10 грудня 2019 року
Київ
справа №640/13048/19
адміністративне провадження №Зі/9901/389/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №640/13048/19 за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва про стягнення моральної шкоди,,
21 жовтня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в справі №640/13048/19.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2019 року визначено склад колегії суддів: Радишевська О.Р. (суддя-доповідач), Кашпур О.В., Уханенко С.А.
Ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. від 30 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті судового збору в установленому законодавством порядку та розмірі, або документа про сплату судового збору.
11 листопада 2019 року, на виконання вимог указаної ухвали, скаржником подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. від 21 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та продовжено скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги.
06 грудня 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №640/13048/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року визнано необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Радишевської О.Р. та передано вказану заяву на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2019 року для вирішення питання про відвід судді Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №640/13048/19 визначено головуючого суддю Соколова В.М.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
На обґрунтування заяви про відвід судді Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №640/13048/19 ОСОБА_1 зазначає, що суддя Радишевська О.Р. постановила незаконні ухвали від 30 жовтня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху та від 21 листопада 2019 року про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, чим позбавила скаржника доступу до суду. Скаржник вважає, що він не зобов'язаний сплачувати судовий збір, оскільки касаційна скарга подана в справі, предмет якої стосується відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю суду, що є підставою для застосування положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Також скаржник наголошує, що є пенсіонером, розмір пенсії якого виключає можливість оплати судового збору, а тому наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір». Посилаючись на те, що положення вказаних статей суддею Радишевською О.Р. під час постановлення ухвал від 30 жовтня 2019 року та від 21 листопада 2019 року застосовані не були, ОСОБА_1 стверджує про упередженість та необ'єктивність судді Радишевської О.Р.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
В даному випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Разом з тим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Наведені ОСОБА_1 у заяві доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Радишевської О.Р., що розглядає справу №640/13048/19 мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення нею дій, які б свідчили про її упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді не наведено. Натомість, мотиви позивача фактично свідчать про його незгоду з процесуальними рішеннями судді під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, що за правилами частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Таким чином, обставини, наведені ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про відвід судді Радишевської О.Р., що розглядає справу №640/13048/19, не знайшли свого підтвердження, підстави для висновку про наявність передумов для відводу вказаної судді, визначені статтею 36 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Радишевської О.Р. від участі у розгляді справи №640/13048/19 за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва про стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду