Справа № н/295/7427/16-а
10 грудня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали від 27 серпня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/7427/16-а за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправними.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року заява повернута позивачу з підстав подання заяви до неналежного суду.
З цією ухвалою ОСОБА_1 не погодився і оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку із несплатою ОСОБА_1 судового збору з причин фінансової неспроможності, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі та відкрито апеляційне провадження за даною скаргою.
За результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року - без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 1921 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року.
04 листопада 2019 року позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення ухвали від 27.08.2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 року.
Дана заява мотивована тим, що у зв'язку із неясністю змісту рішень для позивача є незрозумілим в частині, що стосується питання правомірності відстрочення сплати судового збору за відсутності його клопотання та суперечливість висновків суду в частині визначення підсудності поданої ним заяви.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судових рішень в адміністративній справі № н/295/7427/16-а, суд виходить із наступних мотивів.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Так, відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 за №7 Пленум Вищого адміністративного суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Суд зазначає, що наведені відповідачем у заяві мотиви аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення резолютивної частини судових рішень, про роз'яснення яких порушено питання.
З мотивувальної та резолютивної частини ухвали суду апеляційної інстанції від 27 серпня 2019 року слідує, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі .
Таким чином, звільнення його від сплати чи відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Вирішуючи питання щодо прийняття апеляційної скарги, неоплаченої судовим збором та клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, суд не встановив обставин, що доходи заявника не дозволяють взагалі робити якісь судові витрати, а тому відхилив клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте, в межах повноважень, відстрочив сплату до ухвалення судового рішення, тобто, надав можливість сплатити судові витрати у більш пізніший строк.
Щодо доводів заявника щодо неясності рішення в частині щодо визначення предметної підсудності заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, то у абзаці п'ятнадцятому мотивувальної частини постанови, суд апеляційної інстанції чітко вказав, що заява має бути подана до Богунського районного суду м.Житомира ( суд, в якому знаходиться справа), який повинен вирішити питання про передачу справи для розгляду суду, якому закон надав повноваження для вирішення таких справ, постановивши відповідну ухвалу і надіславши справу для розгляду належному суду.
Викладені судом висновки додаткового роз'яснення не потребують.
Колегія суддів звертає увагу, що механізм, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 9901/663/18, який під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення врахував, що мотиви, які навів заявник у своїй заяві, по суті полягають у незгоді з судовим рішенням і поставлені у такому аспекті питання, на які він хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, вимагають від суду додаткового обґрунтування вже постановленої ухвали, що є недопустимо.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судових рішень.
Керуючись ст.ст.243, 254, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду від 27.08.2019 року і постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.