Справа № 560/2661/19
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
10 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років але не вище 75 процентів заробітку, у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про те, що зверталася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просила перерахувати її пенсію з врахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак отримала відповідь про відсутність підстав для проведення перерахунку. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, адже має право отримувати пенсію з доплатою за понаднормативний стаж.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано у листі №3-634-ОП-02-26/04 від 20.08.2019 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вирішення заяви ОСОБА_1 від 06.08.2019 протиправним в частині висновку щодо відсутності підстав для перерахунку (обчислення) пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-XII від 28.02.1991 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову позивача в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги пенсійний орган послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного висновку суду щодо наявності правових підстав для проведення обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2019.
В свою чергу позивач також звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, що, на її думку, призвело до неправильного вирішення спору.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що судом, при прийнятті вказаного рішення, дотримано норми процесуального та матеріального права.
Позивач також направила до суду відзив на апеляційну пенсійного органу, в якому вказала на безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.01.2003, ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1 та має 2 групу інвалідності із захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС - довічно, згідно з витягом із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №283529 від 27.03.2002.
Протоколом 127776 від 14.05.1997 стверджено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності з 09.04.1997. Загальний стаж складає 25 років 11 місяців 9 днів.
Згідно з Розпорядженням на перерахунок пенсії від 01.10.2017, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Стаж роботи загальний складає 26 років 5 місяців 23 дня.
06.08.2019 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просила здійснити обчислення пенсії у розмірі пенсії за віком із її збільшенням на один процент заробітку для обчислення пенсії за кожний рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до вимог пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ та виплатити пенсію за віком із її збільшенням на один процент заробітку для обчислення пенсії за кожний рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до вимог пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ з 01.10.2017.
Листом №3-634-ОП-02-26/04 від 20.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що за документами пенсійної справи проведено умовний розрахунок пенсії за двоскладовою формулою відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону і її розмір становить 1801,84 грн. Враховуючи вищезазначене, недоцільно проводити обчислення розміру пенсії за двоскладовою формулою відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки розмір отримуваної пенсії становить 2182,76 грн., а розрахованої відповідно до ч. 2 статті 56 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням ч. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 1801,84 грн., тому доплата з 01.10.2017 відсутня. Пенсію обчислено відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у обчислення пенсії у розмірі пенсії за віком із її збільшенням на один процент заробітку для обчислення пенсії за кожний рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до вимог пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, тому висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі №3-634-ОП-02-26/04 від 20.08.2019 є безпідставними. В даному випадку судом враховано правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 (справа № 565/1270/17), від 03.07.2018 (справа № 565/798/17) та від 05.09.2018 (справа № 708/818/17)."
Разом з тим, суд вказав, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи (за формою, встановленою додатком 3 до Порядку № 22-1) та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Проте, оскільки встановлено, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком (обчисленням) пенсії, зокрема, щодо форми заяви, оскільки не подано заяву про перерахунок пенсії, тобто ОСОБА_1 не дотрималась вимог статті 44 Закону №1058-IV та Порядку № 22-1, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення обчислення та виплати пенсії та зобов'язання відповідача здійснити це обчислення та виплату.
Таким чином, на переконання суду першої інстанції, позивач не довів позовні вимоги, адже не подав заяву про перерахунок пенсії згідно форми визначеної Порядком № 22-1. Разом з тим, керуючись вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку про доцільнсть вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав людини і громадянина та визнати протиправним висновок, зроблений відповідачем у листі №3-634-ОП-02-26/04 від 20.08.2019 щодо відсутності підстав для перерахунку (обчислення) пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-XII від 28.02.1991 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому суд зауважив, що вирішення відповідачем заяви ОСОБА_1 від 06.08.2019, згідно Закону України "Про звернення громадян", не повинно порушувати право позивача щодо правдивого роз'яснення щодо перерахунку (обчислення) її пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, право на що встановлено судом у цій справі.
Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, частково не погоджується з висновками суду першої інстанції. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-XII), визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно з п. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.
Частиною 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 ( далі - Закон № 1058-IV) визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина і порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто, перерахунок пенсії позивача має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
В той же час, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Тобто, зазначені особи мають право на отримання доплати до пенсії у розмірах, визначених ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як це стверджує відповідач.
Таким чином, враховуючи зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції відносно того, що позивач має право на обчислення розміру пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, а тому, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області викладені в листі №3-634-ОП-02-26/04 від 20.08.2019 є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що в частині, що стосується питання протиправності дії відповідача щодо не проведення обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції в повній мірі дослідив обставини справи, норми закону, що регулюють спірне питання та прийшов до вірного висновку, що дії/бездіяльність відповідача в даному випадку є протиправними.
Доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, спростовані зазначеними вище нормами чинного законодавстава, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Разом з тим, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, судом першої інстанції наведено обґрунтування, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії є відповідна заява (за формою, встановленою додатком № З Порядку № 22-1), яку позивач не подавав. Таким чином, на думку суду, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком пенсії (обчисленням) пенсії, зокрема щодо форми заяви, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення обчислення та виплати пенсії та зобов'язання відповідача здійснити обчислення та виплату.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду з наступних підстав.
Спірним у даній справі є форма та зміст заяви, з якою позивач звернулась до Пенсійного органу з метою перерахунку пенсії.
Колегія суддів, дослідивши заяву ОСОБА_1 , подану нею 24 квітня 2019 року до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області, прийшла до висновку, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
При цьому слід наголосити, що відмовивши позивачу в розгляді її заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Колегі суддів, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правову позицію Верховного Суду, що висловлена у постанові від 27.11.2019 по справі №748/696/17 відносно спірного питання.
Також колегія суддів зауважує, що частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що судовим розглядом у даній справі встановлена протиправна бездіяльність відповідача та підтверджено факт допущення порушення прав та інтересів позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимо в повному обсязі.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Позивач отримує пенсію як особа по інвалідності від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до п. 4-7 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-УІІІ, який набрав чинності з 01.10.2017 року, особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи з вказаної норми матеріального права, з 01.10.2017 року відповідач, мав здійснити переведення позивача з пенсії по інвалідності призначеної раніше у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком або по інвалідності на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без письмового звернення позивача та подання додаткових документів.
Однак відповідачем цього здійснено не було, відповідного рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалось, чим порушено вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. № 2148-У1І1 а також Порядку №22-1.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносинах між сторонами, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не відповідали критеріям, визначним ч.2 ст. 2 КАС України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення обчислення та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років але не вище 75 процентів заробітку, у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.08.2019.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.