09 грудня 2019 року
м. Київ
справа №360/4284/18
адміністративне провадження №К/9901/33155/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Саприкіної І.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі № 360/4284/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання недійсними та скасування постанов про накладення штрафу,
У 2018 році Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач), в якому просила визнати недійсними та скасувати постанови від 21.11.2018 № ЛГ575/486/АВ/П/ПТ1/ІП-ФС про накладення уповноваженими особами на позивачку штрафу у розмірі 3 723 грн та № ЛГ575/486/АВ/П/ПТ1/ТД-ФС про накладення уповноваженими особами на позивачку штрафу у розмірі 223 380,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 21.11.2018 № ЛГ575/486/АВ/П/ПТ1/ІП-ФС про накладення уповноваженими особами штрафу на позивачку у розмірі 3 723 грн;
- визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 21.11.2019 № ЛГ575/486/АВ/П/ПТ1/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами в частині накладення на позивачку штрафу у розмірі 111 690 грн;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2019 касаційну скаргу представника позивачки адвоката Приходька Є.В. повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження на підписання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом уточнення вимог щодо оскарження судових рішень із зазначенням їх правильних найменувань (постанова, рішення) та обсягу оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 касаційну скаргу повернуто, оскільки у встановлений судом строк вимоги ухвали Верховного Суду від 19.08.2019 не були виконані.
29.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана втретє 27.11.2019, в якій вона просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі позивачка просить поновити строк касаційного оскарження, зазначивши, що її представник, адвокат Приходько Є.В., не повідомляв про буд-який рух касаційної скарги з моменту подачі первинної касаційної скарги у липні 2019 року та про її повернення стало відомо лише після особистого відвідування за місцем знаходження, а саме 26.11.2019. На підтвердження зазначеної інформації скаржницею надано Акт приймання - передачі документів (копій документів)/речей (речових доказів) від 26.11.2019.
Оцінюючи поважність наведених скаржницею підстав пропуску строку на касаційне оскарження, суд наголошує, що поважними можуть визнаватися ті причини, які створювали скаржникам об'єктивні перешкоди у своєчасному зверненні до суду, тобто, не залежали від їх волевиявлення.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява № 45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України», заява № 377/02).
Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28.101998 в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява № 28090/95).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).
В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання предстивником позивачки вимог процесуального закону щодо належного подання касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги не належить до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
За правилами встановленими частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З огляду на викладене, скаржнику необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.
Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі № 360/4284/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання недійсними та скасування постанов про накладення штрафу - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: І.В. Саприкіна
Л.В. Тацій