже знаходився потерпілий»; б) після вчиненого злочину, «одразу вибіг з під'їзду і втік»; в) відсутність реального мотиву у обвинуваченого на спричинення раніше невідомому йому потерпілому ОСОБА_19 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; г) а також те, що біля потерпілого знаходилося тільки двоє людей: обвинувачений ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_10 , який, зокрема пояснив в суді, що він грошей у потерпілого не забирав, чого не заперечує і сам обвинувачений, колегія суддів приходить до висновку що розбійний напад з метою заволодіння грошима, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинив саме обвинувачений ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що:
- незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, така позиція обвинуваченого спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_19 , який зазначив, що в день нападу на нього він зняв з банкомату грошові кошти і зайшов до під'їзду будинку, де в кабіні ліфту на нього було скоїв напад раніше незнайомий йому чоловік, який наніс йому множинні удари і з карману куртки забрав грошові кошти;
- довідкою банку про зняття ОСОБА_19 з власного рахунку грошей в сумі 1700 гривень;
- показаннями свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_24 , в яких вони зазначали про те, що перед вчиненням нападу ОСОБА_6 , останній висловлював їм пропозицію щодо можливого збагачення за рахунок потерпілого ОСОБА_19 , який як вони бачили знімав грошові кошти з банкомату, а також свідок ОСОБА_10 зазначав про те, що він безпосередньо був свідком нападу на потерпілого ОСОБА_12 і відтягнув від нього ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_21 залишив місце події;
- показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_29 , які в своїх показаннях частково підтвердили обставини, які повідомив потерпілий ОСОБА_19 та свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_10 , висновками експертів за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_19 , відповідно до якої у потерпілого виявлені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 добу;
- оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_19 , свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_29 з точки зору їх достовірності, суд виходить з того, що зазначені особи, які попередженні про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та були допитані судом безпосередньо під час судового розгляду за участю сторони захисту, давали покази вільно, послідовно та деталізовано, їх покази в цілому узгоджуються між собою і з рештою досліджених судом доказів. Підстави для обмови ОСОБА_6 потерпілим і свідками, або будь-яких об'єктивних даних, які б ставили під сумнів показання цих осіб судом не встановлено;
- аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він завдав середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_18 без мети заволодіння майном потерпілого, суд вважає такі показання не щирими та такими, що спрямовані на висвітлення свої поведінки з вигідної йому позиції з метою кваліфікації його дій як вчинення менш тяжкого злочину;
- таким чином, об'єктивно з'ясовані обставини справи, аналіз вищенаведених доказів, які були досліджені під час судового розгляду, та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК України, дають підстави суду зробити висновок про доведеність факту та обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а умисні дії ОСОБА_6 , які полягали у нападі 29 травня 2018 року із застосуванням насильства небезпечного для здоров'я відносно ОСОБА_19 з метою протиправного заволодіння майном потерпілого слід кваліфікувати саме за ч.1 ст.187 КК України;
- підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч.1 ст.187 КК України на ст.122 КК України суд не вбачає.
Приймаючи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсності доводи сторони захисту про те, що потерпілий ОСОБА_18 заявив в суді, що ОСОБА_6 не забирав у нього грошові кошти.
Крім того, голослівними є твердження захисника і про те, що суд не може брати як доказ вини ОСОБА_6 доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 раніше вчиняв злочин та був судимий за це, оскільки це не відповідає вимогам ст. 88 КПК України, згідно якої докази, які стосуються судимостей обвинуваченого або вчинення ним інших правопорушень, що не є предметом цього кримінального провадження, оскільки зміст вироку свідчить про те, що суд першої інстанції таких висновків не робив.
Таким чином, всі доводи апелянтів про недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, є необґрунтованими, а дії обвинуваченого ОСОБА_6 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 187 КК України.
Колегія суддів вважає, що покарання призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 , залишити без задоволення, а вирок Василівського районного суду Запорізької області від 16 вересня 2019 року (з урахуванням ухвали Василівського районного суду Запорізької області від 19 вересня 2019 року) відносно ОСОБА_6 , без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
Судді: