Справа № 743/2074/19
09 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Бараненка І.І., Єгорової Н.М., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 на Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про продовження строку затримання, -
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 16 травня 2019 у справі № 743/889/19 позов задоволено, зокрема затримано громадянина Народної Республіки Бангладеш - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на шість місяців, до 13.11.2019 року, включно.
У зв'язку з неможливістю ідентифікувати Відповідача для забезпечення примусового його видворення за межі України, Позивач звернувся з позовом щодо продовження строку затримання громадянина Народної Республіки Бангладеш - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шість місяців.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно з частинами 11 - 13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 05 вересня 2019 року та 18 жовтня 2019 року звертався до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з Листами Про надання інформації, в яких він просив надати можливість Відповідачу заповнити анкету встановленого зразка з метою подальшого виготовлення сертифікату та повернення Відповідача до Народної Республіки Бангладеш.
Листом Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України від 10 жовтня 2019 року №09-02/1558 повідомлено Позивача, що зокрема Відповідачу 10 жовтня 2019 року було запропоновано заповнити анкету встановленого зразка з метою подальшого оформлення сертифікату та повернення його до країни походження, але він відмовився від заповнення анкети та написання будь-якої заяви з власних міркувань у зв'язку з небажанням повертатися до країни громадянської належності.
Відповідно до пункту 1 Розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (у редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22 січня 2018 року №38/77), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119 (надалі - Інструкція), якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
Будь-яких доказів, що Позивачем вчинялися передбачені Інструкцією дії щодо ідентифікації та документування Відповідача, ним не надано.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області порушено вимоги пункту 1 Розділу VI Інструкції щодо надсилання до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця відповідних запитів для ідентифікації та документування Відповідача.
Згідно з частинами першою, четвертою ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до частин п'ятої - сьомої ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання; окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій; окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись частиною четвертою ст. 229, ст. 249, частиною другою ст. 321, частиною другою ст. 325, частиною третьою ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
З метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, Голові Державної міграційної служби України вжити заходи щодо усунення Центральним міжрегіональним Управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області причин та умов, що сприяли порушенню вимог пункту 1 Розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (у редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22 січня 2018 року №38/77), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 травня 2012 року за № 806/21119, про що повідомити Шостий апеляційний адміністративний суд у тридцятиденний строк з моменту отримання даної Ухвали.
Окрема Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Окрему Ухвалу складено у повному обсязі 09.12.2019 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Бараненко І.І.
Єгорова Н.М.