Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №822/542/16
адміністративне провадження №К/9901/11024/18, К/9901/11027/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С.Г.,
суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, касаційні провадження в якій відкриті за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 (головуючий суддя Драчук Т. О., судді: Полотнянко Ю. П., Загороднюк А. Г.) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Чернявської Олени Степанівни на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2016 (головуючий суддя - Варченко В. В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 (головуючий суддя Драчук Т. О., судді: Полотнянко Ю. П., Загороднюк А. Г.),
I. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни (далі - Уповноважена особа, відповідач), у якому просила: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" (далі - ПАТ "АВАНТ-БАНК"), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024-036 "100 ПРОЦЕНТНИЙ РІЗДВЯНИЙ ДЕПОЗИТ" (акційний), укладеним 16.02.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "АВАНТ-БАНК" (далі - Договір банківського вкладу від 16.02.2015); визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду Договором банківського вкладу (депозиту) №Д-Ф/15/1024-163 "АВАНТ строковий+", укладеним 26.08.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "АВАНТ-БАНК" (далі - Договір банківського вкладу від 26.08.2015); зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за Договорами банківського вкладу від 16.02.2015; зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за Договором банківського вкладу від 26.08.2015.
2. В обґрунтуванні вимог позовної заяви ОСОБА_1 наголошувала, що, у розумінні Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), є вкладником, а відтак має право на відшкодування їй за рахунок Фонду коштів, розміщених за Договорами банківського вкладу від 16.02.2015 та від 26.08.2015. Разом з тим, Уповноважена особа, на думку позивача, протиправно не включила її, як вкладника банку, до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2016, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу від 16.02.2015. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу від 26.08.2015. Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за Договором банківського вкладу від 16.02.2015. Зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за Договором банківського вкладу від 26.08.2015.
4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду справи відповідачем не було доведено законності своїх дій, які є предметом цього спору, а також не встановлено наявності підстав передбачених, зокрема, пунктом 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI, за наявності яких позивачу не можуть бути відшкодовані за рахунок Фонду кошти, розміщенні ним у ПАТ "АВАНТ-БАНК" згідно з Договорами банківського вкладу від 16.02.2015 та від 26.08.2015.
5. За наслідками апеляційного перегляду справи Вінницьким апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 20.07.2016, якою рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за Договором банківського вкладу від 16.02.2015. Зобов'язано відповідача подати до Фонду інформацію про вкладника ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за Договором банківського вкладу від 16.02.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Висновки апеляційного суду, в частині задоволених позовних вимог, ґрунтуються на тому, що позивач, з огляду на приписи правових норм Закону №4452-VI у світлі встановлених судовим розглядом обставин даної справи, набула право на відшкодування їй за рахунок Фонду коштів, розміщених у банку за договором банківського вкладу від 16.02.2015. В той же час, відмовляючи у задоволенні іншої частини позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, будучи дружиною начальника відділення Хмельницького регіонального відділення ПАТ "АВАНТ-БАНК", який 29.05.2015 звільнений з цієї посади, уклала Договір банківського вкладу від 26.08.2015 у період дії пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI у редакції, яка передбачала обмеження у виплаті коштів за рахунок Фонду, зокрема, для осіб, які були пов'язані з банком протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.
III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Не погодившись із рішенням апеляційного суду, в частині відмови у позові, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтуванні касаційної скарги позивач зазначає, що укладаючи Договір банківського вкладу від 26.08.2015 не була пов'язаною з банком особою у розумінні статті 26 Закону №4452-VI у чинній на той час редакції, а поширення апеляційним судом на спірні правовідносини пункту 4 частини четвертої цієї ж статті вважає помилковим, у зв'язку з чим у суді апеляційної інстанції спір вирішено на підставі закону, який не підлягав застосуванню, тобто допущено неправильне застосування судом норм матеріального права. Вказані мотиви, як вважає позивач, свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, яка, на її думку, не відповідає закону.
9. У запереченні на касаційну скаргу позивача Уповноважена особа висловила незгоду з її доводами та вимогами, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих, заснованих на законі висновків про відсутність правових підстав для задоволення частини позовних вимог.
10. Касаційна скарга на ухвалені у цій справі судові рішення, якими вирішено спір по суті, подана й Уповноваженою особою, яка, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, в частині задоволених позовних вимог, і відмовити у позові.
11. Аргументація касаційної скарги зводиться до того, що відповідно до статті 52 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон №2121-ІІІ) позивач, на переконання скаржника, є пов'язаною з банком особою, а відтак, на неї поширюються обмеження, встановлені пунктом 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI у редакції, яка була чинна, як станом на момент прийняття постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 №44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних», так і станом на початок процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.
12. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу Уповноваженої особи не скористалася.
IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
13. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 та від 24.10.2016 відкриті касаційні провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.
14. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями і передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
17. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями і передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
18. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2019 постановлено провести касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження з 04.12.2019.
V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, та підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідно до договору банківського вкладу від 16.02.2015 №Д-Ф/15/1024-036 "100 ПРОЦЕНТНИЙ РІЗДВЯНИЙ ДЕПОЗИТ" (акційний) ПАТ "АВАНТ-БАНК" прийняло від вкладника ОСОБА_1 , на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 48500 гривень на строк до 19.02.2016, процентна ставка - 25 відсотків річних.
20. Відповідно до договору банківського вкладу від 26.08.2015 №Д-Ф/15/1024-163 "АВАНТ строковий+" ПАТ "АВАНТ-БАНК" прийняло від вкладника ОСОБА_1 , на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 89500 гривень на строк до 30.08.2016, процентна ставка - 28,9 відсотків річних.
