Справа № 826/1927/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.
03 грудня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Лисенко І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа: головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (далі - позивач) звернулось до суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2016 № 0007831405.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області 03.11.2016 здійснено фактичну перевірку АЗС № R4215, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, місто Сквира, вулиця Залізнична, будинок 26 , яка є господарською одиницею товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг».
За результатами перевірки встановлено порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та складено акт фактичної перевірки від 10.11.2016 №0134/28/10/РРО/34430873.
В ході проведення перевірки встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в сумі 10556,06 грн. на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій за 26.07.2016 №2365 в книзі обліку розрахункових операцій №2665011317р/8. За твердженням податкового органу, грошові кошти в сумі 10 556,06 грн. за 26.07.2016 відображені в КОРО № 2665011317р/8 27.07.2016, чим порушено пункт 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
На підставі акта перевірки від 10.11.2016 №0134/28/10/РРО/34430873 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0007831405, яким до відповідача було застосовано штрафні санкції в розмірі 52 780,30 грн.
Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.01.2017 №1228/6/99-99-11-50/1251 податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0007831405 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 23.11.2016 №0007831405, звернулось до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, зареєстрованого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637) оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно з пунктом 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1618/24150, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, із наданої позивачем копії Книги обліку розрахункових операцій №2665011317Р/8 вбачається, що у розділі 2 «Облік руху готівки» зазначено про те, що 27.07.2016 проведено розрахунків на суму 10 800 грн., а відповідно до денного фіскального Z-звіту №2365 вбачається загальна сума службової видачі 26.07.2016 - 10800 грн.
Наведене свідчить, що товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» вчинило відповідні дії по оприбуткування готівки у касі, однак допустило описки при вчиненні відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за не оприбуткування готівки, оскільки допущені описки при внесені записів в книгу обліку розрахункових операцій не вплинули на фактичне оприбуткування отриманих сум та внесення їх до установи банку. Факт оприбуткування готівкових коштів додатково підтверджується супровідними відомостями до інкасаторської сумки за 26.07.2016 та за 27.07.2016, в яких вказані загальні суми інкасації.
Враховуючи викладене колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.
Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 06.12.2019 року.