Справа № 826/15590/15 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
04 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_1 , у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 № VІ-002/2015 та зобов'язати відповідача повторно належним чином розглянути у відкритому засіданні питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016, у позові було відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, справу № 826/15590/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.03.2017 зазначено, що вирішуючи даний спір по суті, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою вимоги статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України і не встановлено, чи дійсно рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02 липня 2015 року № VI-002/2015, порушені права та інтереси позивача та не з'ясовано, у чому саме полягає таке порушення, що призвело до передчасних та необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.07.2015 № VІ-002/2015.
Зобов'язано Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 № 03/ДПВ-15.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на неповне встановлення обставин справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10.09.2019 касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України задоволено, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 скасовано, а справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 та 22.10.2019 відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено до розгляду в судовому засіданні.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, АТ «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою від 18.11.2014 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1., з тих підстав, що на переконання заявника, адвокат ОСОБА_1. під час представництва інтересів відповідачів у цивільній справі № 2-412/1478/2012 за позовом ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» до ТОВ «Піраміда», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами порушував вимоги ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики. У скарзі, зокрема зазначено, що під час судового розгляду даної справи слухання справи відкладалося 19 разів, у зв'язку з неявкою адвоката ОСОБА_1. без належних доказів поважності причин такої неявки, що призвело до навмисного затягування адвокатом розгляду цивільної справи № 2-412/1478/2012. Також, заявник зазначав про недобросовісну поведінку адвоката, використання адвокатом недостовірних та підроблених документів з метою припинення ТОВ «Піраміда».
Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 № 03/ДПВ-15, ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1., оскільки адвокат належним чином виконував зобов'язання за договором, поведінка адвоката не ставала предметом оскарження судом, а також осіб, інтереси яких він представляв, а оцінка доказів в підтвердження поважних причин відкладення розгляду справи здійснюється виключно судом, в провадженні якого знаходиться справа.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з скаргою від 18.02.2015, в якій просив скасувати рішення № 03/ДПВ-15 від 21.01.201 та ухвалити нове рішення, яким притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Окрім обставин, викладених у скарзі від 18.11.2014, позивач зазначив про наявність конфлікту інтересів, оскільки адвокат представляв позичальника - ТОВ «Піраміда», поручителя - ОСОБА_3 , який був директором ТОВ «Піраміда», та поручителя - ОСОБА_2 , який був директором ТОВ «Д'юті-Фрі Одеса», засновником якого є адвокат ОСОБА_1. Також, вказано на порушення адвокатом вимог ст. ст. 7, 17, 27, 43, 45 Правил адвокатської етики.
Надалі, 02.07.2015 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №VI-002/2015, яким рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 21.01.2015 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 залишено без змін, оскільки відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1.
Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
- відповідачем не враховано, що КДКА Дніпропетровської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи отримано лише письмові пояснення адвоката, рішення - його висновки, не містить конкретизації всіх обставин, на які посилався скаржник, з наданням їм відповідної оцінки; не перевірено усіх фактів, викладених у скарзі, хоча скаржник вказував на конкретні порушення і зазначав докази, якими такі обставини підтверджуються;
- КДКА Дніпропетровської області зобов'язана була перевірити належне виконання адвокатом своїх професійних обов'язків незалежно від того, чи надавалася в судовому процесі оцінка таким доказам і чи застосовувалися судом до адвоката передбачені законодавством заходи внаслідок порушення процесуальних норм або невиконання процесуальних обов'язків;
- оскаржуване рішення прийняте Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури без врахування того, що КДКА Дніпропетровської області не було досліджено усіх доводів і фактів, викладених у скарзі позивача на дії адвоката.
Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до положень ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Приписами ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. У свою чергу, не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Приписами ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
У свою чергу, відповідно до норм п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції було досліджено, що з оскаржуваного рішення слідує, що в результаті проведення перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області не підтвердились обставини, викладені в скарзі банку, а скарга до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не містить відомостей, які не були б перевірені дисциплінарною палатою КДКА Дніпропетровської області.
Проте, констатуючи факт здійснення перевірки уповноваженою особою доводів скарги, за наслідком якої ВКДКА не встановлено відомостей які не були перевірені регіональною дисциплінарною палатою, не допускається лише така аргументація яка відтворює лише суб'єктивне переконання органу зі спірного питання, адже остання не містить жодної відповіді на порушені у скарзі питання для розуміння у чому саме полягає позиція про відсутність підстав для задоволення скарги.
Слід зазначити, що головною рисою прийнятих актів суб'єктів владних повноважень - є їхня конкретність (чіткість); чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства а також, обгрунтованість, що також включає необхідність надання достатньої відповіді на кожен важливий (істотний для даного питання) аргумент.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто, надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи заявника рішення.
Колегія суддів вважає цілком правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не було враховано, що КДКА Дніпропетровської області під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1. за заявою банку та вирішення питання про порушення дисциплінарної справи, отримано лише письмові пояснення адвоката, а також в рішенні дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 21.01.2015 № 03/ДПВ-15 не було у достатній мірі конкретизовано усіх обставин, на які посилався скаржник, з наданням їм відповідної оцінки, не перевірено усіх фактів, викладених у скарзі, хоча скаржник вказував на конкретні порушення і зазначав докази, якими такі обставини підтверджуються.
Тобто, регіональна кваліфікаціно-дисциплінарна палата має право відмовити в задоволенні скарги заявника та визнати її доводи непідтвердженими, проте, для того щоб такі дискреційні повноваження були реалізованими належним чином, даний орган має відкинути всі можливі сумніви у особи заявника по основним порушеним питанням, що мають значення для формування позитивної/негативної відповіді по суті скарги.
Крім того, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що, дійсно, необхідно розділяти наявність повноважень у суду під час розгляду справи надавати оцінку поведінці адвоката в процесі здійснення ним представництва інтересів клієнта, з наявністю також права у кваліфікаційно-дисциплінарного органу адвокатури на здійснення перевірки належного виконання адвокатом своїх професійних обов'язків та дотримання Правил адвокатської етики, у разі наявності обгрунтованої скарги на певні дії/бездіяльність останнього.
Отже оскаржуване рішення від 02.07.2015 №VІ-002/2015 було прийняте Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури без врахування того, що КДКА Дніпропетровської області не було досліджено усіх доводів і фактів, викладених у скарзі позивача на дії адвоката ОСОБА_1. Також, в оскаржуваному рішенні не перевірено факту дослідження регіональною дисциплінарною палатою всіх доводів, викладених у скарзі, яке переглядалось відповідачем, згідно ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недоведеність позивачем факту порушення саме його прав оскаржуваним рішенням, оскільки право на звернення із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. З матеріалів справи слідує, що Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» було учасником тієї справи, під час розгляду якої, на його переконання, адвокатом допущено порушення законодавства та етичних правил поведінки.
Рішення відповідача прийняте без урахування всіх обставин правовідносин та без забезпечення належного контролю діяльності регіональної дисциплінарної комісії адвокатури при вирішенні питання дисциплінарної відповідальності адвоката, що призвело до порушення прав позивача та остаточно не дало відповіді на питання про наявність/відсутність підстав для відкриття дисциплінарного провадження в розрізі наведених скаржником аргументів та наданих доказів.
Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено 09.12.2019.