21. 29.01.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №44 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» до категорії неплатоспроможних».
21.02.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", а виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.02.2016 №262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду Ларченко І. М. строком на 2 роки з 26.02.2016 до 25.02.2018.
22. 01.03.2016 року Фондом на офіційному сайті повідомлено про початок ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" і початок процедури виплати коштів за вкладами з 02.03.2016.
23. Згідно заяви позивача від 03.03.2016 до Уповноваженої особи, яка одержана останньою 09.03.2016, заявник просила включити її у список осіб для виплати депозитів ПАТ "АВАНТ-БАНК", проте відповіді нею не отримано.
24. У період з 24.04.2013 чоловік позивачки ОСОБА_2 працював на посаді начальника відділення "Хмельницька регіональна Дирекція ПАТ "АВАНТ-БАНК", який згідно з наказом ПАТ "АВАНТ-БАНК" від 19.05.2015 з 29.05.2015 звільнений з цієї посади.
VI. Позиція Верховного Суду
25. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів відзначає, що незгода відповідача з наявностю у позивача права на відшкодування за рахунок Фонду коштів, розміщених нею за Договорами банківського вкладу від 16.02.2015 та від 26.08.2015, зводяться до аргументів стосовно приналежності ОСОБА_1 до пов'язаних з банком осіб, проти чого остання заперечує.
26. Відтак, у світлі наведених учасниками справи доводів та зважаючи на зміст спірних правовідносин, з'ясуванню, насамперед, підлягають обставини справи стосовно належності позивача до категорії пов'язаних із банком осіб, у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI, а також поширення цієї правової норми на відносини між сторонами з приводу відшкодування Фондом коштів, розміщених ОСОБА_1 на депозитах.
27. Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати ним відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI.
28. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
29. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
30. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
31. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
32. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
33. Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
34. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
35. Отже, Закон №4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
36. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 29.01.2016 № 44 "Про віднесення ПАТ "Авант- Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитних рахунках ОСОБА_1 , відкритих відповідно до укладених договорів банківського від 16.02.2015 та від 26.08.2015, знаходилась сума 48500 гривень та 89500 гривень відповідно.
37. Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
38. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
39. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
40. Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, зокрема, у частині, що стосується договору банківського вкладу від 16.02.2015 та відмовляючи у частині банківського вкладу від 26.08.2015, виходив з того, що з 12.08.2016 набув чинності пункт 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI.
41. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що за договором банківського вкладу від 26.08.2015, позивач не набула права на відшкодування суми вкладу за рахунок Фонду, оскільки у період з 24.04.2013 по 29.05.2015 її чоловік працював на посаді керівника відділення банку.
42. Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на наступне.
43. Так, згідно з положеннями пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI (у редакції, чинній на момент віднесення ПАТ "Авант-банк" до категорії неплатоспроможних та на момент укладення позивачем договору банківського вкладу від 26.08.2015) Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).
44. Відповідно до пунктів 3, 7 частини першої статті 52 Закону №2121-ІІІ (у редакції, чинній на момент віднесення ПАТ "Авант-банк" до категорії неплатоспроможних та на момент укладення позивачем договору банківського вкладу від 26.08.2015) пов'язаними з банком особами є, зокрема, керівники банку та асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини.
45. У свою чергу, частиною першою статті 42 Закону №2121-ІІІ встановлено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер, його заступники, керівники відокремлених підрозділів банку.
46. Водночас, за визначенням статті 2 цього ж Закону, асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.
47. Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що у період з 24.04.2013 по 25.05.2015 чоловік позивачки ОСОБА_2 працював на посаді начальника відділення "Хмельницька регіональна Дирекція ПАТ "Авант-банк".
48. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що у вказаний вище період, чинною була інша редакція пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI, а саме: Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік.
49. Тобто, на момент, коли ОСОБА_2 обіймав посаду начальника відділення, були відсутні підстави для поширення на нього обмежень, встановлених частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VI, оскільки чинною на той час нормою не передбачалось, що особам, які є пов'язаними з банком, не відшкодовуються кошти, розміщенні на вкладі.
50. Крім того, колегія суддів враховує, що на момент укладення договорів банківського вкладу, ОСОБА_2 не був пов'язаною з банком особою, оскільки був звільнений з посади начальника відділення ще у травні 2015 року, тобто позивач мала "легітимні очікування" стосовно поширення гарантій Фонду на вклади, розміщені нею у банку.
51. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №813/2815/17, від 10.04.2019 у справі № 826/5238/17 та від 01.08.2019 у справі №822/543/16.
52. На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права під час вирішення справи, зокрема, пункт 4 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у той же час суд першої інстанції прийняв законне рішення на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
53. Отже, колегія суддів, провівши касаційний розгляд справи в межах доводів і вимог касаційної скарги, дійшла висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, правильно застосував норми матеріального і не допустив порушень норм процесуального права, повно і всебічно встановив обставини справи і перевірив їх належними та допустимими доказами, а відтак у апеляційного суду не виникли передбачені КАС України підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
54. За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Відмовити у задоволенні касаційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Чернявської Олени Степанівни.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2016.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
(підпис)
...........................
(підпис)
...........................
(підпис)
...........................
С. Г. Стеценко,
А. Ю. Бучик,
Л. В. Тацій,
Судді Верховного Суду
Згідно з оригіналом
помічник судді М. С. Авдошин
10.12.2019