Справа № 580/2386/19
про залишення апеляційної скарги без руху
09 грудня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 та ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у зв'язку з недотриманням вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
27 листопада 2019 року Головне управління ДФС у Черкаській області вдруге звертається до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій клопоче про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою та просить поновити йому такий строк.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що довіреність на представництво інтересів ГУ ДФС у Черкаській області є чинною та невідкликаною, та уповноваженою особою від ГУ ДПС у Черкаській області так і від ГУ ДФС у Черкаській області є одна й та ж сама особа, що підписала апеляційну скаргу.
Проте, такі доводи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге з апеляційною скаргою 27 листопада 2019 року, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
У той же час, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У даному випадку, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Верховного суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 826/16769/18.
Крім того, статтею 295 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість вказана стаття не встановлює можливість не застосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, який становить 30 днів, а так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 про повернення апеляційної скарги останньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та належних доказів пропуску строку.
Окрім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).
Відповідно до п. 2 частини третьої ст. 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У силу вимог частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у липні 2019 року.
Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 6800 грн, тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1921*0,4%)*150% = 1152,60 грн.
Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
номер рахунка - UA658999980000034312206081055;
код класифікації доходів бюджету - 22030101.
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 295 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року - залишити без руху.
Встановити Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п.1 частини четвертої ст. 169 або п. 4 частини першої ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.