09 грудня 2019 року
Київ
справа №520/2765/19
адміністративне провадження №К/9901/32951/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 520/2765/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут Градпроект" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській обл. за №1663 від 06.03.2019 про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інститут Градпроект".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік, водночас, не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Отже, суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З огляду на наведені вище норми законодавства, зважаючи на характер спірних правовідносин, який стосується правомірності наказу контролюючого органу щодо проведення перевірки, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на відсутність застережень визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 та частиною четвертою статті 12 КАС України, справу можна віднести до категорії малозначних.
Аналізуючи перелік умов, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що дають підстави до відкриття касаційного провадження у малозначній справі, судом у даній справі таких не встановлено.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 520/2765/19.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська