Справа № 826/4981/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
03 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (далі - позивач, ТОВ «Сота Україна») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2018 №0150381206.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 05.02.2018 працівником ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації ТОВ «Сота Україна» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року - грудень 2017 року. За результатами такої проведеної перевірки був складений акт від 05.02.2018 №1040/26-15-12-06-16/41323412.
У тексті цього акта перевірки зафіксовано порушення позивачем граничного строку реєстрації податкової накладної №186 на суму податку на додану вартість 99 724,46 грн., складеної Товариством 06.12.2017. А саме вказана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.01.2019, тобто із затримкою на 3 дні.
На підставі цього акта перевірки та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Н» за №0150381206, яким до ТОВ «Сота Україна» застосовано штрафну санкцію за затримку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на термін від 15 і менше календарних днів, всього у розмірі 9 972,45 грн. (що становить 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній).
Не погоджуючись із правомірністю висновків акта камеральної перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення ТОВ «Сота Україна» звернулося із цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
В силу вимог п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абз.14 п.201.10 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, приписами п.120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, податкова накладна від 06.12.2017 №186 на суму з ПДВ 99 724,46 грн., складена ТОВ «Сота Україна» як продавцем, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 03.01.2018, тобто з порушенням строків, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, кількість днів затримки 3 дні.
Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 186 від 06.12.2017 протягом операційного дня 29.12.2017 та порушення строку встановленого для надсилання квитанції №1 щодо відмови у прийнятті податкової накладної ТОВ «Сота Україна» для реєстрації в Реєстрі, колегія суддів зазначає, що були такі ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.
Так, Окружним адміністративним судом міста Києва вірно зазначено, що позивач фактично вказує на бездіяльність та дії ДФС України, що не є стороною у даній справі. Також позовні вимоги, заявлені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, стосуються лише прийняття ГУ ДФС у м. Києві податкового повідомлення-рішення від 04.03.2018 за №0150381206.
Водночас вимоги про визнання протиправними дій та/або бездіяльності ДФС України щодо неприйняття 29.12.2017 податкової накладної №186 від 06.12.2017; порушення строку встановленого для надсилання квитанції про неприйняття податкової накладної тощо, у межах цього позову ТОВ «Сота Україна» не заявлені.
Матеріали справи також не містять доказів прийняття рішень суду щодо зобов'язання ДФС України змінити дату реєстрації податкової накладної з « 03.01.2018» на « 29.12.2017».
Апеляційна скарга позивача не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували зазначені висновки суду першої інстанції.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2019 року.